Ухвала суду № 43287356, 19.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/3566/14

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Єщенка О.В.,

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

при секретарі судового засідання - Вишневській А.В.

за участю представників:

апелянта - ОСОБА_2,

відповідача - Гончаренка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в. м. Одесі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Білозерського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про зняття дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Білозерського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, в якому просив визнати незаконним та скасувати накази начальника РО УМВД України № 54 від 10.06.14р., № 59 від 19.06.14р., № 61 від 20.06.14 р. про накладення дисциплінарних стягнень та наказ № 122 від 09.07.2014 р. про звільнення з органів внутрішніх справ, зобов'язати відповідача відмінити дисциплінарні стягнення, поновити позивача на посаді та виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що позивач звільнений з органів внутрішніх справ по надуманим підставам, а крім того під час перебування на лікарняному, що є порушенням вимог Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 в частині визнання протиправними наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 10.06.2014 р. № 54, від 19.06.2014 р. № 59, від 20.06.2014 р. № 61 залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку для звернення до суду. Позивачем зазначена ухвала не оскаржена.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ОСОБА_4 в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 року задоволено клопотання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області щодо проведення судового засідання в режимі відео конференції відповідно до ст. 1221 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 09 липня 2014 року начальником УМВС України в Херсонській області прийнято наказ № 122 про звільнення ОСОБА_4 за ст.64 п."є" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Підставою для прийняття наказу стало порушення позивачем правил зберігання вогнепальної зброї "ПМ" (НОМЕР_1), що у подальшому призвело до її викрадення.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено матеріалами справи, 27.05.2014 р. за адресою: АДРЕСА_1, де проживав ОСОБА_4, було здійснено крадіжку, зокрема, табельної вогнепальної зброї "ПМ" (НОМЕР_1) та двох магазинів до нього із 16 набоями із сейфу. За фактом крадіжки відкрито кримінальне провадження № 12014230040002499.

За результатами проведеного у травні 2014 року службового розслідування було прийнято рішення про вирішення питання притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності за результатами розслідування кримінального провадження № 12014230040002499.

03.06.2014 р. при додатковому допиті ОСОБА_4 було встановлено, що позивач зберігав табельну вогнепальну зброю "ПМ" (НОМЕР_1) не у сейфі, як він пояснював на попередньому допиті та у поясненні, а в порушення вимог п.10.12 Інструкції із забезпечення контролю за обліком зберігання, видачею, прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів в чергових частинах органів і підрозділів ОВС України, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2008 р. № 141, біля сейфу у сумці. У подальшому вказане порушення сприяло невстановленій особі безперешкодно заволодіти табельною вогнепальною зброєю "ПМ" (НОМЕР_1).

Матеріалами службової перевірки підтверджено факт порушення ОСОБА_4 дисципліни.

Згідно пояснень ОСОБА_4 від 18.06.2014 р. та протоколу допиту від 30.06.2014 р., позивач підтвердив факт порушення правил зберігання табельної вогнепальної зброї, вказавши на те, що пістолет знаходився біля сейфу.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що в процесі розслідування ОСОБА_4 зізнався, що пістолет зберігав не у сейфі.

Згідно з вимогами ч.1 ст.5 Закону України "Про міліцію" міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 р. № 3460-1V, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно зі ст.7 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави, поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу, дотримуватися норм професійної та службової етики, берегти державну таємницю, у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб, постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень, сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 5 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст.12 зазначеного Закону на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений ст.14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

Відповідно до п."є" ст.64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Таким чином апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність факту порушення позивачем дисципліни, а також наявністю правових підстав, що стало підставою його звільнення за п."є" ст.64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України.

Під час розгляду справи судом першою інстанцією та в апеляційній скарзі ОСОБА_4 наполягав на незаконності оскарженого наказу № 122 від 09.07.2014 р. у зв'язку з тим, що позивач відповідно до листка непрацездатності серії АГМ № 536723, перебував на амбулаторному лікуванні у КП "Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С.Лучанського " з 14.07.2014 р. по 02.08.2014 р. Тобто позивач звільнено під час перебування на лікарняному.

Згідно з матеріалами справи 09.07.2014 року начальником УМВС України в Херсонській області винесено наказ № 122 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Білозерського РВ УМВС», відповідно до п.1 якого прийнято рішення про звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ.

З акту від 12.07.2014 р. вбачається, що ОСОБА_4 відмовився від ознайомлення з вказаним наказом.

23.07.2014 р. начальником управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області винесено наказ № 170 о/с по особовому складу, який ОСОБА_4 не оскаржувався.

Відповідно до п.3 наказу УМВС України в Херсонській області від 27.09.2010 р. № 418 атестованим працівникам органів та підрозділів внутрішніх справ області наказано у випадку захворювання негайно повідомити свого безпосереднього керівника про місцезнаходження на лікуванні, у випадку термінової госпіталізації, госпіталізації та амбулаторного лікування в лікувально-профілактичних закладах МОЗ України зареєструвати у СМЗ УМВС документи, які засвідчують перебування на лікарняному (довідка лікарняно-консультативної комісії, лікарняний лист).

Судом встановлено, та позивачем не заперечувалось, що ОСОБА_4 повідомляв про те, що перебуває на лікарняному свого безпосереднього начальника. Однак не заперечує того, що ним не було зареєстровано у СМЗ УМВС документи, які засвідчують перебування на лікарняному.

17.09.2014 р. начальником УМВС України в Херсонській області прийнято наказ № 243 о/с, яким внесено зміни щодо дати звільнення - з 04.08.2014 р.

ОСОБА_4 наказ № 243 о/с 17.09.2014 р. в судовому порядку не оскаржував.

Відповідно до ч.5 ст.18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

Таким чином, ОСОБА_4 фактично був звільнений з органів внутрішніх справ наказом начальника управління МВС України в Херсонській області № 243 о/с від 17.09.2014 р., який позивач не оскаржує. Скасування внутрішнього розпорядчого акту про накладення дисциплінарного стягнення не може тягнути за собою і одночасне скасування наказу, яким закінчується процедура притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що дисциплінарне стягнення на позивача накладено відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами доведено правомірність своїх дій, тоді як позивачем не спростовано висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 1221, 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.03.2015 року

Головуючий: суддя О.В.Єщенко

суддя О.О.Димерлій

суддя В.Л.Романішин