Рішення № 43286617, 23.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2015Справа №910/5013/15-г

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 24 879,11 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Тараненко А.П. (дов. № 13 від 05.01.2015)

від відповідача: Бортник Л.В. (дов. № 26 від 23.01.2015)

В судовому засіданні 23.03.2015, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

03.03.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 1482 від 26.02.2015 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (надалі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство «Іллічівське»" (надалі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 24 879, 11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом АС/5254498.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/5013/15-г, розгляд справи призначено на 23.03.2015.

17.03.2015 через канцелярію суду надійшло повідомлення Моторного (транспортного) страхового бюро України про страхове покриття.

23.03.2015 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В судове засідання, призначене на 23.03.2015, з'явились представники сторін, надали пояснення по суті справи.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2008 між позивачем (надалі - Страховик) та Базінєнковим С.О. (далі по тексту - Страхувальник) було укладено страховий Сертифікат № 001088/646074/08, за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «Шевроле» д.н. АН9662СР (належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір добровільного страхування або Договір).

22.09.2013 на автодорозі Донецьк-Маріуполь відбулося зіткнення двох транспортних засобів - автомобіля «Шевроле» державний реєстраційний номер АН9662СР під керуванням Базінєнкова С.О. та автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер 06009ЕВ, що знаходився під керуванням Папакіца О.Ф.

В результаті ДТП автомобіль "Шевроле", державний реєстраційний номер АН9662СР, було пошкоджено.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 25389,11 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 002067 від 22.01.2014 (копія розрахункового документу міститься в справі) та 355,10 грн було зараховано в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу. Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 00126820 від 17.01.2014 (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з відповіддю Прокуратури Володарського району Донецької області було винесено обвинувальний вирок і визнано винним Папакіца О.Ф. у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Даний факт також підтверджується витягом з кримінального провадження №12013050640000766. Таким чином твердження відповідача щодо недоведеності вини Папакіца О.Ф. є безпідставними.

Разом з тим суд приходить до висновку, що пошкодження транспортного засобу, застрахованого у позивача, відбулося внаслідок неправомірних дій Папакіца О.Ф.

Як свідчать матеріали справи цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер 06009ЕВ , будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС 5254498 застрахована відповідачем.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем договору страхування цивільно-правової відповідальності № АС 5254498, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер 06009ЕВ.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації засобу «Шевроле», державний реєстраційний номер АН9662СР.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до звіту №478 від 05.12.2013 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу (копія висновку в справі), вартість матеріального збитку, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу завданого власнику вказаного автомобіля внаслідок ДТП, що відбулося 29.09.2013, становить: 60 813,65 грн.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 19.07.2011 р. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шевроле», державний реєстраційний номер АН9662СР, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 60 813,65 грн., а позивач виплатив страхувальнику 25 744,21 грн., отже сплачена сума знаходиться в межах суми визначеної звітом.

Договором № АС/5254498 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн та франшиза 510 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 25 234,21 грн. з розрахунку 25 744,21 грн. (вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу з врахуванням зносу) мінус 510 грн (франшиза). Отже, заявлена позивачем сума є такою, що підлягає стягненню.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (01030, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 38Б; ідентифікаційний код: 25186738) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (01032, м. Київ, вулиця Саксаганського 70А; ідентифікаційний код: 20033533) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: страхового відшкодування - 24 879,11 (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 11 коп. та судовий збір в сумі 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім ) 00 коп.

3.Видати наказ.

4. Копію рішення надіслати сторонам

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано 27.03.2015

Суддя М.О. Лиськов