Ухвала суду № 43285161, 20.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 березня 2015 року Справа № 907/1287/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. (доповідач),перевіривши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в місті Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області,на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2015 року,та ухвалуГосподарського суду Закарпатської області від 18 грудня 2014 року,у справі № 907/1287/13,за заявоюУправління Пенсійного фонду України в місті Мукачевому та Мукачівському районі (м. Мукачево, Закарпатська область),доАгроторгового підприємства радгосп-заводу "Мукачівський" (м. Мукачево, Закарпатська область),про визнання банкрутом,- в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.01.2014 року за заявою Управління Пенсійного фонду України у місті Мукачевому та Мукачівському районі (далі за текстом - УПФ України у м. Мукачевому та Мукачівському районі) порушено провадження у справі № 907/1287/13 про банкрутство Агроторгового підприємства радгосп-заводу "Мукачівський" (далі за текстом - АТП радгосп-завод "Мукачівський"); визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора УПФ України у м. Мукачевому та Мукачівському районі; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Василюка І.М., інше.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2014 року у справі № 907/1287/13 (суддя - Івашкович І.В.) скаргу арбітражного керуючого Василюка І.М. (вх. № 02.5.1-14/9474/14 від 24.07.2014 року) на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 09.07.2014 року ВП № 43921776 задоволено; визнано недійсною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 09.07.2014 року ВП № 43921776; зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 22.05.2014 року у справі № 907/1287/13.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року у справі № 907/1287/13 (головуючий суддя - Михалюк О.В., судді: Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2014 року у справі № 907/1287/13 залишено без змін; апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області залишено без задоволення; судові витрати покладено на скаржника. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що спірну ухвалу прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права на підставі дослідження усіх матеріалів справи.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, УПФ України у м. Мукачевому та Мукачівському районі звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 11.02.2014 року у справі № 907/1287/13; прийняти нове судове рішення, яким встановити, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого здійснюється органами Казначейства згідно п. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, також прушеня прав та обов'язків УПФ України у м. Мукачевому та Мукачівському районі.

Розглянувши матеріали касаційної скарги УПФ України у м. Мукачевому та Мукачівському районі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 1111 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Сторонами у справі про банкрутство, за визначенням ст. 1 вказаного Закону, є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Колегією суддів касаційної інстанції, з наданих до касаційної скарги матеріалів встановлено, що УПФ України у м. Мукачевому та Мукачівському районі у якості доказів направлення копії цієї скарги іншим учасникам судового провадження надано копію Списку № 320 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Мукачево ВЗ (ф. 103) та копію фіскального чеку.

Правилами надання послуг поштового зв'язку (Затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року), у розділі Приймання поштових відправлень, поштових переказів, визначено, що, у разі відправляння згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список. До списку включаються поштові відправлення, поштові перекази, згруповані за способом пересилання. Список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список згрупованих внутрішніх рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей засвідчується підписом відповідального працівника цієї особи, список згрупованих внутрішніх листів та бандеролей з оголошеною цінністю, посилок, прямих контейнерів, поштових переказів - підписами керівника та головного бухгалтера. Підписи скріплюються відповідними печатками. Про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.

Внутрішні реєстровані поштові відправлення, кількість яких складає п'ять і більше, що подаються до об'єкта поштового зв'язку одним відправником (далі - згруповані поштові відправлення), приймаються для пересилання разом із списками ф. 103. Графи 1 - 8 списку ф. 103 заповнюються відправником, а графа 9 - працівником зв'язку. Юридичні особи подають для пересилання поштові відправлення, підсортовані за порядковими номерами, відповідно до списку ф. 103 або із зазначенням на них порядкового номера, що відповідає номеру за списком ф. 103. Приймання для пересилання згрупованих поштових відправлень, що подаються за списком ф. 103, складеним на паперовому носії інформації, здійснюється у порядку, передбаченому для об'єктів поштового зв'язку, не оснащених АРМ ВЗ. При прийманні створюється інформація щодо прийнятих поштових відправлень. Приймаючи поштові відправлення за списками ф. 103, працівник поштового зв'язку перевіряє правильність їх оформлення, заповнення списку. Поіменно звіряє поштові відправлення із записами в списках, правильність маси, суми плати, зазначеної проти кожного поштового відправлення, загального підсумку плати, наявність підписів керівника, головного бухгалтера, відбитка печатки підприємства, а також тотожність усіх примірників. Якщо список ф. 103 складено на двох і більше аркушах, працівник поштового зв'язку ставить на них відбиток календарного штемпеля дня приймання поштових відправлень, а на останньому, крім того, розписується. При прийманні рекомендованих відправлень в касовому чеку (розрахунковій квитанції) зазначаються: номер списку, найменування відправника, вид поштових відправлень, їхня кількість, форма оплати, сума плати за пересилання. Розрахунковий документ разом із копією списку ф. 103 видається відправнику (Порядок пересилання поштових відправлень, затверджений та введений в дію Наказом Укрпошти № 211 від 12.05.2006 року).

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24 жовтня 2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень у касаційному порядку, роз'яснено, що розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.

За таких підстав, враховуючи, що УПФ України у м. Мукачевому та Мукачівському районі не надано оригіналу розрахункового документу, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, про недотримання УПФ України у м. Мукачевому та Мукачівському районі вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України, згідно з якою до скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що надані УПФ України у м. Мукачевому та Мукачівському районі копія Списку № 320 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Мукачево ВЗ (ф. 103) та копія фіскального чеку, які не завірені належним чином.

Зокрема, копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності) (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, перелік адресатів, вказаних у Списку № 320 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Мукачево ВЗ (ф. 103), свідчить, що УПФ України у м. Мукачевому та Мукачівському районі не направило копію касаційної скарги усім кредиторам АТП радгосп-завод "Мукачівський", згідно з Реєстром вимог кредиторів, затвердженим ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.04.2014 року.

По переконанню колегії суддів касаційної інстанції, неповідомлення сторін у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих сторін, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені ст. ст. 42, 43 ГПК України.

Наведене є достатнім для повернення касаційної скарги з підстав, встановлених п. 3) ч. 1 ст. 1113 ГПК України, відповідно до якої касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що за приписами ч. 3 ст. 1113 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у п. п. 1), 2), 3), 4) і 6) частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 3) ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2014 року у справі № 907/1287/13 повернути Управлінню Пенсійного фонду України в місті Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області.

Головуючий суддя О.С. Удовиченко

судді: П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук