Ухвала суду № 43294391, 24.03.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 646/1011/15-ц Головуючий 1 інст. - Олізаренко С.М.

Провадження № 22ц/790/2526/15 Доповідач - Макаров Г.О.

Категорія:договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Макарова Г.О.,

суддів колегії - Кіся П.В., Кіпенка І.С.,

за участю секретаря - Рязанової С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційними скаргами представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6

на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюз Тревел», ОСОБА_7 про внесення змін до договорів, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

28 січня 2015 року ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, в особі представника ОСОБА_6, звернулися до суду з позовом про визнання несправедливими та недійсними другого речення в п. 5.2 договорі на туристичне обслуговування, зміну цих договорів, стягнення в солідарному порядку з ТОВ «Ньюз Тревел» та ФОП ОСОБА_7 на користь:

ОСОБА_3 44330 грн. сплачених за договором на туристичне обслуговування №159/н від 27.11.2014 року, 44330 грн. штрафу і 44330 грн. моральної шкоди; ОСОБА_4 43650 грн., сплачених за договором на туристичне обслуговування № 161/н від 27.11.2014 року, штрафу 44330 грн., і моральної шкоди 43330 грн; ОСОБА_5 43940 грн. сплачених за договором на туристичне обслуговування № 160/н від 27.11.2014 року, 43940 грн. штрафу, і 43940 грн. моральної шкоди.

Одночасно з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову. В даній заяві представник позивачів ОСОБА_9 просила в порядку забезпечення позову накласти арешт на майно і грошові кошти ТОВ «Ньюз Тревел» та ОСОБА_7, а саме:

Рахунок НОМЕР_1 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ НОМЕР_2; Нежитлові приміщення 1-го поверху № 6-1-:-6-5 площею 56,9 кв.м. в буд. літ. «А-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; Будинок житловий з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_2.

Встановити заборону виплати грошових коштів іншим особам, крім позивачів, на банківську гарантію виконання зобов'язань № 1162/10-Г від 28.10.2010 року, видачу ВАТ «Торгівельно-фінансовий банк «Контракт» відповідачу ТОВ «Ньюз Тревел» в межах суми 395760 грн.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.02.2014 року заява представника позивачів ОСОБА_6 про забезпечення позову залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі представник позивачів ОСОБА_6 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки суд безпідставно не звернув уваги, що невиконання відповідачем зобов'язань є достатнім доказом, що виконання рішення суду може бути ускладненим або неможливим. Крім того, суд в порушення Закону України «Про туризм» безпідставно не забезпечив позов за рахунок банківської гарантії і не звернув уваги, що дані про майно і кошти відповідачів містяться в договорах і документах ТОВ «Ньюз Тревел» і ФОП ОСОБА_7

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову та необхідність прийняття таких заходів може зробити неможливим виконання рішення суду не надано, а сам лише факт звернення до суду з позовними вимогами про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, не може бути підставою для висновку про неможливість виконання рішення суду. Крім того заявник не надав відомостей про те, що відповідачі дійсно є власниками рахунків і майна і невжиття цих заходів може зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є передчасною та необґрунтованою в зв'язку з чим задоволенню не підлягає.

Але з цим висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 11, п.п. 5, 6 ч. 2, ч. 3 ст. 119, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 151, п.1, 2, 3, 4 ч. 1, ч. 2, 3, 4 ст. 152, ч.5, 8 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Заява повинна містити: виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування і підписується заявником або його представником із зазначенням дати її подання.

Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином.

Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Згідно роз'яснень, що містяться у п. п. 1, 4, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» за змістом ч.1 ст.151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-кого з осіб, які беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого

рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК (1618-15), і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, змісту заяви представника позивачів, остання не містить підтвердження доказами наявність достатньо обґрунтованого припущення для забезпечення позову, а містить лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення, не містить обґрунтування причин звернення з заявою, з наведенням та поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також відомостей про власників рахунків і майна на яке може бути накладений арешт.

Тобто, встановивши обставини щодо невідповідності вимог до змісту заяви про забезпечення позову ч. 2 ст. 151 ЦПК України, суд в порушення вимог ч. 8 ст. 153 ЦПК України не повернув її заявнику, а розглянув по суті навівши доводи, передбачені ч. 8 ст. 153 ЦПК України, тобто фактично розглянув заяву, яка згідно вказаному процесуальному законодавству не підлягає розгляду по суті.

Крім того, судом не розглянута заява в частині іншого виду застосування забезпечення позову - про встановлення заборони виплати грошових коштів іншим особам, крім позивачів на банківську гарантію виконання зобов'язань № 1162/10-Г від 28.10.2010 року видану ВАТ Торгівельно-фінансовим Банком «Контракт» відповідачу ТОВ «Ньюз Тревел» в межах суми 395760 грн. з урахуванням доказів на підтвердження необхідності вжиття цього виду забезпечення позову та відповідності заяви в цій частині вимогам ч. 2 ст. 151 ЦПК України.

Вирішуючи питання про розгляд заяви трьох осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5 до кількох відповідачів: ТОВ «Ньюз Тревел» та ФОП ОСОБА_7 про забезпечення позову, суд не звернув уваги, що їх вимоги неоднорідні, нерозривно не пов'язані між собою, від вирішення вимоги однієї особи не залежить вирішення інших, а за таких обставин, враховуючи відсутність спільності предмета позову, розгляд в одному провадженні заяви трьох осіб суперечить вимогам ст. 126 ЦПК і роз'ясненням, які містяться в п.п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».

Крім того, згідно змісту позовної заяви представник позивачів звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_7, а в заяві представника позивачів про забезпечення позову, остання просить накласти арешт на майно фізичної особи - ОСОБА_7, яка має інший обсяг цивільної правоздатності і цивільно-правової відповідальності ніж ФОП ОСОБА_7 відповідно до глав 4, 5 підрозділу 1 Розділу ІІ Цивільного кодексу України.

На підставі пункту 3 частини 1 статті 312 ЦПК України, апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею питання щодо розгляду заяви про забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, судова колегія судової палати, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2014 року - скасувати.

Передати питання щодо розгляду заяви представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку відповідно до статті 324 ЦПК України не підлягає.

Головуючий-

Судді:-