Рішення № 43285599, 17.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/15/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015 Справа № 908/348/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1; факс: (0623) 879166)

до відповідача: Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 68; електронна пошта: public.info@railway.dn.ua; nhmarket@railway.dn.ua; тел. (062) 3194618, 3195877, 3194722)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю: "Метінвест Холдінг" (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, буд. 117; електронна пошта: info@apn-ua.com)

про стягнення суми 15038,95 грн. збитків

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Шевелев В.Г. (дов. № 09/38 від 01.01.2015 р.);

Від відповідача - не з'явився

Від третьої особи - не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 15038,95 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.01.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/348/15-г, справі присвоєно номер провадження 20/15/15, справу призначено до розгляду на 11.02.2015 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.03.2015 р.

У судовому засіданні 17.03.2015 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням письмового доповнення, отриманого в судовому засіданні 17.03.2015 р. щодо механічної помилки, які мотивовано наступними обставинами. На виконання зобов'язань за договором № МДМ-13.50-13-0757/152 від 31.12.2013 р., укладеного між позивачем та третьою особою, на адресу позивача за накладною № 51950921 у вагонах №№ 52187796, 61190237, 52810637, 53527578 прибув кокс доменний вологий. Перевізником є відповідач. На шляху прямування була виявлена часткова втрата спірного вантажу, про що на станції «Маріуполь-Сортувальний» Донецької залізниці 18.08.2014 р. були складені комерційні акти БН №№ 720928/472, 720929/473, 720930/474, 920931/475. Вказаними актами встановлені і доведені факти часткової втрати спірного вантажу відповідачем у наступному розмірі: акт БН № 720928/472 у вагоні № 52187796 у кількості 2500 кг; за актом БН № 720929/473 у вагоні № 61190237 у кількості 2850 кг; за актом БН № 720930/474 у вагоні 52810637 у кількості 2250 кг., за актом БН № 920931/475 у вагоні № 53527578 у кількості 700 кг. Відповідач, як перевізник, належним чином не виконав обов'язки в частині збереження вантажу, що перевозиться, що призвело до заподіяння позивачу збитків у вигляді часткової втрати вантажу. Розмір збитків із урахуванням норм природної втрати (2%) наведений у позовній заяві за кожним комерційним актом, загальний розмір збитків складає 15038,95 грн. Обґрунтовуючи позов ст.ст. 110, 115 Статуту залізниць України, ст.ст. 1, 11, 16, 22, 509, 526, 610, 611, 623, 908, 909, 924 ЦК України, ст.ст. 224-226 ГК України, позивач просить стягнути з відповідача суму 15038,95 грн. збитків.

У судові засідання представник відповідача не з'явився. Місцезнаходженням відповідача є: Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, буд.68. Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» (зі змінами внесеними Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 01.12.2014 р. № 01-06/2052/14) інформація про час і місце судових засідань була розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет. Ухвали відправлені та електронну адресу відповідача. Про порушення провадження у справі повідомлено телефонограмою юрисконсульта, про що складено витяг із журналу реєстрації факсограм, телеграм, телефонограм, електронних повідомлень.

Відповідач причини неявки в судові засідання не повідомив. Будь-яких документів, заяв, клопотань, у т.ч. письмового відзиву, від відповідача до суду не надходило.

Третя особа також у судові засідання не з'явилася. Місцезнаходженням третьої особи є: Донецька область, м. Донецьк, вул. Постишева, буд. 117. Інформація про час і місце судових засідань була розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет і повідомлення стосувалося саме третьої особи. Ухвали відправлені на електронну адресу третьої особи. Про причини неявки в судові засідання не повідомлено, будь-яких документів, заяв, пояснень, клопотань до суду не надходило.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача та третьої особи, за наявними в ній матеріалами

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оглянувши оригінали документів, суд

ВСТАНОВИВ:

12.08.2014 р. зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відправником ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» за залізничною накладною № 51950921 одержувачу: ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» був направлений вантаж: кокс доменний вологий, загальною масою вантажу 1575340 кг, в тому числі у вагонах: № 52187796 масою 39750 кг (за документом), № 61190237 масою 41050 кг (за документом), № 52810637 масою 43350 кг (за документом), № 53527578 масою 41300 кг (за документом).

