ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
11.08.09 р. Справа № 38/153
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.
При секретарі судового засідання Браташенко Н.Д.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” м. Донецьк
До відповідача: Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” відокремлений підрозділ „Шахта ім. Калініна” м. Донецьк
Предмет спору: стягнення 246375,00 грн.
За участю представників:
від позивача: Пеліхос Є.М. – дов. № 05/1-2264 від 25.05.2009 року
від відповідача: Березін Д.П. – дов. №9/278 від 08.01.2009 року
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” відокремлений підрозділ „Шахта ім. Калініна” м. Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 237632,22грн., інфляційних нарахувань у розмірі 1747,53грн., 3% річних у розмірі 777,29грн., пені у розмірі 6217,96грн., а всього 246375,00грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір № 4331-Г від 22.09.2008 року на постачання та транспортування природного газу (далі - Договір) з додатковою угодою від 02.02.2009 року; акти приймання-передачі природного газу № 4331 від 30.01.2009 року, № 4331 від 27.02.2009 року, № 4331 від 31.03.2009 року, № 4331 від 30.04.2009 року, розрахунок суми позову, акт звірки взаємних розрахунків, підписаний позивачем та скріплений печаткою підприємства позивача, невиконання відповідачем своїх зобов’язань.
25.06.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 22.06.2009р. № 14/4-20/2857, відповідно до якого Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 33161769) як юридична особа та знаходиться за адресою: 83000, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Артема,63, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.
11.08.2009 року від відповідача на адресу господарського суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач визнає суму основного боргу в розмірі 237632,22 грн., і просить суд у зв’язку із скрутним фінансовим станом підприємства не стягувати з відповідача штрафні санкції.
Також до відзиву додавався акт звірки розрахунків за поставку природного газу станом на 31.07.2009 року, з якого вбачається наявність у відповідача перед позивачем дебетового сальдо в сумі 237632,22 грн.
Відзив та акт звірки судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд
ВСТАНОВИВ:
22.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” (Місьгаз) та Державним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія” (Замовником) був укладений договір № 4331-Г на постачання та транспортування природного газу (далі - Договір).
Відповідно до п.10.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і укладається на термін до 31.12.2008 року., а в частині проведення розрахунків і відповідальності, згідно п.7.2. договору, за несплату або несвоєчасну сплату постачання та транспортування природного газу, до повного завершення розрахунків.
Пунктом 4 додаткової угоди від 02.02.2009 року до п.10.1 договору внесено зміни, відповідно до яких договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами, а всі його умови поширюються на правовідносини між сторонами з 22.09.2008 року до 31.12.2009 року, а в частині проведення розрахунків і відповідальності, згідно п.7.2. договору, за несплату або несвоєчасну сплату постачання та транспортування природного газу, до повного завершення розрахунків.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що Замовник зобов’язується сплатити та прийняти, а Міськгаз поставити природний газ на умовах договору у жовтні-грудні 2008 року в обсязі 400 тис. куб. м.
Пунктом 1.1. додаткової угоди від 02.02.2009 року передбачено, що Замовник зобов’язується сплатити та прийняти, а Міськгаз поставити природний газ на умовах договору у 2009 році в обсязі 1170 тис.куб.м.
Загальна вартість природного газу починаючи з 01.01.2009 року відповідно до п.5.1. договору, згідно додаткової угоди, становить 2605,62грн. за 1000 куб.м.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за природний газ проводиться Замовником виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, не пізніше 5-ти банківських днів до початку місяця поставки.
Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання – передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.
Згідно п.7.2. договору у разі невиконання Замовником умов п.6.1. цього договору Замовник зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, постачав відповідачеві природний газ, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу № 4331 від 30.01.2009 року, № 4331 від 27.02.2009 року, № 4331 від 31.03.2009 року, № 4331 від 30.04.2009 року, які підписані сторонами без заперечень і скріплені печатками.
Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору, що по суті відповідачем не заперечується.
Розглянув матеріали справи, представлені документи, заслухав пояснення представників сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язання є право відношення, в якому одна сторона(боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за постачання та транспортування природного газу у сумі 237632,22 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Умовами договору (п.7.2.) передбачено, що у разі невиконання Замовником умов договору, він зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Позивач з посиланням на п.7.2. Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 6217,96 грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.
Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, суд вважає його обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.
Посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 777,29 грн. та інфляційні нарахування в сумі 1747,53 грн.
Перевіривши розрахунок щодо нарахованих позивачем 3% річних та індексу інфляції, суд вважає його обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” м. Донецьк до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” відокремлений підрозділ „Шахта ім. М.І. Калініна” м. Донецьк про стягнення 246375,00грн. – задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” відокремлений підрозділ „Шахта ім. М.І.Калініна” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63, п/р 26002301768811 у філії ГУ ПУБ в м. Донецьк, ЄДРПОУ 33161769, МФО 334635, № свідоцтва 40378750, код платника ПДВ 331617605090) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” (83001, м. Донецьк, пр. Театральний 1, п/р 26009040171 у Донецькому ЦРВ ВАТ „Мегабанк”, МФО 351629, ЄДРПОУ 03361081) основний борг в сумі 237632,22 грн., інфляційні нарахування в сумі 1747,53 грн., 3% річних в сумі 777,29 грн., пеню в сумі 6217,96 грн., 2463,75 грн. держмита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення оголошено у судовому засіданні 11.08.2009року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Лейба М.О.
Судове рішення № 4330038, Господарський суд Донецької області було прийнято 11.08.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 38/153. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: