Постанова № 43286175, 25.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2015 р. Справа№ 911/4987/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Кропивної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Палєй О.П.

від відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нова Україна»

на рішення господарського суду Київської області від 16.01.2015 р.

по справі № 911/4987/14 (суддя - Лопатін А.В.)

за позовом державної установи «Інститут охорони ґрунтів «України»

до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нова Україна»

про стягнення 9 062,04грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2015р. позовні вимоги задоволені. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нова Україна» на користь Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» 9 062,04 грн. основного боргу та 1 827,00 судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нова Україна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 16.01.2015р. по справі №911/4987/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нова Україна» прийнято до провадження.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015р., враховуючи вихід судді Кропивної Л.В. з відпустки, який входить до складу постійної колегії суддів, для розгляду даної справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Кропивна Л.В. та Смірнова Л.Г.

Державна установа «Інститут охорони ґрунтів «України» просить у задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» відмовити у повному обсязі, рішення господарського суду Київської області від 16.01.2015р. у справі №911/4987/14 залишити без змін, з підстав викладених у письмовому відзиві.

Від державної установи «Інститут охорони ґрунтів «України», через відділ документального забезпечення, поступило клопотання про приєднання до матеріалів справи докази надсилання претензії №158-08/2013 від 16.09.2014р. та копії матеріалів еколого-агрохімічного дослідження земель сільськогосподарського призначення.

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нова Україна» двічі своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлено.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників відповідача, який належним чином повідомлений, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

09 квітня 2012 р. між державною установою «Інститут охорони ґрунтів України» - Виконавець та товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством «Нова Україна» - Замовник укладено договір на виконання робіт по створенню науково-технічної продукції № 3/16, за умовами якого, а саме п. 1.1. у порядку та на умовах, визначених цим договором, Виконавець бере на себе зобов'язання за рахунок Замовника виконати зазначені в пунктах 1.2.-1.4. договору роботи, а Замовник зобов'язується прийняти результати цих робіт і сплатити Виконавцю вартість виконаних робіт. /а.с.40/.

Згідно з п. 1.2. договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботи по агрохімічному обстеженню земель сільськогосподарського призначення на площі 1161,8 га, і відібрати 98 зразків ґрунту.

На основі проведених досліджень Замовнику видаються матеріали агрохімічного обстеження земель з еколого-агрохмінічними показниками якості, визначено. оцінкою полів та картограми вмісту елементів живлення. (п.1.4.).

Пунктом 4.1. договору вказано, що прийом-здача робіт оформлюється актом, складеним в 2-х примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу.

Пунктом 5.3. договору закріплено, що загальна вартість виконаних робіт, згідно даного договору становить 9062,04 грн.

Згідно з п. 5.4. договору кінцевий розрахунок між сторонами проводиться по завершенні робіт після підписання «Акту приймання-здачі на виконані роботи».

У матеріалах справи наявний акт готовності матеріалів наукового дослідження з агрохімічного обстеження земель сільськогосподарського призначення від 26.04.2012 р., що підписаний представниками сторін та скріплений відтисками печаток юридичних осіб, що свідчить про виконання позивачем послуги по створенню науково-технічної продукції. /а.с.41/.

Зі змісту зазначеного акту вбачається назва проведених робіт, обсяги робіт та вартість робіт, що відповідають умовам укладеного між сторонами договору.

В порушення умов п.п. 5.3., 5.4. договору відповідач за виконанні роботи не розрахувався, доказів сплати 9 062,04грн. за надані послуги матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

16.09.2014 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 158-08/2031 з вимогою сплатити заборгованість за договором від 09.04.2012 р. № 3/16. /а.с. 42/.

Доказів реагування на претензію матеріали справи не містять.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом Київської області правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Київської області від 16.01.2015р. у справі №911/4987/14.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 16.01.2015 р. у справі №911/4987/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи № 911/4987/14 повернути до господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.В. Кропивна

Л.Г. Смірнова