У накладній мається відмітка про складення комерційних актів: вагон 52187796 - недостача 2500 кг, комерційний акт 720929/473 у вагоні № 61190237 недостача 2850 кг, комерційний акт 720930/474 у вагоні 52810637 недостача 2250 кг, комерційний акт 720931/475 у вагоні 53527578 недостача 700 кг.

Відповідно до комерційного акту БН № 720928/472 від 18.08.2014 р., складеного за Формою ГУ-22 на відправку за накладною № 51950921 вагону № 52187796 ПВ, зазначено: «на підставі акту загальної форми ст. Пологи Придніпровської залізниці № 119 від 17.08.2014 р. проводилось комісійне переважування вагону № 52187796. По документу значиться вантаж кокс доменний, навалом. Вага визначена відправником на електронних вагах: брутто не зазначено, тара - 23700 кг, нетто - 39750 кг. При переважуванні вага виявилася: брутто - 60950 кг, тара - 23700 кг, нетто - 37250 кг, що менше документу на 2500 кг».

Відповідно до комерційного акту БН № 720929/473 від 18.08.2014 р., складеного за Формою ГУ-22 на відправку за накладною № 51950921 вагону № 61190237 ПВ, зазначено: «на підставі акту загальної форми ст. Пологи Придніпровської залізниці № 119 від 17.08.2014 р. проводилось комісійне переважування вагону № 61190237. По документу значиться вантаж кокс доменний, навалом. Вага визначена відправником на електронних вагах: брутто не зазначено, тара - 23500 кг, нетто - 41050 кг. При переважуванні вага виявилася: брутто - 61700 кг, тара - 23500 кг, нетто - 38200 кг, що менше документу на 2850 кг».

Відповідно до комерційного акту БН № 720930/474 від 18.08.2014 р., складеного за Формою ГУ-22 на відправку за накладною № 51950921 вагону № 52810637 ПВ, зазначено: «на підставі акту загальної форми ст. Пологи Придніпровської залізниці № 119 від 17.08.2014 р. проводилось комісійне переважування вагону № 52810637. По документу значиться вантаж кокс доменний, навалом. Вага визначена відправником на електронних вагах: брутто не зазначено, тара - 23900 кг, нетто - 43350 кг. При переважуванні вага виявилася: брутто - 65000 кг, тара - 23900 кг, нетто - 41100 кг, що менше документу на 2250 кг».

У даних комерційних актах вантажовідправником зазначено ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», що, відповідно до письмового доповнення позивача до позовної заяви, яке надійшло до суду 17.03.2015 р., є помилкою, оскільки вантажовідправником є ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод».

Вантаж надійшов до позивача згідно з укладеного між позивачем та ТОВ «Метінвест Холдінг» договору № МДМ-13.50-13-0757/152 від 31.12.2013 р. на поставку коксової продукції виробництва, зокрема, ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод».

Позивач звернувся до суду з позовом, за яким порушено провадження у даній справі, про стягнення з відповідача збитків у сумі 15038,95 грн. на підставі ст. 110 Статуту залізниць України, ст. 942 ЦК України.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають повному задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Аналогічний припис містить ст. 307 ГК України.

Частиною 5 ст. 307 ГК України визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" (далі - Закон) визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Аналогічне викладено в Правилах оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р.

Договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній (Правила приймання вантажів до перевезення, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644).

У статті 920 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно з ч. 2 ст. 924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин (ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт»).

Статтею 110 Статуту залізниць визначено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин (ст. 113 Статуту залізниць).

Згідно зі ст. 26 Закону обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Вимоги вантажовідправників, вантажоодержувачів, пасажирів до перевізників щодо порушених прав і законних інтересів розглядаються в претензійному чи позовному порядку. Порядок і терміни складання актів, пред'явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України.

У статті 129 Статуту залізниць визначено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин невідповідності маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах.

У разі недостачі, псування або пошкодження вантажу одержувач має право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст. 37 Статуту, п. 5,7 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Спосіб визначення маси зазначається у накладній. Маса вантажів визначається відправником. Тип ваг указується у накладній.

Як вбачається з залізничної накладної № 51950921 від 12.08.2014 р., відправником ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» на адресу позивача зі станції Авдіївка Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці у напіввагони №№ 52187796, 61190237, 52810637 був навантажений кокс доменний вологий, код вантажу 171030. Згідно даних накладної загальна маса вантажу - 1575340 кг, відповідно до відомості вагонів до даної накладної у вагон № 52187796 навантажено - 39750 кг, у вагон № 61190237 - 41050 кг, у вагон № 52810637 - 43350 кг. Зазначено, що вантаж розміщений та закріплений згідно 17 гл. 1 р. 4,7,7 ТУ р. 2 п. 4,5,9, завантажений вантажовідправником. У графі 55 накладної зазначено про підтвердження відправником правильності внесених відомостей.

У комерційних актах БН №№ 720928/472, 720929/473, 720930/474 від 18.08.2014 р. були зафіксовані факти про недостачу вантажу: у вагоні № 52187796 - 2500 кг, у вагоні № 61190237 - 2850 кг, у вагоні № 52810637 - 2250 кг. Зазначено, що при повторному переважуванні вагонів недостача вантажу підтвердилася, вагони прибули в технічному відношенні справні.

У пункті 28 Правил приймання вантажів до перевезення визначено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Пунктом 3.8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" № 04-5/601 від 29.05.2002 р. зазначено, що відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.

Досліджені у судовому засіданні вищенаведені письмові докази свідчать про те, що нестача вантажу виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагону, вантажу залізницею, на станції відправлення, вантаж був прийнятий без зауважень.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

У пункті 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах - вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані;.

Згідно з рахунком-фактурою № 90070017 від 12.08.2014 р. ціна коксу доменного становить 2939,02 грн. за 1 тонну.

Маса встановленої недостачі вантажу у вагоні № 52187796 - 2500 кг. Позивач, розраховуючи суму збитків, застосовує ціну вантажу (коксу доменного) - 2939,02 грн. з ПДВ та 2% норми природної втрати як на вантаж, зданий до перевезення у вологому стані (39750 кг (вага за документом х 2% = 795 кг).

Відповідно, вартість вантажу, якого не вистачає у вагоні № 52187796, становить 5011,02 грн., із розрахунку 1705 кг (2500 кг (маса недостачі вантажу) - 795 кг (норма природної втрати)) х 2939,02 грн.

Маса встановленої недостачі вантажу у вагоні № 61190237 - 2850 кг. Позивач, розраховуючи суму збитків, застосовує ціну вантажу (коксу доменного) - 2939,02 грн. з ПДВ та 2% норми природної втрати як на вантаж, зданий до перевезення у вологому стані (41050 кг (вага за документом х 2% = 821 кг).

Відповідно, вартість вантажу, якого не вистачає у вагоні № 61190237, становить 5963,27 грн., із розрахунку 2029 кг (2850 кг (маса недостачі вантажу) - 821 кг (норма природної втрати)) х 2939,02 грн.

Маса встановленої недостачі вантажу у вагоні № 52810637 - 2250 кг. Позивач, розраховуючи суму збитків, застосовує ціну вантажу (коксу доменного) - 2939,02 грн. з ПДВ та 2% норми природної втрати як на вантаж, зданий до перевезення у вологому стані (43350 кг (вага за документом х 2% = 867 кг).

Відповідно, вартість вантажу, якого не вистачає у вагоні № 52810637, становить 4064,66 грн., із розрахунку 1383 кг (2250 кг (маса недостачі вантажу) - 867 кг (норма природної втрати)) х 2939,02 грн.

Розрахунок суми збитків позивачем здійснений вірно. Загальний розмір збитків у зв'язку з недостачею вантажу у вагонах №№ 52187796, 61190237, 52810637 складає 15038,95 грн. (5011,02 грн. + 5963,27 грн. + 4064,66 грн.).

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, основаними на законі та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83062, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129) суму 15038 (п'ятнадцять тисяч тридцять вісім) грн. 95 коп. збитків, суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 23 березня 2015 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.