Постанова № 4329038, 10.07.2009, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.07.2009 р. справа №29/91

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Діброви Г.І.

суддів

Стойка О.В. , Шевкової Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача:

Смеречинський І.Р. (довіреність № 09/84 від 09.06.09р.),

від відповідача:

Петренко Т.М. (довіреність б/н від 05.01.09р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від

28.04.2009 року

по справі

№ 29/91 (Джарти В.В.)

за позовом

Дочірнього підприємства «Газ-тепло» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ

до

Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ Донецької області

про

за зустрічним позовом

до

про

стягнення заборгованості за Договором комісії №12/05-525 від 01.10.05р. в сумі 4 029 331 грн. 46 коп., в тому числі 2 314 144 грн. 20 коп. – основного боргу, 323 980 грн. 19 коп. – штрафу, 276 169 грн. 97 коп. – пені, 124 583 грн. 38 коп. – 3% річних, 990 453 грн. 72 коп. – інфляційної складової.

Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ Донецької області

Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ

Визнання п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 Договору комісії № 12/05-525 від 01.10.05р. недійсними

В С Т А Н О В И В:

У 2009 році Дочірнє підприємство «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ звернулося з позовною заявою до господарського суду Донецької області до Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ Донецької області про стягнення заборгованості за Договором комісії № 12/05-525 від 01.10.05р. в сумі 4 029 331 грн. 46 коп., в тому числі 2 314 144 грн. 20 коп. –основного боргу, 323 980 грн. 19 коп. –штрафу, 276 169 грн. 97 коп. –пені, 124 583 грн. 38 коп. –3% річних, 990 453 грн. 72 коп. –інфляційної складової.

В процесі розгляду справи відповідач в судовому засіданні 16.04.09р. частково визнав позовні вимоги в сумі основного боргу - 510 859 грн. 18 коп.

27.04.09р. Комунальне підприємство «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ про визнання п.п. 3.1, 3.2,3.3, 3.4, 3.5 Договору комісії № 12/05-525 від 01.10.05р. недійсними.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.04.09р. первісні позовні вимоги Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ були задоволені частково. Присуджено до стягнення з відповідача 2 314 144 грн. 20 коп. –боргу, 124 393 грн. 18 коп. –3% річних, 990 453 грн. 72 коп. –інфляційних, 186 019 грн. 15 коп. –пені, 161 990 грн. 09 коп. – 7% штрафу. У стягненні 3% річних в сумі 190 грн. 20 коп., пені в сумі 90 150 грн. 82 коп. та 7% штрафу в розмірі 161 990 грн. 10 коп. відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ Донецької області було відмовлено.

Комунальне підприємство «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ Донецької області з прийнятим рішенням не згодно, вважає його прийнятим з неповним з'ясуванням обставинам справи, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою (із доповненнями № 12/557 від 04.06.09р.), в якій просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 28.04.2009р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його первісних позовних вимог та задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Від Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким він з вимогами апеляційної скарги відповідача не погодився. Просив залишити рішення господарського суду Донецької області від 28.04.09р. без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Від заявника апеляційної скарги, Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ Донецької області, через канцелярію суду отримана заява про відстрочення виконання рішення, яка судовою колегією залишена без розгляду та повертається заявникові, оскільки вона подана відповідно до вимог статті 83 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає можливість розгляду такої заяви тільки до моменту прийняття рішення по справі. Заявник не позбавлений права звернутися до господарського суду Донецької області з заявою про відстрочку виконання рішення відповідно до вимог статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні, яке відкладалося, представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 29/91, та наданих представниками сторін пояснень, незважаючи на невиконання сторонами вимог ухвали суду від 16.06.09р.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28-29 Закону України «Про судоустрій»та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частково не відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.10.05р. між Дочірнім підприємством «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ (далі - Комітент) та Комунальним підприємством «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ Донецької області (далі - Комісіонер) був укладений Договір комісії № 12/05-525 (далі - Договір).

Пунктом 2.1 Договору сторони встановили, що Комітент доручає, а Комісіонер бере на себе зобов'язання укласти від свого імені Правочини з реалізації теплової енергії, відповідно до умов цього Договору, зі Споживачами за рахунок Комітента.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, ціна одиниці теплової енергії, що передається Комітентом Комісіонеру визначається, відповідно до річної планової собівартості виробництва теплової енергії та гарячої води, що подається Споживачам за Правочинами. Розрахунок такої вартості зроблено сторонами в Додатку № 2 до Договору.

Згідно умов пункту 3.2 Договору, ціна одиниці теплової енергії, що передається Комітентом Комісіонеру, підлягає обов’язковому перерахунку у разі:

- невідповідності планової собівартості виробництва теплової енергії і гарячої води та подачі її споживачам фактичним витратам Комісіонера;

- невідповідності ціни одиниці теплової енергії фактичним витратам Комісіонера.

Ціна одиниці теплової енергії, яку отримано після проведення перерахунку, повинна бути затверджена сторонами, шляхом підписання Додаткової угоди до Договору.

Кількість та вартість теплової енергії, фактично переданої Комітентом Комісіонеру в звітному місяці, зазначається сторонами в Акті прийому-передачі теплової енергії за формою, наведеною в Додатку № 1 до Договору та підписується сторонами до 10 числа місяця наступного за звітним (пункт 3.4 Договору).

Комісіонер зобов’язаний затвердити у відповідних державних органах ціну одиниці теплової енергії, яка відповідає економічно обґрунтованій собівартості виробництва теплової енергії. У разі невідповідності цін/тарифів розміру економічно обґрунтованим витратам на виробництво теплової енергії, Комісіонер зобов’язаний надати до відповідного державного органу, що затверджує ціни/тарифи, розрахунок втрат, пов’язаних із затвердженням цін/тарифів нижчих від розміру економічно обґрунтованих витрат на виробництво теплової енергії для закладення видатків у відповідному місцевому бюджеті (пункт 3.5 Договору).

Пунктами 4.8, 4.9 Договору сторони передбачили зобов'язання Комісіонера щодо забезпечення своєчасної оплати Теплової енергії спожитої Споживачами за відповідними Правочинами, укладеними на виконання умов Договору; Комісіонер прийняв на себе поруку (делькредере) перед Комітентом за невиконання Споживачами своїх зобов’язань за Правочинами, укладених між Комісіонером та такими Споживачами.

Договір набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами та діє в частині виконання доручення з 01.10.05р. до 30.09.06р., а в частині взаєморозрахунків –до повного їх виконання сторонами (пункт 10.1 Договору).

Додатковими угодами №№ 1/1, 1/2, 1/3, 1/4, 1/5, 1/5к, 1/6, 1/7, 1/8, 1/9, 1/11, 1/12 сторони встановлювали кожного місяця за період жовтень 2005 року –вересень 2006 року ціну одиниці теплової енергії, що передається Комітентом Комісіонеру.

На виконання умов Договору комісії № 12/05-525 в період жовтень 2005 року –вересень 2006 року позивачем було передано відповідачу теплову енергію в розмірі 149 938,700 гігакалорій на загальну суму 16 628 199 грн. Відповідачем було прийнято теплову енергію, що підтверджується Актами прийому-передачі теплової енергії відповідно до Договору комісії № 12/05-525 від 01.10.05р. за жовтень 2005р. від 31.10.05р., листопад 2005р. від 30.11.05р., за грудень 2005р. від 31.12.05р., за січень 2006р. від 31.01.06р., за лютий 2006р. від 31.03.06р., за березень 2006р. від 31.03.06р., за квітень 2006р. від 30.04.06р., за травень 2006р. від 31.05.06р., за червень 2006р. від 30.06.06р., за липень 2006р. від 31.07.06р., за серпень 2006р. від 31.08.06р., за вересень 2006р. від 30.09.06р.

Відповідач за отриману теплову енергію розрахувався частково, перерахувавши позивачу 14 314 055 грн. 19 коп., внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 2 314 144 грн. 20 коп. Позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів за Договором комісії № 12/05-525 від 01.10.05р. в сумі 4 029 331 грн. 46 коп. з урахуванням штрафних санкцій.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що:

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України у випадках, коли правовідносини не врегульовані Господарським кодексом України.

Згідно частини 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно норм статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на Договір комісії № 12/05-525 від 01.10.05р., Акти прийому-передачі теплової енергії за жовтень 2005 року –вересень 2006 року, Звіти комісіонера за цей період, оформлені належним чином, підписані і скріплені печатками підприємств.

Відповідач частково розрахувався за отриману теплову енергію за Договором комісії, залишок суми основного боргу склав 2 138 500 грн. 49 коп., що підтверджено матеріалами справи та визнано відповідачем в судовому засіданні.

З огляду на зазначене, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено факт порушення відповідачем його договірного зобов’язання, але місцевий господарський суд помилково не прийняв до уваги проведений сторонами залік зустрічних однорідних вимог в розмірі 175 643 грн. 71 коп., оскільки наданими доказами по справі підтверджено проведення сторонами такого заліку, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 2 138 500 грн. 49 коп. В частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 175 643 грн. 71 коп. відмовляється в зв'язку з недоведеністю.

Господарським судом Донецької області неправомірно задоволені позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 186 019 грн. 15 коп. та 7% штрафу у розмірі 161 990 грн. 09 коп., оскільки судом помилково зазначено про стягнення пені на підставі пункту 6.1 укладеного сторонами Договору комісії, який насправді не передбачає відповідальності відповідача у вигляді застосування до нього пені, а передбачає відповідальність позивача у вигляді застосування до нього пені за невиконання ним умов пункту 5.3 Договору. Нарахування позивачем 7% штрафу відповідачу відповідно до вимог пункту 6.3 Договору також є необґрунтованим, тому що цим пунктом сторони передбачили відповідальність відповідача тільки у випадку незабезпечення виконання ним пункту 4.5 Договору щодо не зазначення в правочинах, укладених із споживачами, обумовленого призначення платежу для перерахування їх позивачу у передбачений строк. В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази незабезпечення відповідачем виконання умов цього пункту Договору. Тому в частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 186 019 грн. 15 коп. та 7% штрафу у розмірі 161 990 грн. 09 коп. слід відмовити в зв'язку з безпідставністю та недоведеністю.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач звернувся до господарського суду Донецької області з вимогою про стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 990 453 грн. 72 коп. та трьох відсотків річних в розмірі 124 583 грн. 38 коп.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений перерахунок трьох відсотків річних від суми основного боргу за період з 26.05.07р. по 10.03.09р., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання, на суму 124 393 грн. 18 коп., тому вимоги в цій частині правильно задоволені частково.

Місцевим господарським судом правильно задоволені в повному обсязі позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних, як збільшення суми основного боргу в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України в період прострочки виконання грошового зобов'язання відповідача перед позивачем, в сумі 990 453 грн. 72 коп.

Стосовно зустрічних позовних вимог Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ Донецької області до Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ про визнання п.п. 3.1, 3.2,3.3, 3.4, 3.5 Договору комісії № 12/05-525 від 01.10.05р. недійсними, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в їх задоволенні в зв'язку з недоведеністю.

Інші доводи заявника апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та частково не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Враховуючи викладене, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 28.04.2009р. у справі №29/91 частково не відповідає фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення по справі в частині стягнення суми основного боргу та відмови у стягненні пені і 7% штрафу, із залишенням без змін рішення в іншій частині.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 28.04.2009р. у справі № 29/91 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 28.04.09р. у справі №29/91 –частково скасувати в частині задоволення первісних позовних вимог.

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ до Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ Донецької області - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ Донецької області, 85300, м.Красноармійськ, Донецької області, вул. Дніпропетровська, 4-а, ЗКПО 32213475 на користь Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, 03065, м.Київ, вул. І. Лепсе, 16, ЗКПО 32587579 суму основного боргу в розмірі 2 138 500 грн. 49 коп., інфляційні в розмірі 990 453 грн. 72 коп., 3% річних в розмірі 124 393 грн. 18 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 20 589 грн. 12 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в розмірі 95 грн. 28 коп.

Відмовити у позовних вимогах Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ до Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ Донецької області про стягнення суми основного боргу в розмірі 175 643 грн. 71 коп., пені в розмірі 186 019 грн. 15 коп., 7% штрафу в розмірі 161 990 грн. 09 коп..

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області по справі №29/91 від 28.04.09р. - залишити без змін.

Зобов’язати господарський суд Донецької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п’ятиденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді: О.В. Стойка

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –ДАГС;

5 –ГС Дон. обл.;

Ширіна Ю.М.