Вирок № 43300854, 25.03.2015, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Комсомольська, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203, inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73

№ 622/1187/13-к

1-кп/622/25/2015

ВИРОК

іменем України

25.03.2015 року Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Шабас О.С.,

при секретарі Цилюрик Т.А.,

з участю прокурора Маргаряна А.А.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Золочів Харківської області кримінальне провадження №12013220310000321 від 12.05.2013 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гурєво, Золочівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого, не одруженого, учасника бойових дій, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

- що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2013 року приблизно о 19:30 годині ОСОБА_2, знаходячись на АДРЕСА_3, де під час сварки з ОСОБА_1, що виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, які склалися протягом декількох останніх років в період спільного мешкання в одному населеному пункті, при цьому маючи прямий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, підійшов до останньої та, схопивши її руками за сорочку, почав штовхати кулаками в груди, внаслідок чого ОСОБА_1 були заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді синця в області лівих грудей.

Допитаний у судовому засіданні, ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину не визнав, та пояснив суду, що дійсно, між ним та потерпілою ОСОБА_1 того дня був конфлікт. Проте як завжди він був спровокований ОСОБА_1 Жодних ударів він потерпілій не наносив. Зауважив, що справа побудована на показаннях потерпілої, її співмешканця ОСОБА_3 та подруги потерпілої - ОСОБА_4, які в змові та бажають обумовити його. ОСОБА_1 із своїм співмешканцем постійно провокують конфлікти, з цього приводу, ОСОБА_2, як особа, що слідкує за порядком у селі, збирав комісію зі складу односельців, з метою врегулювати конфлікт що давно триває між ним та ОСОБА_1, проте це не надало результатів.

Перевіривши зібрані по справі докази, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що винність ОСОБА_2 у спричиненні легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_1, підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:

показаннями потерпілої ОСОБА_1 яка пояснила суду, що 10 травня 2013 року вона гнала корів, її чоловік ОСОБА_3 лишився позаду, вона пішла уперед, зустрівшись із ОСОБА_2 між ними як завжди розгорівся конфлікт, бо обвинувачений бажає вижити її з села, про що неодноразово заявляв односельцям. Обвинувачений в ході сварки почав виражатися на її адресу нецензурною лайкою, схопив її за одяг, та почав трясти, розірвавши його. Потерпіла відчула біль в області грудей, вдома вона виявила в тому місці великий синець. Зауважила, що обвинувачений неодноразово погрожував їй та її чоловікові ОСОБА_3 рушницею, та фізичною розправою; показаннями свідка ОСОБА_3, який пояснив суду, що є цивільним чоловіком ОСОБА_1, в той день 10 травня 2013 року жінка пішла по худобу, вона пішла одна, він лишився біля будинку через деякий час він почув сварку, що відбувалася між його жінкою та ОСОБА_2 Він вирішив не втручатися, щоб не поглиблювати конфлікт, бо ОСОБА_2 неодноразово їм погрожував. Сам конфлікт він не бачив. Через деякий час жінка повернулася та розповіла що ОСОБА_2 штовхав її у груди, в тому місці в неї виявився синець, з цього приводу вони звернулися до міліції; показаннями свідка ОСОБА_4, яка пояснила у судовому засіданні, що вона має дачне домоволодіння у с. Гур'єв Золочівського району Харківської області, того дня вона була разом з друзями на дачі. З обома ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вона знайома не близько, а як з сусідами. Почула як за парканом сваряться ОСОБА_2 та ОСОБА_1, він виражався нецензурною лайкою на її адресу. Бажаючи розібратися, що там відбувається вона стала на паркан так, щоб могла бачити безпосередньо перед нею відбувається. Обвинувачений та потерпіла були на невеликій відставні. Вона побачила, що ОСОБА_2 тримає за одяг ОСОБА_1 та трясе її, штовхаючи від себе вперед назад. Конфлікт тривав недовго, після того вони розійшлися;

Оцінюючи показання даних свідків, щодо доводу ОСОБА_2 на предмет його обмови, суд виходить з того показання даних свідків є докладними та послідовними, узгоджуються із іншими дослідженими доказами, щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень та їх наслідків, в зв'язку з чим суд не має підстав не довіряти показанням даних свідків. Довід обвинуваченого щодо змови проти нього не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду, суд розцінює його як обраний ОСОБА_2 спосіб захисту.

даними висновку експерта № 18-зл/ж/13 від 14 травня 2013 року, згідно якого у ОСОБА_1 має місце один крововилив в області лівих грудей, який утворився від дії тупого предмета, можливо в строк та при обставинах на які посилається потерпіла та за ступенем важкості це легке тілесне ушкодження; даними, що містяться у протоколі слідчого експерименту від 20 травня 2013 року та фотододатку до нього, в ході якого ОСОБА_1 показала яким чином ОСОБА_2 наносив їй тілесне ушкодження.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину доведеною та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легкої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання, суд у відповідності до вимог положень ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відповідно до положень ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин, а також дані про особу обвинуваченого.

При вивченні особи обвинуваченої судом встановлено, що ОСОБА_2, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, не одружений, працює приватним підприємцем, за місцем проживання характеризується негативно, зокрема за даними сільради на нього в усній формі надходили скарги від односельців, що він вчиняє конфлікти. ОСОБА_2 є учасником бойових дій, має державний нагрудний знак.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання у межах санкції статті, за якою він засуджується у вигляді штрафу.

Щодо цивільного позову суд виходить з наступного. Так, позивачем заявлено вимоги про відшкодування моральної шкоди яку позивачем оцінено у 10 000 гривень.

Беручи до уваги, крім іншого обставини скоєння злочину, наслідки, що настали для потерпілої суд визначає суму у 500 гривень достатньою та адекватною перенесеним моральним стражданням, та задовольняє позовні вимоги частково.

Процесуальні витрати, речові докази по справі відсутні, запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2, винуватим за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у сумі 510 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку суду. Вручити копію вироку негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Шабас О. С.