Ухвала суду № 43301503, 02.02.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 426/50/15-к Головуючий у 1 інстанції :

Провадження № 11-сс/790/125/15 Юрченко С.О.

Категорія: про застосування запобіжного Доповідач : Шевченко В.В. заходу (ст.194 КПК України)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Шевченко В.В.,

суддів - Курила О.М., Меркулової Т.В.,

за участю прокурора - Потапенка І.В.,

при секретарі - Любій О.М.,

розглянула у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Озерова Віктора Сергійовича на ухвалу слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 15 січня 2015 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .

Ухвалою слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 15 січня 2015 року задоволено клопотання слідчого СВ Сватівського РВ ГУМВС України в Луганській області Фесенка Р.В. ; до підозрюваного ОСОБА_2 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб - до 13.10 год. 14 березня 2015 року, із визначенням застави у розмірі 60 900 грн. В ухвалі слідчого судді зазначено про необхідність звільнення підозрюваного з-під варти у разі внесення застави та в такому випадку на ОСОБА_2 покладені обов*язки : прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду ; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

З таким рішенням слідчого судді не погодився захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адвокат Озеров В.С. та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 15 січня 2015 року та застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов*язаний з утриманням під вартою, у вигляді особистого зобов*язання або домашнього арешту з можливістю відвідування занять у Сватівському аграрному ліцеї. На думку апелянта, підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, є необґрунтованою, оскільки підозрюваний має алібі, яке підтверджує неможливість вчинення ним інкримінованого злочину, проте зазначене алібі органом досудового розслідування не перевірене. Окрім того, захисник вважає, що прокурором не доведені обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Апелянт зазначає, що підозрюваний має сім*ю та постійне місце проживання в м.Сватово Луганської області, не працює, але навчається у Сватівському аграрному ліцеї, не має наміру переховуватись від слідства та суду або впливати на свідків у кримінальному провадженні, що, на переконання захисника, не було враховано слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника підозрюваного задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, у відповідності зі ст.214 КПК України, 22 грудня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014130550001176 були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України та розпочате досудове розслідування (а.с.16).

В порядку ст.ст.276-278 КПК України, 14 січня 2015 року слідчим СВ Сватівського РВ ГУМВС України в Луганській області Фесенком Р.В. здійснено повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (а.с.5-6).

Подане слідчим до суду першої інстанції клопотання про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу відповідає вимогам ст.184 КПК України, погоджене з прокурором. В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 умисного тяжкого злочину; наявність ризиків, передбачених ч.1,3 ст.177 КПК України, які на переконання слідчого, свідчать про недостатність застосування до підозрюваного більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою ( а.с.1-2).

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про :

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України ;

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Виклавши мотиви свого рішення в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України, слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 умисного тяжкого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, а саме за санкцією ч.2 ст.307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 6 до 10 років з конфіскацією майна; дані про особу підозрюваного, який не працює та не одружений, та дійшов обґрунтованого висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними (а.с.22-23). З таким висновком слідчого судді погоджується і апеляційний суд.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_2 тяжкого корисливого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, кількості доведених ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також даними про особу підозрюваного, який не має міцних соціальних зв*язків, проживає на території, що є зоною проведення АТО, спростовує доводи апеляційної скарги захисника про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також про можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Доводи апелянта щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення є неспроможними. У розумінні п. 48 Рішення Європейського Суду з прав людини «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07р. «для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов*язана мати докази, достатні для пред*явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов*язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред*явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання». Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, в тому числі і перевірка алібі підозрюваного, як на те посилається захисник, підлягають з'ясуванню під час досудового розслідування та в процесі судового розгляду справи.

Окрім того, слід зазначити, що доводи апеляційної скарги захисника є взаємовиключними, оскільки адвокат Озеров В.С.,стверджуючи про необґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення та недоведеність прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тобто відсутність взагалі підстав для застосування будь-якого запобіжного заходу, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов*язання або домашнього арешту .

При застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу - тримання під вартою, застава у розмірі 60 900 грн. визначена слідчим суддею, відповідно до положень п.2 ч.5 ст.182 КПК України, з урахуванням тяжкості злочину, обставин кримінального правопорушення, майнового і сімейного стану, віку підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Колегія суддів також вважає, що саме такий розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов*язків.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді від 15 січня 2015 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги захисника не вбачає.

Керуючись ст.ст.404,405, ч.3 ст.407,418,419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Озерова Віктора Сергійовича залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 15 січня 2015 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 60900 грн. залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :