Рішення № 4329116, 30.07.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2009 р.

Справа № 17/40-924

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Кулагіній Т.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарську справу

За позовом Прокурора Центрального району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Державного підприємства "Державний південний регіональний селекційно-племінний центр по конярству “Південьконецентр”, м. Миколаїв

до відповідача Державного підприємства «Ягільницький кінний завод», с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства "Західний державний регіональний науково-виробничий селекційно-технологічний центр по конярству", х. Анастасівка Тернопільського району Тернопільської області

за участю представників сторін:

позивача: Горпинич М.П., уповноважений, доручення №3 від 12.01.09р.;

відповідача: Окряк А.В., керуючий санацією, посвідчення № 6 від 01.03.08р.;

прокуратури: Стадник В.О., прокурор відділу посвідчення № 55 від 17.09.08р.;

третьої особи: не з’явився

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність письмового клопотання сторін.

Учасникам судового процесу роз’яснено права та обов’язки у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

Прокурор Центрального району м. Миколаєва звернувся 05.05.2009 р. (згідно штампу пошти на конверті) до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Державного підприємства "Державний південний регіональний селекційно-племінний центр по конярству Південьконецентр", м. Миколаїв до відповідача –Державного підприємства "Ягільницький кінний завод", с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства "Західний державний регіональний науково-виробничий селекційно-технологічний центр по конярству", х. Анастасівка Тернопільського району Тернопільської області, про розірвання договору від 12.01.1998р.; зобов'язання повернути жеребця 2435 "Диктант ІІІ 25", 1985 року народження та зобов'язання передати 6 голів племінних коней.

Позов обґрунтовується копією звернення ДП “Південьконецентр” до прокуратури Центрального району м. Миколаєва №98 від 26.12.08р.; копією договору від 12.01.08р.; копією акту прийому-передачі від 31.08.01р.; копією претензії від 28.03.07р.; копією відповіді на претензію №19/5 від 19.04.07р.; копією претензії №28 від 27.02.09р.; копією довідки КРУ в Чортківському районі №29-21/3 від 24.01.07р.; копією свідоцтва про державну реєстрацію позивача як юридичної особи; копією Статуту; іншими матеріалами.

Судове засідання, призначене вперше на 09.06.09р. відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 02.07.09 р., 16.07.09р. та 30.07.09р. в зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів.

Прокурор та представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали. Разом з тим, в ході розгляду справи прокурором було подано заяву про зміну позовних вимог № 4000 від 10.07.09р. в порядку ст.ст. 22, 29 ГПК України, згідно якої прокурор просив розірвати договір від 12.01.1998 р. та зобов'язати Державне підприємство "Ягільницький кінний завод" повернути Державному підприємству "Державний південний регіональний селекційно-племінний центр по конярству Південьконецентр" жеребця 2435 "Диктант ІІІ 25", 1985 року народження.

Позивач згідно заяви №84 від 07.07.09р. та заяви без номеру та дати, поданої в судовому засіданні 30.07.09р. просив суд прийняти зміну позовних вимог та розірвати договір від 12.01.1998 р., зобов'язавши Державне підприємство "Ягільницький кінний завод" повернути Державному підприємству "Державний південний регіональний селекційно-племінний центр по конярству Південьконецентр" жеребця 2435 "Диктант ІІІ 25", 1985 року народження, посилаючись на норми ст. 60 ГК України, ст.ст. 773, 781, 783, 785 ЦК України.

Судом подані заяви про зміну позову прийняті до розгляду як такі, що відповідають правам сторони, прокурора в господарському процесі, визначеним статтями 22, 29 ГПК України, відтак, розгляд справи здійснюється з урахуванням змінених позовних вимог.

Відповідач в судовому засіданні та згідно поданого відзиву на позов № 50/10/Б-711 від 28.07.09р., позовні вимоги не визнає, позов просить залишити без розгляду, вказує, що проти підприємства порушено справу про банкрутство. На даний час триває процедура санації; у справі про банкрутство затверджено реєстр грошових вимог конкурсних кредиторів, згідно якого майнові вимоги позивача не включені до реєстру, а тому в силу положень п. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»слід вважати такі вимоги погашеними, адже строк, встановлений даною статтею є граничним і поновленню не підлягає.

Окрім того, керуючий санацією також повідомив, що згідно інвентаризаційних документів державного підприємства, жеребець «Диктант ІІІ 25», 1985 року народження, не числиться на балансі ДП "Ягільницький кінний завод".

Відповідач вважає, що прокурором пропущено строк позовної давності при зверненні до господарського суду з даним позовом, оскільки право на зміну чи розірвання договору у позивача виникло з 2000 року, тобто з моменту порушення договірних зобов’язань, однак, позивач не контролював виконання кінним заводом умов договору від 12.01.1998 року .

Представник Державного підприємства "Західний державний регіональний науково-виробничий селекційно-технологічний центр по конярству" в судове засідання з належно оформленими документами на право представлення інтересів юридичної особи в суді не з’явився, клопотань про розгляд справи судом без участі його представника не заявив як не заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Між тим, відповідач в судовому засіданні 30.07.09р. просив суд зупинити провадження у справі та передати матеріали даної господарської справи в слідчі органи для проведення розслідування з приводу правомірності передачі жеребця Ягільницькому кінному заводу на баланс, адже на підприємстві немає жодної одиниці тварин на вирощуванні чи відгодівлі, та документів, які б свідчили факт передання жеребця на баланс кінного заводу у керуючого санацією немає та останньому не передавались. Тому, зважаючи на відсутність жеребця Диктант на балансі заводу, відповідач вважає, що згідно норм статті 205 ГК України дане господарське зобов’язання припинилося у зв’язку з неможливістю виконання.

Судом дане клопотання відхиляється за необґрунтованістю, оскільки матеріали справи свідчать, що жеребець згідно спірної угоди передавався кінному заводу лише в користування. Даний Жеребець по кличці Диктант-ІІІ перебуває на балансі Державного підприємства "Державний південний регіональний селекційно-племінний центр по конярству Південьконецентр", м. Миколаїв, про що свідчить довідка позивача № 34 від 12.03.2009 року. Окрім того, відповідач не навів суду та не представив належних письмових доказів, які б свідчили про наявність в діях посадових осіб позивача та/або відповідача, третьої особи складу злочину чи інших ознак порушення закону.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, заперечення відповідача, думку прокурора, суд встановив:

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків сторін згідно статті 11 ЦК України є договори та інші правочини.

12.01.1998 року між Виробничим об’єднанням «Миколаївконепром», як Об’єднанням, та Ягільницьким кінним заводом, як Кінзаводом, було укладено договір, відповідно до пункту 1 якого Об’єднання передає, а Кінзавод, приймає у строкове користування терміном на 18 років, жеребця 2435 «Диктант ІІІ 25», 1985 року народження, рудої масті, ганноверо-угорського генетичного комплексу, договірною вартістю 40000 доларів США, в перерахунку по біржовому курсу до української національної валюти на момент можливих розрахунків між сторонами з метою племінного використання.

Як вбачається з наказу Міністерства агропромислового комплексу України №279 від 05.08.1999р. та Статуту, зареєстрованого рішенням Миколаївської райдержадміністрації №249 від 16.08.2002р. позивач у справі є правонаступником прав та обов’язків реорганізованого Виробничого об’єднання «Миколаївконепром».

Відповідно до розділу 4 Статуту Державного підприємства "Державний південний регіональний селекційно-племінний центр по конярству “Південьконецентр” майно підприємства становлять основні та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за юридичною особою на праві повного господарського відання.

У відповідності до пункту 5 Договору, Кінзавод зобов’язався за кожен рік перебування Жеребця на заводі, передати безоплатно Об’єднанню дві голови племінних коней на вибір Об’єднання, але не менше двадцяти голів за весь час перебування Жеребця на Кінзаводі.

Згідно ч. 2 статті 762 ЦК України плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Пунктом 4 Договору сторони встановили право Кінзаводу передавати Жеребця третім особам та право Кінзаводу використовувати Жеребця на кобилах третьої особи лише за умови письмового погодження з Об’єднанням. Аналогічні вимоги містяться в ст. 774 ЦК України.

Позивач стверджує, що ні Об’єднання, ані Державне підприємство як правонаступник не надавало письмової згоди в порядку, передбаченому п. 4 договору на передачу Жеребця Диктант-ІІІ третій особі, а тому враховуючи, що згідно акту від 31.08.2001 року Жеребець передано представнику «Західплемконецентру», про що свідчить надана суду засвідчена копія акту, позивач та прокурор просять суд розірвати договір оренди від 12.01.1998р. та повернути Жеребця Диктант-ІІІ державному підприємству як власнику.

Надавши правову оцінку доводам прокурора та позивача, запереченням відповідача, дослідивши всі обставини справи, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 року, Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 року, застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Враховуючи, що правовідносини сторін по договору б/н від 12.01.98 року виникли між сторонами до набрання чинності Цивільним кодексом України, але продовжували існувати після набрання ним чинності, до цивільних відносин між сторонами застосовуються норми Цивільного кодексу України, 2003 року з урахуванням особливостей норм ГК України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання з договору оренди, котрі регулюються нормами статті 759 ЦК України, згідно якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

При цьому за ст. 760 ЦК України предметом договору оренди може бути річ, визначена індивідуальними ознаками, яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні. За змістом ч. 2 цієї статті предметом договору найму можуть бути майнові права.

Отже, за своєю правовою природою договір найму є двостороннім, платним, реальним правочином.

Пунктом 2 договору від 12.01.98 р. передбачено обов»язок Кінзаводу забезпечити утримання і племінне використання «Жеребця»у відповідності з європейськими нормами і правилами, прийнятими в племінному кіннозаводстві спортивного спрямування в селекції.

Згідно п. 7 договору Кінзавод несе повну матеріальну та майнову відповідальність за «Жеребця»перед Об’єднанням. У випадку загибелі Жеребця –сплачує повну договірну вартість «Жеребця»з урахуванням вартості племінних коней, отриманих «Об’єднанням»від Кінзаводу згідно умов договору.

Даний договір набрав чинності з моменту відгрузки «Жеребця»на адресу Кінзаводу по довіреності та згідно накладної «Об’єднання»(п.9 договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання це є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

У відповідності до ч. 1 п. 2 ст. 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, зокрема у разі, якщо наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

Відповідно до п. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку встановленому статтею 188 цього кодексу.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

На виконання приписів ст. 188 Господарського кодексу України позивач направив на адресу відповідача претензію № 28 від 27.02.2009 р. про розірвання договору від 12.01.1998 року, повернення Жеребця в строк до 05.04.2009 р. та з вимогою відпустити підприємству 18 племінних коней на загальну суму 36 000 доларів США або сплатити їх вартість в сумі 377 200 грн., які перерахувати на відповідний банківський рахунок позивача.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, в порушення зазначеної норми закону ДП "Ягільницький кінний завод" свої зобов’язання , визначені пунктами 4, 5 Договору виконував неналежним чином. Так, згідно акту від 31.08.2001р., належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, складеного комісією в складі головного зоотехніка по конярству Жежер М.І., тренера-бригадира Мадзея І.І., коневода Ониськіва В. Кінзаводом було передано Жеребця рудої масті, 1985 року народження «Диктант ІІІ 25», вартістю 40000 доларів США третій особі –представнику Державного підприємства «Західплемконецентр»Волинцю Ю.В.

Окрім того, згідно довідки зустрічної звірки №29-21/3 від 24.01.07р., складеної посадовою особою Контрольно-ревізійного відділу в Чортківському районі в присутності керівника відповідача - Дерій Б.І. встановлено відсутність станом на 01.01.04р. та на 01.01.07р. по даних бухгалтерського обліку жеребця у користуванні відповідача. Крім того, вказаною довідкою встановлено відсутність будь-яких розрахунків, передбачених умовами договору від 12.01.1998р. між сторонами у справі за період з 01.01.04р. по 01.01.07р. Як видно з доданого до довідки пояснення головного зоотехніка по конярству відповідача Жежер М.І., жеребець «Диктант ІІІ 25»в 2001 році був переданий відповідачем в «Західплемконецентр».

Довідкою № 91 від 29.07.2009 року позивач підтвердив відсутність надання згоди на передачу Жеребця «Диктант-ІІІ відповідачу у справі, чи ДП «Західплемконецентр». Матеріали справи також не містять письмового повідомлення Наймодавця Кінзаводом про передачу Жеребця третій особі.

Згідно довідки позивача №34 від 12.03.09р. балансова вартість жеребця «Диктант ІІІ» 25, 1985 року народження станом на 01.03.09р. становить 6090 грн.

Таким чином, суд вважає, що позивачем документально доведено факт неналежного виконання відповідачем свого зобов’язання щодо утримання Жеребця на Кінзаводі та використання його безпосередньо за призначенням на заводі, а також факт передачі Жеребця без згоди позивача третім особам, зокрема ДП "Західний державний регіональний науково-виробничий селекційно-технологічний центр по конярству", х. Анастасівка Тернопільського району Тернопільської області.

Відповідно до ч. 2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. При цьому, за приписами ч. 1 статті 785 ЦК України наслідком припинення договору найму є обов’язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З урахуванням встановлених обставин, суд констатує, що на момент розгляду справи відповідач свої зобов’язання по договору від 12.01.1998р. не виконав, Жеребець «Диктант-ІІІ»не повернуто у встановленому чинним законодавством порядку позивачу у справі, відтак, суд визнає правомірними, обґрунтованими, документально доведеними та не запереченими відповідачем вимоги прокурора щодо розірвання договору від 12.01.1998р. та повернення Жеребця позивачу у справі.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч. 5 ст. 188 ГК України).

Оцінюючи заперечення відповідача, наведені ним у відзиві на позов щодо застосування строку позовної давності, то такі доводи не заслуговують на увагу суду, оскільки в силу приписів ч. 2 ст. 786 ЦК України перебіг строку позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем (щодо вимог про відшкодування збитків), а вимоги про повернення голів племінних коней не були предметом судового розгляду у зв’язку з відмовою позивача та прокурора від заявлених ними вимог. Щодо вимог про розірвання договору, то такі вимоги сторони вправі заявляти в будь-який час протягом дії договору за наявності порушень вимог закону та умов договору.

Також не можуть бути взяті судом до уваги заперечення відповідача, котрі ґрунтуються на нормах статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з підстав не заявлення вимог позивачем в 30-денний строк з моменту публікації оголошення в офіційних друкованих органах про порушення судом справи про банкрутство, оскільки предметом позовних вимог є вимога про розірвання договору, тобто вимога немайнового характеру. Натомість, в порядку ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори подають суду, боржнику заяви та документально їх підтверджують, про визнання грошових вимог.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За даних обставин, зважаючи, що відповідачем не було надано жодних ґрунтовних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених прокурором у позовній заяві, суд задовольняє позовні вимоги прокурора повністю як обґрунтовані та такі, що базуються на приписах чинного законодавства України.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача у справі.

За згодою представників сторін та прокурора, в судовому засіданні 30.07.2009р. у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 16, 509, 525, 526, 610, 611, 629, 651, 653, 759, 760, 782, 785, 786 ЦК України, ст.ст. 188, 193, 291 ГК України, ст.ст. 42 –47, 22, 29, 33, 34, 43, 49, 811, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати договір без номеру від 12.01.1998 року, укладений між Виробничим об’єднанням «Миколаївконепром»та Ягільницьким кінним заводом.

3. Державному підприємству «Ягільницький кінний завод», с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 00855925, у місячний строк з моменту набрання даним судовим рішенням законної сили повернути по акту приймання-передачі жеребця 2435 «Диктант ІІІ», 25, 1985 року народження, рудої масті гановеро-угорського генетичного комплексу, балансовою вартістю 6090 грн., Державному підприємству "Державний південний регіональний селекційно-племінний центр по конярству “Південьконецентр”, м. Миколаїв, Центральний район, Одеське шосе, 92, ідент. код 32141301.

4. Стягнути з Державного підприємства «Ягільницький кінний завод»(с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 00855925) :

- 85,00 грн. державного мита в дохід Державного бюджету України;

- 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в дохід Державного бюджету України (р/р 31214259700002 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код 23588119).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „_31_” _липня__ 2009 р., рішення через місцевий господарський суд.

Суддя Н.О. Андрусик