Рішення № 4329380, 06.08.2009, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"28" липня 2009 року Справа №20/94

Суддя Цимбал-Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп»

01010, вул. І.Мазепи,11А,к.54,м.Київ;

до відповідача: Корпорації «ЄВРОГАЗ»

14037, вул. Інструментальна,17, м.Чернігів;

предмет спору: стягнення 29314,28 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Грищук Т.О. представник за довіреністю №244 від 12.03.2009р.;

відповідача: Чепурна Н.В. представник за довіреністю №б/н від 02.01.2009р.;

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «МД Груп»(далі - Товариство) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Корпорації „Єврогаз” (далі –Корпорація) про стягнення 29314,28грн., з яких 24497,08грн. основного боргу, 734,91грн. штрафу, 2126,21грн. пені, 1690,30грн. інфляційних і 265,78грн. річних. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем умов Договору №921-01/08 від 21.04.2008р.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 01.06.2009 року розгляд справи №20/94 призначено на 17.06.2009 року, з наступним оголошенням перерви до 25.06.2009р. та 28.07.2009р.

Представник відповідача в усних поясненнях зазначив, що під час розгляду справи відповідачем сплачено частину заборгованості у сумі 10000грн., та враховуючи скрутне фінансове становище просить зменшити нараховані та заявлені до стягнення позивачем суми штрафу та пені до 50%.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

21.04.2008р. між Товариством та Корпорацією „Котельний завод „Колві”, який в подальшому перейменований у корпорацію „Єврогаз”, укладено договір поставки №921-01/08 (далі –Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник (позивач) зобов’язався передати у встановлений даним Договором термін у власність покупця металопродукцію, а покупець зобов’язався прийняти товар та оплачувати його вартість, відповідно до умов цього Договору.

Згідно ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

На виконання умов Договору, 02.12.2008р. позивачем здійснено поставку продукції відповідачу на суму 38497,08грн. Факт отримання товару підтверджується видатковою накладною від 02.12.2008р. за №РН-1-009527 та довіреністю 001176 від 02.12.2008р. та не заперечується відповідачем.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п.п.4.1,4.2 Договору, покупець проводить розрахунок за поставлений у звітному місяці товар за один робочий день до кінця звітного місяця. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний (розрахунковий) рахунок постачальника, вказаний у цьому Договорі, в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Виходячи з викладеного, оплата вартості отриманого 02.12.2008р. товару повинна бути здійснена до 31 грудня 2008року.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав.

Так, Корпорацією перераховано 30.12.2008р. на рахунок позивача 14 000грн., що підтверджується копією банківської виписки.

Під час розгляду справи відповідачем сплачено частину заборгованості в сумі 10000грн., що підтверджується копією банківської виписки від 08.07.2009р.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вище вказане, провадження у справі в частині стягнення 10000грн. основного боргу суд припиняє на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Заборгованість відповідача перед позивачем на момент прийняття рішення у справі становить 14497,08грн.

Станом на час розгляду справи відповідачем обов’язок щодо оплати товару в повному обсязі не виконаний, що є порушенням ст. ст. 525,692 ЦК України і ст.193 ГК України.

Виходячи з викладеного, вимоги позивача щодо стягнення 14497,08грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2 Договору, з врахуванням протоколу розбіжностей, передбачено, що в разі порушення строків оплати поставленого товару строком від трьох днів, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов’язання, за кожен день прострочки оплати. При порушенні строків оплати Товару більш ніж на 5 днів, покупець додатково до пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 3% від суми поставленого товару.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період з 01.01.2009р.-12.05.2009р. в сумі 2126,21грн. та штраф в сумі 734,91грн.

Відповідно до п.1 ст.83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.2 ст.233 ГК України, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи тяжкий фінансовий стан відповідача, його клопотання про зменшення розміру неустойки та значну оплату останнім суми основної заборгованості як до порушення провадження у справі так і під час розгляду справи, на підставі ст.83 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки до 50% та стягнути з відповідача 1063,11грн. пені та 367,46грн. штрафу.

В стягненні іншої частини пені та штрафу слід відмовити.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем заборгованість на момент звернення позивача з позовом до суду повністю погашена не була, позивачем обґрунтовано нараховані інфляційні та річні.

Позивачем нараховано за період з 01.01.2009р.-12.05.2009р. та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 265,78грн. та інфляційних в сумі 1690,30грн., які є обґрунтованими та підлягають стягненню.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 293,14грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50грн.

Керуючись ст.49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 10000грн. основного боргу припинити.

3. Стягнути з корпорації „Єврогаз” (14037, вул. Інструментальна,17, м. Чернігів, р/р 26003001001792 в ВАТ „Банк „Демарк” м.Чернігова, МФО 353575, код ЄДРПОУ 16486111) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп»(01010, вул. І.Мазепи, 11-А, к.54, м.Київ, р/р 26008010002883 у ТзОВ «УніКредитБанк», МФО 300744, код ЄДРПОУ 31991010) 14497,08грн. боргу, 1063,11грн. пені, 367,46грн. штрафу, 265,78грн. річних,1690,30грн. інфляційних, а також 293,14грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 03 серпня 2009 року.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

06.08.09