Ухвала суду № 43302289, 23.03.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №483/2569/14-ц 23.03.2015 23.03.2015 23.03.2015

Провадження №22-ц/784/777/15

Провадження №22-ц/784/777/15 Головуючий суду першої інстанції Рак Л.М.

Категорія 31 Суддя-доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.

Ухвала

Іменем України

23 березня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Самчишиної Н.В.,

суддів: Галущенка О.І., Лисенка П.П.,

із секретарем судового засідання - Кудрою В.М.,

за участю:

- позивача ОСОБА_3,

- відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 січня 2015 року, ухвалене у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

28 жовтня 2014 року ОСОБА_3 пред'явила в суд позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позивач зазначала, що 08 березня 2014 року внаслідок нанесених ОСОБА_4 умисних ударів їй були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді крововиливу шиї, вушної раковини, колін, струсу головного мозку та забою м'яких тканин шиї.

Вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 червня 2014 року, який набрав законної сили 24 липня 2014 року, ОСОБА_4 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання 4 місяці арешту. На підставі п.п. «г», «ґ» ч. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» його звільнено від відбування призначеного покарання.

Цивільний позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Позивач вказувала, що внаслідок протиправної поведінки відповідача, вона з 11 по 19 березня 2014 року перебувала на лікарняному. Її витрати склали 3 856 грн. 02 коп., з яких: 1 045 грн. 94 коп. - витрати на медикаменти, 1 200 грн. - проведення МРТ, 110 грн. 08 коп. - витрати на транспортні послуги, 1 500 грн. - витрати на правову допомогу, які вона просила стягнути з відповідача.

Крім того, внаслідок протиправних дій відповідача та перенесених фізичних і душевних страждань, їй завдано моральну шкоду, розмір якої нею оцінено в 15 000 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просила позов задовольнити.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 січня 2015 року позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 2 811 грн. 28 коп. майнової шкоди та 1 500 грн. відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з відповідача на користь держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на недоведеність його вини у заподіянні тілесних ушкоджень позивачу, яку суд вважав встановленою, просив скасувати рішення суду.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач посилалась на її безпідставність.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди у вигляді витрат на придбання ліків, витрат, пов'язаних з транспортування позивача у зв'язку з лікуванням та надання юридичної допомоги по кримінальній справі, суд виходив з того, що такі вимоги є обґрунтованими та підтверджені належними і допустимими доказами.

Що ж стосується відшкодування моральної шкоди, то суд виходив з того, що позивач перенесла моральні страждання з приводу фізичних болю, душевних страждань і переживань, а тому з урахуванням принципів розумності та справедливості вважав достатньою компенсацією цієї шкоди 1 500 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

З матеріалів справи вбачається, що 08 березня 2014 року внаслідок нанесених ОСОБА_5 умисних ударів об землю, ОСОБА_3 були спричинені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді крововиливу шиї, вушної раковини, колін, струсу головного мозку та забою м'яких тканин шиї.

За цією подією, вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 червня 2014 року, який набрав законної сили 24 липня 2014 року, ОСОБА_4 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання 4 місяці арешту. На підставі п.п. «г», «ґ» ч. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» його звільнено від відбування призначеного покарання.

Цивільний позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Отже, вироком суду встановлено, що винними діями ОСОБА_4 позивачу заподіянні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Зазначені обставини є преюдиціальними фактами та не підлягають доказуванню при розгляді інших справ (ч. 4 ст. 61 ЦПК України). За такого, доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що його вина не доведена, є необґрунтованими.

Згідно з медичною документацією, з 11 по 19 березня 2014 року позивач перебувала на амбулаторному лікуванні Очаківської центральної районної лікарні (а.с.11).

У виписці із медичної картки медичної установи зазначено, що ОСОБА_3 рекомендовано придбання ворітника Шанца та проходження МРТ (а.с.12 -16.).

На підтвердження придбання цього медичного засобу та проходження МРТ, позивач надала суду відповідно копію чеку ПП Бараник від 09 березня 2014 року на суму 70 грн. та квитанцію Миколаївської обласної лікарні № 345 від 02 червня 2014 року на суму 1 200 грн. (а.с. 18). У колегії суддів не виникає сумнівів щодо придбання цього медичного засобу позивачем та проходження нею МРТ під час лікування.

Витрати на проїзд позивача до лікарні за маршрутом м. Очаків - м. Миколаїв до с. Козирка підтверджуються копіями квитків від 14, 17 та 19 березня 2014 року на загальну суму 41 грн. 28 коп.

Надання позивачу правової допомоги у кримінальній справі підтверджується договором про надання юридичної допомоги по кримінальній справі від 26 травня 2014 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_3 та квитанціями від 26 та 28 травня 2014 року на загальну суму 1 500 грн.

Вказані копії чеків та квитанцій є належним та допустимим доказом відповідно до положень ст. ст. 59, 64 ЦПК України.

Доказів, які б спростовували ці обставини, відповідач суду не надав.

Встановивши вищезазначені обставини, суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі ст. ст. 23, 1166 ЦК України, задовольнив вимоги ОСОБА_7 в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 2 811 грн. 28 коп.

До того ж, колегія суддів погоджується з висновком суду про заподіяння моральної шкоди позивачу, оскільки він відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.

Згідно зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Компенсація моральної шкоди визначена районним судом, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відповідає фактичним обставинам спору, характеру правопорушення, обсягу спричинених позивачу легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, душевних страждань, які пов'язані з лікуванням, стресом та переживаннями, що потребувало певних змін в організації узвичаєного способу її життя.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Таким чином, апеляційна скарга не містить доводів, які б доводили порушення судом вимог цивільного та процесуального законодавства, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: