Рішення № 43295370, 25.03.2015, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/3464/13-ц

2/303/209/15

Номер рядка стат. звіту - 26

РІШЕННЯ

Іменем України

25 березня 2015 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі: головуючого - судді Куцкір Ю.Ю.

при секретарі Славич М.В.

з участю представника відповідача Ракущинець А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного підприємства "Спільне виробниче підприємство "Арсенал" про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного підприємства "Спільне виробниче підприємство "Арсенал" про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 26 листопада 2007 року між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №26МКК, до якого в подальшому сторонами були внесені зміни та доповнення на підставі Договорів про внесення змін №1 від 26.08.2009 року та №2 від 15.09.2010 року. Відповідно до вищевказаного кредитного договору відповідач отримав кредит у сумі 98 000,00 доларів США із сплатою 14,4 % за користування кредитом та з кінцевим терміном повернення до 26 листопада 2014 року. В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором від 26.11.2007 року було укладено договір поруки з відповідачем ОСОБА_3 №26МКК-Р від 26.11.2007 року, до якого в подальшому було внесено зміни згідно Договору про внесення змін №1 від 26.08.2009 року. Також 26.11.2007 року між позивачем та відповідачем ПП "Спільне виробниче підприємство "Арсенал" укладено договір поруки №26МКК-Р1, з внесенням змін Договором про внесення змін №1 від 26.08.2009 р. Відповідно до укладених договорів поруки відповідачі ОСОБА_3 та ПП "Спільне виробниче підприємство "Арсенал" взяли на себе зобов'язання відповідати за кредитним договором укладеним з ОСОБА_2 Відповідачем ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання не виконано належним чином, станом на 13.05.2013 року його заборгованість за договором становить 39206,84 доларів США та 5 706, 17 гривень, яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів. Крім того позивач просить стягнути солідарно з відповідачів витрати по сплаті судового збору.

24.02.2015 року представником позивача Тарасюк О.В. було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути із відповідачів заборгованість станом на 19.02.2015 року в розмірі 31 501,50 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 861 817,50 гривень.

Представник позивача Тарасюк О.В. в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, але подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені позовні вимоги із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримує та просить суд їх задоволити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача ПП "Спільне виробниче підприємство "Арсенал" Ракущинець А.А. в судовому засіданні збішені позовні вимоги щодо підприємства не визнав, посилаючись на обставини, що викладені у письмових запереченнях проти позову, нормативному обгрунтуванні заперечення проти позову та пояснив, що в силу вимог ст.559 ЦК України порука є припиненою, оскільки Банк 26.06.2012 року направив лист-вимогу поручителю про дострокове погашення кредитної заборгованості. Зобов'язання поручителя по даному кредитному договору припинилося зі спливом шести місяців після отримання ПП "Спільне виробниче підприємство "Арсенал" листа-вимоги.

Заслухавши доводи та заперечення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Виходячи зі змісту статей 627, 629 ЦК України, законодавець зазначив, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу. А договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, судом встановлено, що відповідно до кредитного договору №26 МКК від 26.11.2007 року Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" надало ОСОБА_2 кредит у розмірі 98 000,00 доларів США зі сплатою 14.4 % річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення до 26 листопада 2014 року.

26.08.2008 року та 15.09.2010 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 були укладені Договори про внесення змін №1 та №2 відповідно.

26.11.2007 року між Банком та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір поруки №26МКК-Р від 26.11.2007 року, до якого в подальшому було внесено зміни згідно Договору про внесення змін №1 від 26.08.2009 року.

26.11.2007 року між позивачем та відповідачем ПП "Спільне виробниче підприємство "Арсенал" укладено договір поруки №26МКК-Р1, з внесенням змін Договором про внесення змін №1 від 26.08.2009 р.

Відповідно до укладених договорів поруки відповідачі ОСОБА_3 та ПП "Спільне виробниче підприємство "Арсенал" останні взяли на себе зобов'язання відповідати за виконання Позичальником зобов"язань в повному обсязі за кредитним договором укладеним №26МКК від 26.11.2007 року.

Згідно розрахунку загальна сума заборгованості за кредитним договором №26МКК від 26.11.2007 року станом на 19.02.2015 року склала 31 501,50 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 861 817,50 гривень.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. При цьому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

У відповідності до ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу вимоги якої не звільняють боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред"явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

В судовому засіданні встановлено, що вперше лист-вимога відповідачу ПП "Спільне виробниче підприємство "Арсенал" надсилалося 26.06.2012 року, що підтверджується листом №756/1600-2 від 26.06.2012 року в якому позивач вимагав протягом 30 днів погасити заборгованість за кредитним договором. Таким чином, враховуючи дані обставини позивач після 28.07.2012 року мав право звернутися до поручителя ПП "Спільне виробниче підприємство "Арсенал" про примусове стягнення заборгованості, але як було встановлено він звернувся 22.05.2013 року.

Таким чином позивач з врахуванням ч.4 ст.559 ЦК України в поєднанні з нормою ч.2 ст.1050 ЦК України пропустив шестимісячний строк звернення до суду з вимогами до поручителя ПП "Спільне виробниче підприємство "Арсенал" після спливу якого порука вважається припиненою.

Також встановлено, що в договорі поруки 26МКК-Р1 від 26.11.2007 року не зазначено строк його дії.

Аналогічну позицію з данного питання виклав і Верховний Суд України у своїй Постанові справа №6-190 цс14 від 21.01.2015 року.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позов підлягає до часкового задоволення, а саме в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, що в даному випадку становлять 3 654 гривні сплаченого судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 553, 554, 559, 610, 611, 612, 625, 1048-1050 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 88, 214, 215 ЦПК України суд, -

Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"- задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_2, мешканки АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Закарпатська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" - заборгованість за кредитним договором №26МКК від 26 листопада 2007 року в розмірі 861 817 (вісімсот шістдесят одну тисячу вісімсот сімнадцять) гривень 50 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_2, мешканки АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Закарпатська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" - 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні сплаченого судового збору.

В іншій частині позову щодо стягнення з Приватного підприємства "Спільне виробниче підприємство "Арсенал" - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали учать у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір