Рішення № 4328737, 23.07.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.09 Справа № 13/233/09

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя

до: Запорізького державного підприємства “Радіоприлад”, м. Запоріжжя

про стягнення 510 729,19 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача:

Алілуєв Д.Ю.

довіреність №

5162/27-19

від

11.09.08

Від відповідача:

Настич Л.О.

довіреність №

9-юр

від

29.05.08

Розглядається позовна заява Концерну “Міські теплові мережі” до Запорізького державного підприємства “Радіоприлад” про стягнення 510 729,19 грн.

Позивач підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві та просив стягнути з відповідача 510 729,19 грн.

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позов зазначив, що відповідно до п. 1.1 Договору №501336 від 26.11.2007р. (далі Договір) Теплопостачальна організація (позивач) зобов’язується відпускати теплову енергію в гарячій воді, а Споживач (відповідач) прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами Договору та додатків до нього. П. 1.3 Договору сторони узгодили привести умови цього договору у відповідність з вимогами законодавства у разі його зміни.

28.07.2008 року виконавчий комітет Запорізької міської ради прийняв рішення №327 про введення з 01.08.2008 року базових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії.

Внаслідок скрутного фінансового становища Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад»вже тривалий час не має можливості своєчасно розраховуватися з кредиторами; існує заборгованість з заробітної плати, виплата якої проводиться в першочерговому порядку відповідно до ст. 97 КЗпП України.

Заборгованість державного підприємства перед Концерном «Міські теплові мережі»за спожиту в січні, лютому та березні 2008 року теплоенергію, підтверджена рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.06.2008 р. (справа № 28/216/08), не сплачена до теперішнього часу.

За наявності боргів підприємство в опалювальному сезоні 2008-2009 рр. теплову енергію не споживало, отже і акти приймання-передачі підприємством не оформлювалися. До того ж, як зазначає сам позивач в позовній заяві, в період часу з серпня по грудень 2008 державному підприємству нарахована плата за одиницю приєднаного теплового навантаження, але не плата за відпущену теплову енергію відповідно до договору № 501336, обов’язок зі сплати якої встановлено умовами Договору № 501336.

Враховуючи попередню домовленість сторін щодо приведення умов договору у відповідність з вимогами законодавства у разі його зміни (п. 1.3 Договору № 501336), Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до ЗДП «Радіоприлад»з додатковою угодою до договору купівлі-продажу №501336, якою введено новий тариф –щомісячна плата за одиницю приєднаного теплового навантаження.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо внесення змін до договору, спір передано на розгляд Господарського суду Запорізької області. В процесі судового розгляду (справа № 28/379/08) державним підприємством підписана та надана в судове засідання додаткова угода № 1 з протоколом розбіжностей стосовно дати набуття чинності зазначеної додаткової угоди та, відповідно, моменту виникнення у державного підприємства обов’язку сплачувати за новими тарифами.

В рішенні суд зазначає, що зміна умов повинна здійснюватися лише за погодженням обох сторін відповідно до п. 1.3 Договору і даний пункт залишається незмінним. Враховуючи підписання додаткової угоди до договору, хоча і з протоколом розбіжностей, суд не знайшов правових підстав для спонукання ЗДП «Радіоприлад»до прийняття умов Концерну «Міські теплові мережі»та підписання додаткової угоди в запропонованій останнім редакції.

Враховуючи викладене, а також умови договору купівлі-продажу теплової енергії № 501336 та додаткової угоди № 1 до нього, відповідач вважає позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі»про стягнення заборгованості зі сплати за одиницю приєднаного теплового навантаження за період з серпня по грудень 2008 року в сумі 510 729,19 грн. безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

26.11.2007 року між Концерном “Міські теплові мережі” та Запорізьким державним підприємством “Радіоприлад” укладено договір №501336 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до умов Договору позивач взяв на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами Договору (п.1.1 Договору).

Згідно п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків Споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі теплової енергії (п.6.3 Договору). Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію (6.4 Договору).

Відповідно до умов п.6.7 Договору позивачем поштовими відправленнями направлялись на адресу відповідача рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії, а саме: за серпень 2008 року було направлено 16.09.2008 року; за вересень 2008 року - вручено нарочно 09.10.2008 року; за жовтень та листопад 2008 року - 10.12.2008 року, за грудень 2008 року - 22.01.2009 року відповідно.

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації протягом п’яти днів з дати отримання (п.6.6.1 Договору). В порушення вказаного пункту договору відповідач не повернув на адресу позивача жодного акту приймання-передачі.

Згідно п.6.6.2 у разі неотримання акту приймання-передачі, або обгрунтованих заперечень у його підписанні, у термін, встановлений п.6.6.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період.

На виконання умов Договору Концерном «Міські теплові мережі»в період часу з серпня по грудень 2008 року включно позивачем нараховано відповідачу плату за одиницю приєднаного теплового навантаження на загальну суму 510729,19 грн., саме у серпні 2008 року нараховано 107 566,43 грн., у вересні, жовтні, листопаді та грудні 2008 року - по 100 790,69 грн. кожного місяця відповідачем виставлені суми сплачені не були, неоплачена сума боргу становить 510 729,19 грн.

У відповідності зі ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін згідно з умовами договору. Згідно ст.276 ГК України відповідач зобов'язаний оплатити виставлені рахунки теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами

Заперечення відповідача не взяті судом до уваги тому, що відповідно до рішення №327 від 28.07.2008 року “Про встановлення базових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії...” вартість теплової енергії, послуг з центалізованого опалення складається з плати за приєднане теплове навантаження та плати за спожиту теплову енергію. Тому нарахована теплопостачальною організацією плата за приєднане теплове навантаження є складовою вартості теплової енергії.

Твердження відповідача, що рішенням суду №28/379/08 від 10.11.2008 року Концерну “Міські теплові мережі” відмовлено в задоволенні позову про спонукання ЗДП “Радіоприлад” до підписання додаткової угоди про зміну тарифів на тій підставі, що зміна умов договору повинна здійснюватися лише за погодженням обох сторін, а оскільки з пунктом 3 відповідач не погоджується - є хибним.

Судом встановлено, що оскільки умовами договору, а саме пунктом 4.2.2 вже визначено порядок повідомлення Споживача про зміну тарифів, то пункт 3 додаткової угоди не може бути прийнятий в редакції Теплопостачальної організації, оскільки відповідач проти нього заперечує на тій підставі, що ці правовідносини вже врегульовані.

Відповідно до п. 6.1 Договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або і іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Сплата за тарифом щодо одиниці приєднаного теплового навантаження передбачена рішенням №327 від 28.07.2008р. виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Отже, таким чином суд вважає, що це питання між сторонами врегульовано, що і підтверджено рішенням по господарській справі №28/379/08 від 10.11.2008р.

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають закону і наданим доказам, підтверджені у судовому засіданні і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»(69600, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 14313317, р/р 2600530016876 в ЗФ ВАТ «ВІЕйБІБанк», МФО 373317) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р 26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк», м. Запоріжжя, МФО 313849) 510 729 (п'ятсот десять тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 19 коп. заборгованості, витрати по сплаті держмита у розмірі 5 107 (п'ять тисяч ста сім) грн. 29 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення підготовлено у повному обсязі і підписано 23.07.2009р.

Суддя В.Г. Серкіз