Рішення № 4328689, 17.06.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.09р.

Справа № 33/207-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромналадка", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 10 864 грн. 33 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: не з’явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

Від відповідача: Каретна Є.В., довіреність б/н від 16.06.2009 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техпромналадка" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення 7 935 грн. 96 коп. - основного боргу по договору поставки №320 від 20.02.2007 року, 926 грн. 84 коп. - пені, 801 грн. 35 коп. - інфляційних втрат, 1200 грн. 00 коп. витрати на надання юридичних послуг і витрат по справі.

Представник позивача в судове засідання 16.06.2009 року не з’явився, клопотання та документи не представив.

Представник відповідача у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем всупереч вимогам п. 5 специфікації № 10 до договору № 320 від 20.02.07 року не надано відповідачу рахунків та податкових накладних.

В судовому засіданні 16.06.2009 року за згодою представника відповідача оголошена вступна та резолютивна частина судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2007 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки №320 (далі –Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов’язаний в обумовлений договором строк поставити та передати у власність, а покупець зобов’язаний прийняти та оплати товар у відповідності до умов даного Договору.

Відповідно до п.4.3. Договору оплата здійснюється в порядку та строки передбачені специфікаціями.

Відповідно до п. 5 специфікації № 10 від 17.09.2008 року оплата за товар здійснюється з відстрочкою платежу на 5 календарних дні з моменту поставки продукції, за умови надання рахунків –факту та податкових накладних

Відповідно до п.5.1. Договору прийом товару по кількості здійснюється у відповідності до Інструкції про порядок прийому продукції ПТН та товарів НС по кількості, затвердженої Постановою Держарбітража СРСР від 15.06.1965 р. №П-6, в діючій редакції.

Позивач, на виконання своїх зобов’язань здійснив поставку товару на суму 7 395 грн. 96 коп., що підтверджується специфікацією №10 від 20.02.2007р., податковою накладною від 22.09.2008р., видатковою накладною №ТР-0001079 від 22.09.2008р. (а.с.12-14).

Відповідач, свої зобов’язання в частині оплати поставки не виконав.

Позивачем на адресу відповідача був направлений лист №610 від 07.11.08р. з вимогою про сплату заборгованості в сумі 7 935 грн. 96 коп., а також лист №656 від 07.11.08р. з вимогою про повернення поставленого товару, дані листи залишені відповідачем без відповіді.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 7 935 грн. 96 коп. та підлягає задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.6.5. Договору у випадку порушення покупцем строків розрахунку за Договором, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день такого прострочення. Розмір пені за період з 28.09.2008 року по 24.03.2009 року складає 926 грн. 84 коп. та підлягає стягненню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні витрати складають 8 737 грн. 49 коп., які підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі –7 935 грн. 96 коп. основного боргу, 926 грн. 84 коп. - пені, 8 737 грн. 49 коп. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст.44 ГПК України, до складу судових витрат входять також витрати на адвоката. Згідно ст.2 Закону України „Про адвокатуру” адвокатом може бути особа, яка одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України, оскільки до договору про надання юридичних послуг від 09.02.2009р. не додано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, не має підстав для задоволення суми 1200 грн. витрат на послуги адвоката.

Доводи відповідача про те, що з його боку було відсутнє прострочення виконання зобов'язання, оскільки згідно п.5 специфікації № 10 до Договору № 320 від 17.09.2008 р. розрахунки здійснюються протягом 5 календарних дні з моменту поставки, при умові надання продавцем рахунків та податкової накладної, ним не були отримані податкова накладна та рахунки, суд вважає необґрунтованими. Відповідно до п.5 специфікації № 10 до договору № № 320 від 17.09.2008 р. розрахунки здійснюються протягом 5 календарних дні, оскільки відповідач не був позбавлений можливості витребувати у позивача рахунок та податкову накладну.

Таким чином, в специфікації чітко визначено строк оплати товару протягом 5-календарних дні з моменту поставки. Що ж стосується наявності чи відсутності рахунку та податкової накладної, то вказана обставина не впливає на строк виконання договору, оскільки відповідач отримав разом з товаром видаткову, в якій чітко визначено вартість отриманого товару, яка підлягає сплаті.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул.Симбірцева, 1а, р/р 26006050001915 в ЗАТ „Приватбанк”, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромналадка" (50012, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул.Сеченова, 26, р/р 26002150626079 в КФ КБ „Приватбанк”, МФО 305750, код ЄДРПОУ 20275957) 7 935 (сім тисяч дев’ятсот тридцять п’ять) грн. 96 коп. - основного боргу, 926 (дев’ятсот двадцять шість) грн. 84 коп. –пені, 801 (вісім одна) грн. 53 коп. –інфляційних витрат, 96 (дев’яноста шість) грн. 64 коп. – державного мита та 104 (сто чотири) грн. 97 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті задоволення позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя І.А.Рудовська

Рішення підписано 31.07.2009 р.