Ухвала суду № 43302540, 26.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2470/15

Головуючий у першій інстанції Суворова О. В.

Доповідач Панасенков В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Панасенкова В.О.

суддів: Парапана В.Ф.

Громіка Р.Д.

при секретарі: Добряк Н.І.,

за участю: представника позивача, ПАТ "ЕК "Одесаобленерго", - Жук В.О., та відповідача ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2014 року за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Центрального району електричних мереж до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, заподіяних порушенням правил користування електроенергією,

в с т а н о в и л а:

25 квітня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Центрального району електричних мереж (далі - Центрального РЕМ) звернулося до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідач ОСОБА_4 є споживачем електроенергії, яку поставляє Центральний РЕМ у квартиру АДРЕСА_1. 21 березня 2012 року при проведені перевірки правил користування електроенергією у присутності споживача у квартирі, де він проживає, був виявлений факт споживання не облікованої електроенергії шляхом використання "штучного нуля", взятого від радіатора, про що був складений акт №020389 про порушення правил користування електроенергією побутовим споживачем. Згідно з протоколом № 43 від 09 квітня 2012 року засідання комісії по розгляду акту № 020389 від 21 березня 2012 року, у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України № 562 від 04 травня 2006 року, було визначено вартість необлікованої електроенергії в межах строку позовної давності на суму 15939,20 грн. Відповідач ОСОБА_4 відмовляється від добровільного відшкодування збитків.

Посилаючись на ці обставини та на ст. ст. 27, 28 Закону України "Про електроенергетику", пп. 48, 53 Правил користування електроенергією для населення, позивач просив суд позов задовольнити (а.с. 1-3).

Відповідач ОСОБА_4 проти позову заперечував і в своїх поясненнях зазначав, що факт порушення правил користування електроенергією та розмір збитків не доведений, він регулярно сплачує за спожиту електроенергію, тому підстав для притягнення його до відповідальності немає (а.с. 38-40).

Рішенням суду першої інстанції позов ПАТ "ЕК Одесаобленерго" задоволено. Суд стягнув з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за недораховану електроенергію у розмірі 15939,20 грн. та судові витрати в сумі 243,60 грн. (а.с. 68-71).

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим.

В запереченні на апеляційну скаргу позивач, ПАТ "ЕК Одесаобленерго", просить скаргу відхилити у зв'язку з безпідставністю доводів.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_4, пояснення на апеляцію представника позивача, ПАТ "ЕК "Одесаобленерго", - Жук В.О., та відповідача ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду постановлено з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Нормою ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач електричної енергії несе відповідальність згідно з законодавством, за порушення умов договору та Правил користування електричною енергією.

Відповідно до п.п. 48, 53 Правил користування електричною енерігєю для населення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правил) у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_4 є споживачем електроенергії, яку поставляє Центральний РЕМ у квартиру АДРЕСА_1

21 березня 2012 року при проведені перевірки правил користування електроенергією у присутності споживача у цій квартирі був виявлений факт споживання не облікованої електроенергії шляхом використання "штучного нуля", взятого від радіатору, про що був складений акт №020389 про порушення правил користування електроенергією побутовим споживачем та підтверджується актом пломбування від 21.03.2012р. та фотофіксацією порушення (а.с. 8-9, 10, 11, 12).

Акт № 020389 був складений у присутності відповідача ОСОБА_4 та підписаний особисто відповідачем, який вніс акт зауваження про те, що "в правильності складеної схеми не розбирається, проживає один і тривалий час знаходиться на роботі" (а.с. 8-9).

Згідно з протоколом № 43 від 09 квітня 2012 року засідання комісії по розгляду акту № 020389 від 21 березня 2012 року у присутності відповідача ОСОБА_4, у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України № 562 від 04 травня 2006 року, було визначено вартість необлікованої електроенергії в межах строку позовної давності на суму 15939,20 грн. (а.с. 7). Від підпису в протоколі відповідач відмовився, про що був складений акт № 43, підписаний трьома представниками РЕМ (а.с. 6).

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 3 ЦПК України).

За таких обставин, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем в судовому засіданні доведено належними та допустимими доказами те, що безобліковим споживанням електроенергії відповідачем ОСОБА_4 позивачу завдані збитки в розмірі 15939,20 грн. Тому у відповідності до ст.ст. 15, 16 ЦК України права позивача порушені й підлягають захисту судом шляхом стягнення з споживача на користь енергопостачальника збитки в розмірі 15939,20 грн.

Таким чином, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно із законом.

Доводи наведені, в апеляційній скарзі відповідача ОСОБА_4, про те, що рішення суду не відповідає вимогам закону, оскільки судом не враховано, що факт порушення правил користування електроенергією та розмір збитків не доведений, він регулярно сплачує за спожиту електроенергію й підстав для притягнення його до відповідальності немає, не приймаються до уваги за таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частинами 3, 4 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Статтею 179 ЦПК України встановлено, що предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому

засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу відповідач ОСОБА_4 був зобов'язаний довести в судовому засіданні свої заперечення проти позову, а саме, те, що електроенергія споживалась з дотриманням правил користування електроенергією, але в судовому засіданні не надано належних та допустимих доказів у підтвердження вказаних обставин, тому ці обставини є не доведеними.

Навпаки, судом першої інстанції з достовірністю встановлено, що факт порушення відповідачем ОСОБА_4 правил користування електроенергією встановлений об'єктивно, що підтверджується вище приведеними доказами, тому у енергопостачальника - ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" в особі Центрального РЕМ, були законні підстави для нарахування збитків.

В судовому засіданні ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не була спростована відповідачем наявність "штучного нуля" для безоблікового споживання електроенергії поза електролічильником.

Під час розгляду апеляційної скарги відповідачем ОСОБА_4 було заявлено клопотання про призначення судової електротехнічної експертизи, яке залишено без задоволення, так як заявлене з порушенням положень ч. 2 ст. 303 ЦПК України, та відсутністю об'єктивної можливості для проведення експертизи у зв'язку з заміною електролічильника. Крім того, виявлене у споживача порушення не пов'язано з пошкодженням електролічильника або пломб, а спрямоване на безоблікове споживання електроенергії за допомогою "штучного нуля".

09 квітня 2012 року рішенням комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН був проведений розрахунок по акту № 020389 у відповідності до п. 3.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України № 562 від 04 травня 2006 року за період 1096 днів по пропускній здатності мідного проводу перерізом 4 мм2 з урахуванням використання завантаженості 8 годин на добу, що склало 15939,20 грн., та підтверджується належним розрахунком наданим позивачем (а.с. 5).

Крім того, колегія суддів звертає увагу на заперечення ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" проти апеляційної скарги, у яких наданий обґрунтований та беззаперечний розрахунок розміру збитків за порушення правил користування електроенергією.

Безпідставними є і посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що договірні відносини між споживачем та постачальником електроенергії відсутні, тому не можуть виникати зобов'язання за ст. 717 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно та повно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, дослідив в судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, дав їм правильну оцінку та з правильно виходив з того, що є законні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК Украйни під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Інших правових доводів апеляційні скарги не містять.

Таким чином, наведені в апеляційних скаргах доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Отже, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

В.Ф. Парапан

Р.Д. Громік