Рішення № 43290214, 23.03.2015, Решетилівський районний суд Полтавської області

Справа № 546/849/14-ц

Номер провадження 2/546/15/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2015 року селище Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді - Горулька О.М.

при секретарі - Гудзенко С.В.,

з участю: представника позивача - Діткевич Н.І.,

представника відповідачки- ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Кредитної спілки «Турбота-Полтава» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - КС «Турбота-Полтава» звернувся до суду із позовом, в якому просить стягти з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором № 296 С від 26 листопада 2012 року у загальному розмірі 16 009,13 грн., у тому числі: заборгованість за основною сумою кредиту - у розмірі 3500 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - у розмірі 3866,27 грн., заборгованість за підвищеними відсотками за порушення строків сплати кредиту - у розмірі 7732,54 грн., 3% річних - у розмірі 216,97 грн. та нарахування з урахуванням індексу інфляції - у розмірі 693,35 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26 листопада 2012 року між Кредитною спілкою «Турбота-Полтава» та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 296 С. Згідно цього договору Кредитна спілка надала відповідачці кредит у розмірі 3500 грн. на строк - 24 місяці зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 45% річних. Відповідачка неналежним чином виконувала свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 22.12.2014 року утворилася її заборгованість перед позивачем за даним кредитним договором у вказаному вище розмірі.

У свою чергу представник відповідачки ОСОБА_4 подав до суду зустрічний позов, в якому просить кредитний договір № 296 С від 26 листопада 2012 року визнати недійсним, посилаючись при цьому на те, що позивач не набув статусу юридичної особи згідно Закону України «Про кредитні спілки», не є фінансовою установою, здійснює свою діяльність в порушення вимог Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Закону України «Про захист прав споживачів», спірний кредитний договір було укладено внаслідок введення відповідачки в оману щодо обставин, які мають істотне значення.

В судовому засіданні представник позивача Діткевич Н.І. позов підтримала, просить його задовольнити і суду пояснила, що дійсно 26 листопада 2012 року між Кредитною спілкою «Турбота-Полтава» та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 296 С. Згідно цього договору Кредитна спілка надала відповідачці кредит у розмірі 3500 грн. на строк - 24 місяці. Відповідачка ОСОБА_2 в рахунок погашення кредиту коштів не сплачувала взагалі. З 01 квітня 2013 року розмір відсоткової ставки за користування кредитом Кредитною спілкою було підвищено до 55% річних, про що було повідомлено відповідачку. Відповідачка проти підвищення відсоткової ставки не заперечувала. Кредитна спілка в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не зареєстрована.

Представник відповідачки ОСОБА_4 в судовому засіданні первісний позов не визнав і суду пояснив, що відповідачка ОСОБА_2 не заперечує факт отримання нею кредиту у розмірі 3500 грн. Зазначив, що позивач діє в порушення вимог ст. 80, ч.4ст. 87 ЦК України, Закону України «Про кредитні спілки». Кредитний договір № 296 С від 26 листопада 2012 року укладений в порушення вимог ст. 203 ЦК України, оскільки позивач не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, не набув статусу фінансової установи і не мав права укладати кредитні договори. Заявив клопотання про залишення зустрічного позову про визнання кредитного договору № 296-С від 26 листопада 2012 року недійсним без розгляду.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 23 березня 2015 року зустрічний позов представника відповідачки ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Із матеріалів справи вбачається наступне: згідно доданої до позовної заяви копії кредитного договору № 296 С (а.с. 4) даний договір було укладено 26 листопада 2012 року між Кредитною спілкою «Турбота-Полтава» та членом Кредитної спілки - відповідачкою ОСОБА_2

Згідно даного договору Кредитна спілка зобов'язалася видати відповідачці кредит у сумі 3500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 45% річних на строк - 24 місяці.

Підпунктом 3 пункту 4.1.1 кредитного договору кредитодавець має право змінити відсоткову ставку за кредитом залежно від зміни облікової ставки НБУ або у випадках росту індексу споживчих цін, прийняття, зміни або скасування нормативно-правових актів органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором, тощо.

Підпунктом 1 пункту 5.3 кредитного договору при порушенні строків сплати кредиту та процентів Позичальник сплачує проценти в подвійному розмірі від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

На виконання своїх зобов'язань за даним договором КС «Турбота-Полтава» 26 листопада 2012 року видала відповідачці кредитні кошти в сумі 3500 грн. (а.с. 5).

Із доданої до позовної заяви копії карточки платежів по кредиту № 296 С від 26 листопада 2012 року позивач нараховував належні до сплати проценти за користування відповідачкою кредитом за період з 26.11.2012 року по 31 березня 2012 року за ставкою 45% річних, а, починаючи з 01.04.2013 року, - за ставкою 55% річних (а.с. 10).

Сторони обумовили порядок і строки погашення кредиту шляхом внесення щомісячних платежів рівними частками у розмірі 370 грн, що підтверджується копією Таблиці розрахунку кредиту.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 38-40) Кредитна спілка «Турбота-Полтава» зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 16 вересня 2011 року як юридична особа, їй присвоєний ідентифікаційний код, вид діяльності - інші види кредитування.

Згідно Статуту Кредитної спілки «Турбота-Полтава» в редакції, яка існувала на момент виникнення спірних правовідносин (а.с. 81-100), затвердженого загальними зборами членів Кредитної спілки 08.09.2011 року, КС «Турбота-Полтава» є неприбутковою організацією, заснованою фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Серед видів діяльності Кредитної спілки передбачено і надання кредитів своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.

Із повідомлення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с. 133) вбачається, що інформація про Кредитну спілку «Турбота-Полтава» до Державного реєстру фінансових установ не вносилася, статусу фінансової установи кредитна спілка не набувала і ліцензії на надання фінансових послуг не отримувала.

Із наданих позивачем розрахунків заборгованості за кредитним договором № 296 С (а.с. 12-13, 72) вбачається, що станом на 22 грудня 2014 року загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором № 296 С від 26 листопада 2012 року становить 16 009,13 грн., у тому числі:

заборгованість за основною сумою кредиту - у розмірі 3500 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом за базовою ставкою - у розмірі 3866,27 грн.; заборгованість за підвищеними відсотками за порушення строків сплати кредиту - у розмірі 7732,54 грн.; 3% річних - у розмірі 216,97 грн.; Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції - у розмірі 693,35 грн.

19 січня 2013 року, 04 березня 2013 року та 05 серпня 2013 року позивачем направлялися відповідачці попередження про наявність заборгованості за кредитом та відсотками з вимогами погасити заборгованість та про зміну з 01.04.2013 року розміру відсоткової ставки за користування кредитом з 45% річних до 55% річних (а.с. 7-9).

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 1054 ЦК України:

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитними договорами застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України:

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Як випливає із змісту Книги п'ятої Цивільного кодексу України кредит є одним із видів зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У постанові судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 травня 2013 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА 1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зазначено: «аналізуючи норми ст.ст. 261, 530, 631 ЦК країни, слід дійти висновку про те, що у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом всього часу - до закінчення строку виконання останнього зобов'язання вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку перебіг позовної давності буде починатись в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів.

Посилання представника відповідачки на те, що Кредитна спілка «Турбота-Полтава» не набула статусу юридичної особи та фінансової установи і у зв'язку з цим не мала права видавати відповідачці кредит та не може бути в суді позивачем та відповідачем, як на підставу відмови у позові, суд до уваги не приймає з огляду на те, що Кредитна спілка пройшла державну реєстрацію відповідно до положень статей 80, 87, 89, 91, 92 ЦК України, набула статусу юридичної особи та діяла в межах її повноважень, визначених її Статутом.

Сам факт здійснення державної реєстрації Кредитної спілки «Турбота-Полтава» не в порядку, визначеному Законом України «Про кредитні спілки», не може бути підставою для відмови у позові, оскільки державна реєстрація позивача ніким не оспорена, не визнана незаконною та не скасована. До того ж, і сам кредитний договір не визнаний недійсним. З огляду на положення ст. 204 ЦК України, де зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, зазначений вище кредитний договір слід вважати правомірним.

Аналіз даного кредитного договору дає підстави вважати, що передбачені підпунктом 1 пункту 5.3 кредитного договору підвищені процентні ставки у разі прострочення боржником зобов'язання за кредитом за своєю правовою природою є нічим іншим, як неустойкою, оскільки підстави їх виникнення та порядок розрахунку по своїй суті та за змістом повністю відповідають вимогам статті 549 ЦК України.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором свідчить, що порушення відповідачкою умов даного Договору почалося з місяця, наступного після отримання кредитних коштів, і триває до цього часу. Із цього ж розрахунку вбачається, що відповідачкою в рахунок погашення кредиту та сплати передбачених договором процентів кошти не вносилися взагалі.

За таких обставин суд приходить до висновку, що частина вимог про стягнення неустойки лежить поза встановленими статтею 258 ЦК України строками позовної давності, одначе відповідачка та її представник заяви про застосування до цих вимог позовної давності не подали.

Разом з тим суд не може погодитися із зазначеним в позовній заяві розміром заборгованості відповідачки за кредитом.

Так, із позовної заяви та розрахунку заборгованості відповідачки за кредитом вбачається, що позивачем з 01.04.2013 року збільшено базову процентну ставку за користування кредитом з 45% річних до 55% річних. Разом з тим позивачем не надано суду жодних доказів наявності підстав для підвищення процентної ставки, передбачених підпунктом 3 пункту 4.1.1 кредитного договору. За таких обставин суд визнає підвищення позивачем процентної ставки безпідставним.

З огляду на це сума, яку повинна сплатити відповідачка позивачеві за даним кредитним договором, становить 13885,03 грн., яка складається з:

Заборгованість за основною сумою кредиту - 3500 грн.

Заборгованість за базовими відсотками за користування кредитом -

3500 х 0,123% х 755 = 3250,27 грн, де

0,123% - розмір денної процентної ставки за базовою процентною ставкою 45% річних;

755 - кількість днів користування кредитом до 22.12.2014 року.

Заборгованість за підвищеними процентами за порушення строків погашення кредиту- 3500 х 0,246% х 724 = 6233,64 грн., де

0,246% - розмір денної підвищеної процентної ставки;

724 - кількість прострочених днів, починаючи за наступного місяця після одержання кредиту.

3% річних - 3500 х 0,0082% х 724 = 207,79 грн., де

0,0082% - денна процентна ставка.

Інфляційні втрати - 693,35 грн.

Аналіз діючого законодавства та доказів, наданих суду, дає підстави вважати, що відповідачкою ОСОБА_2 було допущено порушення своїх зобов'язань позичальника за вказаним вище кредитним договором, внаслідок чого утворилася її заборгованість перед позивачем у розмірі, визначеному судом.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, ч.1,88, 212-214 ЦПК України, ст. ст. 80, 87, 89, 91, 92, 258, 509, 546, 549, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про кредитні спілки», постановою судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України ввід 6 листопада 2013 року суд ,-

Р І Ш И В :

Позов Кредитної спілки «Турбота-Полтава» - задовольнити частково.

Стягти з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Кредитної спілки «Турбота-Полтава», ідентифікаційний номер 37863046, заборгованість за кредитним договором № 296 С від 26 листопада 2012 року станом на 22 грудня 2014 року у розмірі 13 885 (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 03 коп.

Стягти з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Кредитної спілки «Турбота-Полтава», ідентифікаційний номер 37863046, судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 243 (двісті сорок три) грн.60 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

Головуючий :