Постанова № 43285804, 16.11.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2010 р. № 2а-4174/10/1370

о 15 год., 14 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія», представник -Мокрій Р.З.до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області, представник -Сольвар В.І. (довіреність № 13/10/10-019 від 24.11.2009 року)про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення № 0002851501/0 від 31.03.2009 року на суму 1318600,54 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач -Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта «Надія»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Сокальському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення № 0002851501/0 від 31.03.2009 року на суму 1318600,54 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що не погоджується із вказаним податковим повідомленням -рішенням ДПІ у Сокальському районі Львівської області, оскільки здійснювало платежі із призначенням платежу по податковим зобов'язанням.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення на підтвердження позовних вимог, просив суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог з підстав, що у позивача є податковий борг, який погашався коштами сплаченими позивачем, згідно п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»попередньо погашенню податкових зобов'язань.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні фактичні обставини:

Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта «Надія»перебуває у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, що підтверджується копією довідки з реєстру від 20.06.2007 року за № 210465.

16.03.2009 року ДПІ у Сокальському районі Львівської області складено акт № 216/150/00178175 про результати дотримання вимог п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем -ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) та податок на прибуток, чим порушено п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування». ДВАТ «Шахта «Надія»сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання за платежем -ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) із затримкою що є більшою 90 календарних днів в сумі 2637201,03 грн.

В акті перевірки також зазначені розрахунки штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, згідно яких сума штрафних санкцій становить 1318600,54 грн.

В у вказаному акту також зазначено, що позивачем подано декларації з податку на додану вартість від 19.10.2006 року за № 23406 (в сумі податкового зобов'язання 796167,00 грн.), від 17.11.2006 року за № 27364 (в сумі податкового зобов'язання 599098,00 грн.), від 20.12.2006 року за № 29207 ((в сумі податкового зобов'язання 538961,00 грн.), від 30.01.2007 року за № 32050 ((в сумі податкового зобов'язання 712964,00 грн.), а також підставою нарахування податкового зобов'язання є податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 001272231 від 27.12.2006 року. Граничний термін сплати податкових зобов'язань по податку на додану вартість згідно вказаних декларацій відповідно 30.10.2006 року, 30.11.2006 року, 04.01.2007 року, 09.01.2007 року 30.01.2007 року.

31.03.2009 року відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення № 0002851501/0 форми «Ш», яким відповідно до вказаного акту перевірки встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання податку на додану вартість, передбаченого п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та на підставі п.п. 17.1.7., п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону зобов'язано сплати штраф у розмірі 50%, у сумі 1318600,54 грн.

Позивачем подано копії платіжних документів згідно яких ним здійснювались платежі з ПДВ з призначенням платежу: за листопад 2008 року наступними платіжними дорученнями № 2519 від 26.12.2008 року на суму 100000,00 грн., № 2494 від 24.12.2008 року на суму 100000,00 грн., № 2469 від 22.12.2008 року на суму 270000,00 грн., за вересень 2008 року наступним платіжним дорученням № 2037 від 31.12.2008 року на суму 300000,00 грн., за грудень 2008 року наступними платіжними дорученнями № 136 від 21.01.2009 року на суму 900000,00 грн., № 185 від 30.01.2009 року на суму 390000,00 грн., № 184 від 30.01.209 року на суму 610000,00 грн., за січень 2009 року наступним платіжним дорученням № 392 від 02.02.2009 року на суму 804748,00 грн., за лютий 2009 року наступним платіжним дорученням № 390 від 27.02.2009 року на суму 14000,00 грн.

Відповідач по суті не заперечив строки та розмір сплати позивачем податкових зобов'язань зазначених у вказаних платіжних документах.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ із змінами і доповненнями, Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно п. 1.1. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платники податків - юридичні особи на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Згідно п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Згідно п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього ж Закону для подання податкової декларації.

Згідно п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону України, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Згідно п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом не враховуються заперечення відповідача, щодо правомірності застосування в даному випадку по відношенню до позивача положень п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях, оскільки докази (вищевказані платіжні доручення), що є у справі вказують на призначення сплати таких коштів, а саме ПДВ за листопад 2008 року -лютий 2009 року, відтак сплата позивачем зобов'язань по податку на додану вартість за вказаний період підтверджена належними та допустимими доказами,

Згідно п. 1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї ж Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї ж Інструкції. При цьому згідно п. 3.8. цієї ж Інструкції, «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів утримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

У податкового органу відсутні право чи обов'язок самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу. Докази (платіжні документи), які містяться у справі вказують на призначення платежу -сплата податкових зобов'язань за певний період.

Вказана позиція узгоджується із позицією викладеною у листі Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009 року за № 358/13/13-09 та в ухвалі від 13.04.2010 року.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, а саме:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області № 0002851501/0 від 31.03.2009 року.

Крім цього, судом встановлено неправильність зарахування відповідачем сплати позивачем ПДВ, однак вказане не звільняє позивача від виконання покладеного на нього обов'язку утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Неправильність зарахування відповідачем сплати позивачем ПДВ у період з 23.12.2008 року по 02.03.2009 року не позбавляє відповідача можливості вжиття заходів щодо примусово стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Після чого буде можливо відповідачу визначити позивачу розмір штрафу за кожну затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Дана обставина надасть можливість ДПІ у Сокальському районі Львівської області прийняти нове податкове повідомлення -рішення про нарахування штрафних санкцій за податком на додану вартість в частині порушення позивачем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Вказана позиція по суті узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 05.12.2006 року та від 27.10.2009 року.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області № 0002851501/0 від 31.03.2009 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія»(ЄДРПОУ 00178175, Львівська область, Сокальський район, с. Сілець) 3,40 грн. судового збору.

4. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 19.11.2010 року.

Суддя Гавдик З.В.