Ухвала суду № 43288379, 24.03.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/2559/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Анісімова О.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

24 березня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білоуса О.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представників позивача: Ткаченко О.В., Московчук А.А.

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області до фермерського господарства "Мічурінський" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до фермерського господарства "Мічурінський" про стягнення заборгованості.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, однак на адресу суду надіслав заяву про неможливість з'явитися в судове засідання у зв'язку з хворобою, однак доказів про перебування на лікарняному суду не надано, тому суд вказану заяву не бере до уваги в розумінні ст.70 КАС України.

Крім того, у зв'язку з технічним збоєм в програмі, подальший розгляд справи неможливо провести в режимі відеоконференції, тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає за можливим розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у ФГ "Мічурінський" на посаді робітниці садової бригади працювала ОСОБА_4, яка виховала п'ятеро дітей до 14-річного віку.

Зазначеній особі УПФУ призначена пенсія на пільгових умовах, відповідно до п."ж" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року, №1788 (далі - Закон №1788), у зв'язку із чим, за травень - липень 2014 року їй виплачено пільгової пенсії (з урахуванням витрат на її доставку) на загальну суму 1706,64 грн. Відповідно до Закону №1058 та Інструкції №21-1 підприємства, що підтвердили наявність у працівника спеціального трудового стажу відповідно до записів у трудових книжках або виданих уточнюючих довідок, зобов'язані відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У зв'язку з викладеним УПФУ на адресу відповідача направлено розрахунки сум нарахованих фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій призначених на пільгових умовах. Разом з цим, ФГ "Мічурінський" зазначені грошові кошти не сплатило, у зв'язку з чим у нього перед УПФУ утворилась заборгованість за травень - липень 2014 року на загальну суму 1706,64 грн.

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не доведено факт правомірності нарахування ФГ "Мічурінський" фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій призначених на пільгових умовах за травень - липень 2014 року на загальну суму 1706,64 грн. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, передбачено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, йому надано право стягувати у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених суми страхових внесків та інших платежів. Таким чином, УПФУ надано право звертатись до адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок не відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пільгової пенсії.

Так, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач є юридичною особою. Відповідно до матеріалів справи відповідач у своїй діяльності використовує працю найманих працівників, тобто є роботодавцем, а тому в розумінні Закону №1058 та Закону №400 він є страхувальником та платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_4 в період часу з 10.04.2008 року по 22.04.2008 року та з 01.04.2010 року по вересень 2010 року працювала на посаді робітника господарства у ФГ "Мічурінське".

Згідно довідки виконавчого комітету Білоусівської сільської ради №1822 ОСОБА_4 родила та виховала 5 (п'ять) дітей до 14-річного віку (всього родила 6 дітей, але найменша дитина ще не досягла 14-річного віку).

Відповідно до п. "ж" ч.1 ст.13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 р., №244 "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу, а відповідно до п.2 цієї ж постанови право на пенсію на вказаних у пункті 1 цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподаpському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

Дослідженням змісту заяви ОСОБА_4 про прийняття на роботу від 01.04.2010 року, наказу №9 від 01.04.2010 року та акту зустрічної перевірки факту роботи для обчислення пенсії по ФГ "Мічурінський" встановлено, що ОСОБА_4 не працювала на постійній основі у відповідача, а лише виконувала роботу тимчасово, що відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 року, №244 "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" унеможливлює призначення їй пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "ж" ч.1 ст.13 Закону №1788. При цьому суд зазначає, що відповідно до пояснень наданих ОСОБА_4 у судді першої інстанції, на ФГ «Мічурінський» вона фактично пропрацювала 7-8 днів, а працевлаштувалась виключно для оформлення пенсії

Разом з цим, протоколом УПФУ №2260 від 02.07.2010 року ОСОБА_4 призначено пільгову пенсію за віком на підставі п. "ж" ч.1 ст.13 Закону №1788, як жінці, яка працює у сільськогосподарському виробництві та виховала п'ятеро дітей. При цьому колегія суддів зазначає, що УПФУ при призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_4 не враховано, що вона не працює на постійній основі на підприємствах (товариствах, господарствах) сільськогосподарського напрямку.

09.07.2014 року відповідачу від УПФУ направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідно до якого ФГ "Мічурінський" зобов'язаний щомісячно відшкодовувати УПФУ розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_4 у сумі 568,88 грн. Частка плати відповідача складає 100% .

На підставі зазначеного розрахунку позивач просить стягнути з ФГ "Мічурінський" заборгованість за травень - липень 2014 року у сумі 1706,64 грн. При цьому суд зазначає, що у період з 02.07.2010 року (день призначення пільгової пенсії ОСОБА_4) по 04.04.2014 року (день формування первинного розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій) УПФУ питання щодо відшкодування ФГ "Мічурінський" фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_4 не піднімало, у судовому засідання суду першої інстанції представник позивача нормативно таку позицію суду пояснити не зміг.

При цьому, виходячи із предмету позову, суд не дає оцінку на предмет законності протоколу УПФУ №2260 від 02.07.2010 року про призначення ОСОБА_4 пільгової пенсію за віком на підставі п."ж" ч.1 ст.13 Закону №1788. На момент розгляду справи у суді даний протокол є чинним, а отже створює відповідні правові наслідки.

Так, відповідно до ч. 2 розділу XV Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. На даний момент такий закон не прийнято. Тому, згідно із п. 2 розділу XV Закону №1058V до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним вище, пенсії призначаються за нормами Закону №1058 в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Вказана норма регулює порядок відшкодування витрат на доставку і виплату пільгових пенсій, призначених згідно зі Списками № № 1, 2 та пунктів "в", "є" та "ж" статті 13 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.02.2012 року).

На реалізацію зазначених положень Закону №1058 розроблена Інструкція №21-1, зокрема її 6 розділом нормативно урегульовано питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Будь-який інший чинний нормативно-правовий акт України не містить норм, якими урегульовано питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а тому позивач по справі у даному разі мав керуватись Інструкцією №21-1.

Згідно п.6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.6.2 Інструкції №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

По своєму змісту п. "ж" ч.1 ст.13 Закону №1788 не потребує необхідної наявності відповідного трудового стажу та досягнення віку для призначення жінці пенсії на пільгових умовах, що на думку УПФУ унеможливлює у даному разі застосувати положення п.6.2 Інструкції №21-1.

Разом з цим, будь-яка інша норма законодавчих актів України не урегульовує порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії призначеної відповідно до п. "ж" ч.1 ст.13 Закону №1788.

Згідно із ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Так, при визначенні розміру пенсії на пільгових умовах ОСОБА_4 УПФУ виходило із її трудового стажу, який переважно здобутий не у ФГ "Мічурінський", що свідчить про те, що у даному разі позивачем використаний інститут трудового стажу. Крім цього, сам інститут пільгової пенсії, яка призначається відповідно до п. "ж" ч.1 ст.13 Закону №1788 є подібним до інституту пільгової пенсії, яка призначається відповідно до п.п. "а" - "з" ч.1 ст.13 Закону №1788, що у даному разі, із врахуванням викладеного у першому реченні цього абзацу, свідчить про подібність правовідносин, що обумовлює у даних правовідносинах застосування за аналогією закону положень п.6.2 Інструкції №21-1 при вирішення питання щодо розміру відшкодування пільгової пенсії підприємствами, на яких працівник здобув пільговий стаж.

Даний підхід при вирішення питання щодо відшкодування пільгової пенсії відповідає засадам справедливості, розумності та такому критерію вчинення суб'єктом владних повноважень дій - як пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що не ґрунтується на законі зобов'язання ФГ "Мічурінський" відшкодовувати УПФУ витрати пов'язані із виплатою пільгової пенсії ОСОБА_4 у розмірі 100%, оскільки остання відпрацювала на підприємстві офіційно лише шість місяців.

Дане правозастосування УПФУ може призвести до необґрунтованих фінансових навантажень на суб'єктів господарювання, а також до того, що роботодавці будуть відмовляти жінкам, які виховують 5 і більше дітей до 14-річного віку у прийомі на роботу, лише з підстав запобігання відшкодуванню витрат на пільгову пенсію (що є фінансовим навантаженням на суб'єкта господарювання) цим особам. Крім цього, у даному разі можуть бути порушень і інші трудові права жінок.

У матеріалах справи наявна копія трудової книжки ОСОБА_4 у якій міститься перелік суб'єктів господарювання на яких вона здобула трудовий стаж. Суд вважає, у разі правомірності призначення ОСОБА_4 пільгової пенсії, що саме ці суб'єкти господарювання, відповідно до положень п.6.2 Інструкції №21-1 мають пропорційно відшкодовувати УПФУ його витрати пов'язані із виплатою пенсії ОСОБА_4 Зобов'язання це роботи одного відповідача є неправомірним.

При вирішення цього спору суд виходить із того, що питання визначення частки підприємства щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії відноситься до виключної компетенції УПФУ, а тому суд не може самостійно визначати цю частку у даній справі, оскільки це призведе до підміни функцій органу контролю.

Крім цього, керуючись власним переконанням, опираючись при цьому на правові позиції Верховного Суду України, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що не оскарження ФГ "Мічурінський" дій УПФУ, якими його зобов'язано відшкодовувати 100% витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, не свідчить про правомірність цих дій. При цьому, по своїй правовій природі розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розумінні КАС України не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а є документом інформативного характеру для суб'єкта господарювання. Зобов'язання сплачувати визначенні у цьому розрахунку суми ґрунтується на відповідних нормах Законів №№400,1058 та Інструкції №21-1 і його не сплата суб'єктом господарювання не може ґрунтуватись виключно на відсутності відповідного розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Відповідно до норм чинного законодавства України у т.ч. пенсійного, видача суб'єктом господарювання довідки про пільговий стаж особи, не свідчить про його обов'язок відшкодовувати УПФУ 100% пенсій призначених особі на пільгових умовах. Така довідка нарівні із трудовою книжкою підтверджує пільговий трудовий стаж особи і є однією із підстав для призначення пенсії на пільгових умовах.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Матохнюк Д.Б.