Рішення № 43302535, 25.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3477/15

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Сватаненка В.І.

суддів - Суворова В.О., Черевка П.М.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_2 - "Про стягнення заборгованості за кредитним договором", -

ВСТАНОВИЛА:

13.05.2014 року ПАТ "Банк Форум" в особі в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулись до суду із зазначеним позовом, вимоги по якому у подальшому були збільшені, по якому просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 08.06.2007 року станом на 30.10.2014 року у загальному розмірі 276085,38 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що 08.06.2007 року між АКБ "Форум", правонаступником якого є ПАТ "Банк Форум", та відповідачем був укладений кредитний договір № 0033/07/08-А, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 55800 доларів США на строк користування кредитними коштами до 06.06.2014 року включно зі сплатою 11,5% річних. Однак відповідач не виконує зобов'язання за кредитним договором і в порушення умов кредитного договору на теперішній час існує заборгованість за кредитом, яка не сплачена на вимогу банку.

Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, при цьому зазначив, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.06.2014 року прийнято рішення № 49 про початок ліквідації ПАТ "Банк Форум" з 16.06.2014 року.

Відповідач до суду не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, але в минулих судових засіданнях відповідач пояснив, що він уклав з банком договір кредиту, гроші отримав. В забезпечення зобов'язання передав в заставу автомобіль, придбаний за кредитні кошти, та здійснював погашення кредиту до весни 2014 року. Також, мав намір достроково погасити кредит та неодноразово звертався до банку з проханням щодо реструктуризації заборгованості, але на його заяви відповіді не надходило.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21.01.2015 року позов ПАТ "Банк Форум" задоволений, стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором № 0033/07/08-А від 08.06.2007 року в сумі 276085,38 грн., а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 2760 грн.

23.02.2015 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду, по якій просить рішення районного суду скасувати, ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків районного суду дійсним обставинам справи, на неповне з'ясування районним судом обставин по справі, а також посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати або змінити рішення суду.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає частково.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші.

Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст. 212 ЦПК України з врахуванням положень ст. ст. 57-66 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно з'ясувати фактичні обставини справи, однак не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог та тієї доказової бази, яка сформована за рахунок доказів, поданих до суду самими учасниками процесу.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

8 червня 2007 року між Акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 0033/07/08-А, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 55800,00 доларів США на строк користування коштами до 6 червня 2014 року включно, зі сплатою 11,5 % річних.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання, надавши грошові кошти в користування відповідача, що підтверджується заявою на видачу готівки № 194103 від 8 червня 2007 року.

6 серпня 2010 року між сторонами був укладений додатковий договір № 1 до кредитного договору № 0033/07/08-А, яким винесені зміни до умов погашення кредиту: до п.п.2.3 та 2.7, згідно яким позичальник зобов'язався щомісячно до 20 числа місяця наступного за розрахунковим повертати частково кредит в сумі не менше ніж 665 доларів США та сплачувати проценти, нараховані виходячи з залишку суми кредиту за фактичну кількість днів користування.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 8 червня 2007 року між сторонами був також укладений нотаріально посвідчений договір застави, згідно якому відповідач передав в заставу Банку автомобіль марки Лексус IS250, 2007 року випуску.

Відповідач належним чином виконував передбачені договором умови до лютого 2013 року, однак останній платіж на повернення кредиту та сплати нарахованих процентів здійснив 28 березня 2013 року.

Також, відповідач порушив умови договору застави. Згідно до п.п. 3.1.3.-3.1.5. договору застави відповідач зобов'язався страхувати предмет застави на протязі дії кредитного договору. Аналогічне зобов'язання міститься в п. 3.3.7. кредитного договору, а наслідком невиконання цього зобов'язання в п.4.4. передбачено штраф в розмірі 5000 грн.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Отже, відповідачем були порушені положення договорів, що стосувалось страхування автотранспортного засобу, який був предметом забезпечення, та не здійснив страхування автомобіля зв період з 08.06.2013 року по 06.06.2014 року, що надає позивачу підстави вимагати стягнення з відповідача штрафу, в передбаченому договором розмірі - 5000 грн.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, позивач неодноразово направляв на адресу відповідача вимоги щодо дострокового погашення всієї суми заборгованості за кредитом, які були залишені без задоволення.

Умовами кредитного договору ( п.4.1.) передбачена відповідальність позичальника у вигляді пені за несвоєчасне виконання обов'язків у розмірі 0,2 % за кожен день прострочення.

Оскільки банк звернувся із позовом до суду 13.05.2014 року, то відповідно до вимог ст. 258 ЦК України він мав право вимагати стягнення пені, яку була нарахована за період з 14.05.2013 року до дня звернення до суду із вказаним позовом.

У первісному позові розмір пені був зазначений - 642,50 доларів США, що було еквівалентно 7066,28 грн.

Крім того, банком була вказана заборгованість за тілом кредиту - 10508,78 доларів США, та процентів - 2041,09 доларів США.

У подальшому, 19.11.2014 року позивач збільшив розмір позовних вимог шляхом нарахування додатково пені на заборгованість по тілу кредиту і процентів за період з 16.05.2013 року по 29.10.2014 року та визначив нові розміри пені: по тілу кредиту - 7250,11 доларів США, по нарахованим процентам - 1128,74 доларів США, що не відповідає вимогам ст.. 258 ЦК України.

Однак, за таким розміром збільшення позовних вимог помилково погодився і районний суд.

Також, банк збільшив розмір позовних вимог шляхом перерахування розміру заборгованості по тілу кредиту та процентам в доларах США по новому курсу НБУ станом на 30 жовтня 2014 року, що є правильним.

Отже, слід вважати правильним та доведеним розмір заборгованості відповідача таким: тіло кредиту - 10508,78 доларів США, або 136118,00 грн.; по нарахованим процентам - 20141,09 доларів США, або 26437,81 грн., пеня - 7066,28 грн., штраф - 5000 грн., а всього підлягає стягненню заборгованість у розмірі 164622,09 грн.

Таким чином, з підстав, передбачених ст. 309 ч.1 п.п. 3, 4 ЦПК України - неповне з'ясування обставину справі та порушенням судом першої інстанції норм матеріального права - судове рішення необхідно змінити, шляхом зменшення розміру пені до 7066,28 грн., та відповідно зменшення загальної суми стягнення до 164622,09 грн.

Згідно ч. 1, 2 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 ЦКК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Отже, неповне з'ясування обставин у справі районним судом та порушенням норм матеріального права є підставами для зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.3, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2015 року - змінити.

Зменшити розмір пені до 70066,28 грн. та відповідно зменшити розмір загальної суми стягнення до 164622,09 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області В.І. Сватаненко

П.М. Черевко

В.О. Суворов

25.03.2015 року м. Одеса