Постанова № 43285803, 29.11.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2011 р. № 2а-9360/11/1370

о 13 год., 02 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Голуб О.Є., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАМП -Захід», представник -Ларіонов Р.О. (довіреність № 17.08.-1 від 17.08.2011 року)до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, представник -Задорожній І.В. (довіреність № 24106/184/10-017 від 17.10.2011 року)про скасування податкового повідомлення -рішення

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАМП -Захід»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000452320/0 від 25.02.2011 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі акту № 53/23-2/36659531 від 02.02.2011 року про результати планової виїзної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000452320/0 від 25.02.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -податок на прибуток в сумі 66094,00 грн. (в тому числі за основним платежем -52875,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -13219,00 грн.).

Позивач вважає висновки акту перевірки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а спірне податкове повідомлення -рішення неправомірним, оскільки між позивачем та ФОП ОСОБА_3 ФОП ОСОБА_4 укладено договори щодо надання послуг з дослідження кон'юнктури ринку охолоджуючих та гальмівних рідин, моторних олив, розчинників, змазок, автохімії. На підставі вказаних договорів між сторонами виникли господарські зобов'язання, які контрагенти позивача виконали протягом четвертого кварталу 2009 року, першого -третього кварталу 2010 року, про що між сторонами відповідних договорів підписано акти здачі -приймання наданих послуг, а також інші первинні документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та письмові докази, просив суд позов задоволити повністю.

Відповідач проти позову заперечив та просив суд відмовити позивачу повністю у задоволенні позовних вимог з підстав, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1. п. 5.2.. п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме завищено валові витрати на суму 211500,00 грн., в тому числі в четвертому кварталі 2009 року на суму 51900,00 грн., першому кварталі 2010 року на суму 33600,00 грн., другому кварталі 2010 року на суму 57000,00 грн., третьому кварталі 2010 року на суму 69000,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 52875,00 грн., в тому числі в четвертому кварталі 2009 року в сумі 12975,00 грн., першому кварталі 2010 року в сумі 8400,00 грн., другому кварталі 2010 року в сумі 57000,00 грн., третьому кварталі 2010 року в сумі 69000,00 грн.

Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належить до складу валових витрат будь -які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У зв'язку з чим, на думку, відповідача з наданих до перевірки копій звітів про охоплених клієнтів та проданих товарів неможливо встановити які замовлення зроблені, кому продано, який вид товару, на яку суму продано товар та по якій ціні, звіти не містять аналізу отриманих результатів по об'ємах продажу, аналізу щодо підвищення ефективності господарської діяльності позивача. А відтак, позивачем не спростовано порушень викладених в акті перевірки.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення на позов підтримав, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

02.02.2011 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 53/23-2/36659531.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 701110,00 грн., у тому числі за четвертий квартал 2010 року -248948,00 грн., за перший 2010 року 229377,00 грн., другий квартал 2010 року-204562,00 грн., третій квартал 2010 року 18223,00 грн.

В акті перевірки зазначено:

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «ВАМП -Захід»укладено договори про надання послуг з ФОП ОСОБА_3 від 01.10.2009 року, від 02.01.2010 року, від 01.04.2010 року та ФОП ОСОБА_4 від 01.10.2009 року, від 02.01.2010 року, від 01.04.2010 року.

По відносинах позивача із ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 до перевірки представлено акти виконаних робіт на суму 105750,00 грн., в тому числі четвертий квартал 2009 року -25950,00 грн., перший квартал 2010 року -16800,00 грн., другий квартал 2010 року -28500,00 грн., третій квартал 2010 року -34500,00 грн.

До перевірки не представлено звіти про проведену роботу, які замовлення були зроблені, як збільшилась реалізація продукції, невідомо які саме послуги були надані, обсяг послуг, як дані послуги пов'язані з господарською діяльністю.

Враховуючи вищенаведене, підприємством позивача порушено п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», завищено валові витрати на суму 211500,00 грн.

25.02.2011 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000452320/0, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 53/23-2/36659531 від 02.02.2011 року, встановлено порушення п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -податок на прибуток підприємств, на загальну суму платежу 66094,00 грн., в тому числі за основним платежем -52875,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -13219,00 грн.

Позивач з прийнятим податковим повідомленням -рішенням не погодився, оскаржив вказане рішення в порядку передбаченому ст. 56 Податкового кодексу України до ДПА у Львівській області та ДПА України.

За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення -рішення таке залишено без змін.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, ПК України, КАС України.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно п. 1.32. ст. 1 цього ж Закону, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону, валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього ж Закону.

Згідно п. 5.1. ст. 5 цього ж Закону, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються, зокрема суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї ж статті.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим же Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 123.1. ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1., 54.3.2., 54.3.5., 54.3.6. пункту 54.3. статті 54 цього ж Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивач в обґрунтування реальності (фактичності) здійснення господарських операцій надав суду копії:

- договорів про надання послуг від 01.10.2009 року, від 01.04.2010 року та від 01.04.2010 року, укладених між позивачем (як замовником) та ФОП ОСОБА_3 (як виконавем), згідно якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з дослідження кон'юнктури ринку охолоджуючих та гальмівних рідин, моторних олив, розчинників, смазок, автохімії, в порядку та на умовах, визначених цим же договором (п. 1.1.). Акт про надані послуги підписуються сторонами до 5 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги (п. 3.2.). Розрахунок за надані послуги здійснюються виключно в безготівковій формі, а саме: замовник зобов'язаний перерахувати суму, зазначену в акті про надані послуги, на розрахунковий рахунок виконавця;

- договорів про надання послуг від 01.10.2009 року, від 02.01.2010 року та від 01.04.2010 року, укладених між позивачем (як замовником) та ФОП ОСОБА_4 (як виконавцем), згідно яких виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з дослідження кон'юнктури ринку охолоджуючих та гальмівних рідин, моторних олив, розчинників, смазок, автохімії, в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1.). Акт про надані послуги підписуються сторонами до 5 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги (п. 3.2.). Розрахунок за надані послуги здійснюються виключно в безготівковій формі, а саме: замовник зобов'язаний перерахувати суму, зазначену в акті про надані послуги, на розрахунковий рахунок виконавця, додатків до договору від 01.04.2010 року;

- актів здачі -приймання наданих послуг за жовтень 2009 року - вересень 2010 року, складених на виконання вищевказаних договорів про надання послуг;

- звітів про охоплених клієнтів та продані товари за жовтень 2009 року -вересень 2010 року та щоденних графіків їх маршрутів на четвертий квартал 2009 року, перший, другий, третій квартали 2010 року;

- видаткових накладних, накладних на відпуск товарів за березень, квітень, травень, серпень, вересень 2010 року із зазначенням вартості товарів, в тому числі суми ПДВ сплаченого в ціні таких товарів;

- податкової звітності позивача з податку на прибуток підприємств за 2009 рік та три квартали 2010 року із зазначенням сум податку та валових витрат, у томі числі витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за відповідний період; Додатків К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07, Додатку Р1 до рядка 04.6 поданих декларацій, платіжних доручень за 2010 рік із призначенням платежу -плата за надані послуги з дослідження кон'юнктури ринку згідно рахунків без ПДВ, а також сплата податку на прибуток за відповідний період; довідок ПАТ «УКРСИББАНК»про проведені дебетові та кредитові операції поточних рахунках позивача в період з 01.08.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року;

- аналізу рахунку: 702 за 2009 рік та 9 місяців 2010 року, аналізу рахунку: 361 за 2009 рік та 9 місяців 2010 року, аналізу рахунку: 704 за 9 місяців 2010 року, аналізу рахунку: 902 за 2009 рік та 9 місяців 2010 року, оборотно -сальдової відомості по рахунку: 631 за 2009 рік та 9 місяців 2010 року.

Судом враховуються подані докази та обґрунтування позивачем протиправності прийняття спірного податкового повідомлення -рішення, оскільки господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З метою встановлення факту здійснення платником податку господарської діяльності, формування витрат для визначення цілей оподаткування податком на прибуток, а також встановлення зв'язку між фактом придбання (послуг) та понесення витрат і господарською діяльністю платника податку, обов'язковому дослідженню підлягає наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій такого платника, тобто наявність мети використання придбаних товарів та послуг у такій діяльності.

Намір платника податку одержати дохід для здійснення реальної господарської діяльності можна розглядати як самостійну ділову мету такого платника податку. Позивач належними та допустимими доказами довів наявність та реалізацію мети -отримання прибутку.

Судом не враховуються заперечення відповідача, оскільки для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток є фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, валові витрати, що відображають реальність господарської операції, якає є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналіз положень п.1.32 ст.1 та ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»дає підстави для висновку про те, що необхідною умовою для включення витрат на оплату послуг до валових витрат підприємства є, зокрема, належне документальне підтвердження факту надання послуг з дослідження кон'юктури ринку автохімії (наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції відповідно до їх економічного змісту), при цьому презумується, що така господарська операція здійснюється з врахуванням комерційного інтересу, розумного співвідношення розміру понесених витрат та очікуваної вигоди.

Судом також не враховуються заперечення представника відповідача позовних вимог, оскільки із визначення господарської діяльності, наведеного у пункті 1.32 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»вбачається, що особа, яка здійснює діяльність, направлену на отримання доходу (зокрема, придбання товару з метою його наступного продажу), має сплачувати відповідні податки.

Внаслідок укладених договорів та здійснених операцій у позивача виникла база оподаткування - прибуток. Тобто позивач сплачував податок на прибуток з таких операцій.

Відтак, відповідач належними та допустимими доказами не спростував правомірність спірного рішення.

Вказана позиція по суті узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 25.11.2011 року.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № 0000452320/0 від 25.02.2011 року, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -податок на додану вартість, усього 66094,00 грн., в тому числі за основним платежем -52875,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -13219,00 грн. є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно відсутні підстави застосування до позивача відповідальності встановленої п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № 0000452320/0 від 25.02.2011 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАМП -Захід»(ЄДРПОУ 36659531, вул. Ковельська, 109-Б, м. Львів) 3,40 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 05.12.2011 року.

Суддя Гавдик З.В.

З оригіналом згідно

Суддя Гавдик З.В.