Рішення № 4329640, 31.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.09 Справа № 15/174.

За позовом

Приватного підприємства «Виробничо-транспортна фірма «Добробут», м. Первомайськ Луганської області

до закритого акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія», м. Луганськ

про стягнення 653 920 грн. 89 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

за участю представників:

від позивача - Ковалюк О.В., довіреність № 05/Дб-09 від 27.05.09;

від відповідача - Гончарова Н.В., довіреність № 679/03/03 від 22.07.08.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

В судовому засіданні 21.07.2009 р. оголошувалася перерва до 31.07.2009 р.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 653 920 грн. 89 коп. за договором № 130/28-02Д від 10.01.05.

Заявою, що здана в судовому засіданні 21.07.2009 р., позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути борг у сумі 571 929 грн. 44 коп.

Підставами позову є невиконання відповідачем зобов’язань з оплати вартості робіт по договору у період з лютого по травень 2005 р. включно.

Зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим положеннями ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Тому, вказана заява прийнята судом до провадження.

Відтак, предметом позову, за яким розглядається спір у даній справі та приймається судове рішення є вимога про стягнення боргу в сумі 571 929 грн. 44 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, доказів виконання перевезень не надав.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просить провадження по справі припинити в частині суми 173 163 грн. 49 коп., посилаючись на те, що в даній частині предмету позову судом вже було розглянуто спір у справі №8/588 між тими ж сторонами та з тих же підстав. В решті позовних вимог представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову за недоведеністю.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін і надані ними докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Між закритим акціонерним товариством «Луганська вугільна компанія», як замовником, та приватним підприємством «Виробничо-транспортна фірма «Добробут», як перевізником, 10.01.2005 р. було укладено договір № 130/28-02Д на перевезення вантажів автомобільним транспортом та надання послуг екскаватором.

Позовні вимоги ґрунтуються на наступних обставинах: відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 571 929 грн. 44 коп. по договору № 130/28-02Д на перевезення вантажів автомобільним транспортом та надання послуг екскаватором від 10.01.05. за надані послуги у період з лютого по травень 2005 р. включно.

В обґрунтування виконання своїх зобов’язань позивач надав акти виконаних робіт за період з лютого по травень 2005 р. включно.

Господарським судом Луганської області у справі №8/588 вже розглядався спір між тими ж сторонами про стягнення боргу за період з лютого по травень 2005 р. включно з урахуванням індексу інфляції у сумі 178 185 грн. 23 коп. (з яких сума основного боргу 173 163 грн. 49 коп.), пені у сумі 1859 грн. 73 коп., штрафу у сумі 600 грн. та 3% річних у сумі 697 грн. 40 коп. за порушення умов договору №130/28-02Д від 10.01.05.

За поясненнями представника позивача позовні вимоги у даній справі заявлено за невиконання зобов’язань за той же період, що і у справі №8/588, та в обґрунтування позовних вимог по справі №8/588 надавалися усі ті самі акти виконаних робі, що і у даній справі.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 25.01.2008 р. у справі №8/588 позов задоволено повністю.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 08.04.2008 р. рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції не була оскаржена в касаційному порядку, що підтверджується поясненнями сторін, та відповідно набрала законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав

За таких підстав провадження у даній справі підлягає припиненню в частині стягнення боргу у сумі 173 163 грн. 49 коп.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за недоведеністю обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, виходячи з наступних підстав.

Відповідач заперечує виконання позивачем зобов’язань по договору.

Позивач в обґрунтування виконання своїх зобов’язань надав акти виконаних робіт за період з лютого по травень 2005 р. включно.

Зазначені акти вже оцінювалися судами при вирішенні спору у господарській справі №8/588.

Так, у постанові Луганського апеляційного господарського суду від 08.04.2008р. по справі №8/588 зазначено: «Акти виконаних робіт за лютий –травень, на які посилається позивач, не є належними доказами вказаних обставин.». Далі у тексті постанови наведено ґрунтовне обґрунтування відхилення вказаних актів, як доказів, що підтверджують обставини виконання робіт за договором.

Інших доказів виконання зобов’язань по договору, окрім вказаних актів виконаних робіт, позивачем не надано суду при розгляді спору у справі № 15/174.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.

Відповідно до параграфа 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 (рішення чинне з 06.11.2002) в справі «Совтрансавто-Холдінг»проти України»у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Суду по справі «Брумареску проти Румунії», параграф 61).

Отже, рішення у судових справах не повинні бути суперечливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Умовами договору (пп. 1.2, 4.1) передбачено здійснення перевезень на підставі наданих відповідачем заявок.

Вказаних документів сторонами суду не надано.

Також, відсутність заявок було встановлено і при розгляді спору у справі №8/588.

Належним доказом перевезення вантажу є вантажна товарно-транспортна накладна.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно п. 1 ст. 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ратифікованою Україною згідно із Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів»вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Необхідність складення товарно-транспортних накладних передбачено у умовами договору (п. 3.1. договору).

Проте, товарно-транспортних накладних, складених на виконання договору, суду не надано.

Разом з тим, товарно-транспортні накладні надавалися суду у справі №8/588. При оцінці таких накладних Луганський апеляційний господарський суд теж дійшов висновку про те, що такі документи не є неналежними доказами при розгляді даного спору.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено належними та допустимими засобами доказування факт виконання ним зобов’язань згідно договору та відповідно виникнення права вимоги за невиконання грошових зобов’язань відповідачем.

Відповідачем теж не надано документи, якими підтверджувалося б фактичне виконання зобов’язань з посиланням на їх відсутність.

На підставі викладеного у задоволенні вимог по стягненню боргу слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у складі: державного мита у сумі 6539 грн. 21 коп., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп. покладаються на позивача.

При подачі позову до суду позивачем не доплачено державне мито у розмірі 00 грн. 01 коп. Так, сплачено 6539 грн. 20 коп. Ціна позову –653920 грн. 89 коп. Так, один відсоток від ціни позову складав 6539 грн. 21 коп. Тому, з позивача додатково в доход державного бюджету підлягає сплаті державне мито у сумі 00 грн. 01 коп. При цьому ж слід зазначити, що відповідно до п. 38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 N 15 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 р. за N 50, при зменшенні позовних вимог внесене мито не повертається. При припиненні провадження за п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України державне мито теж не повертається.

Згідно ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, п. 2 ч. 1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити частково.

2. В частині вимог 173 163 грн. 49 коп. провадження у справі припинити.

3. У задоволенні решти позовних вимог по стягненню боргу в сумі 398 765 грн. 95 коп. відмовити повністю.

4. Судові витрати у складі: державного мита у сумі 6539 грн. 21 коп., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп. покласти на позивача.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-транспортна фірма «Добробут», м. Первомайськ Луганської області, вул. Бахмутського, б. 20а, к. 6 ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30252561, у доход державного бюджету України рахунок 31118095700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито у сумі 00 грн. 01 коп. Видати наказ органу державної податкової інспекції.

В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 03.08.2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

Є.Ю.Пономаренко