Рішення № 43279888, 25.03.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22ц-791/709/2015 Головуючий в І інстанції: Венглєвська Н.Б.

Категорія: 27 Доповідач: Полікарпова О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року березня місяця 25 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоПолікарпової О.М.СуддівБазіль Л.В. Прокопчук Л.П.При секретаріМироненко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 11 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2014 року Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» (далі ПАТ «Приват Банк», Банк) звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до умов кредитного договору від 07 грудня 2006 року відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 1567, 50 грн. зі сплатою 12% за користування кредитом з кінцевим терміном повернення - 07 грудня 2008 року. Внаслідок порушення позичальником умов кредитного договору, станом на 21.03.2014 року, за ним утворилася заборгованість в сумі 19076, 52 грн., яка складається із заборгованості по процентах - 4191, 49 грн., заборгованості по комісії - 674, 42 грн., 12826, 01 грн. пені, а також штрафу: 500 грн. - фіксована частина, 884, 60 грн. - процентна складова, яку позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 11 грудня 2014 року в задоволенні позову ПАТ «Приват Банк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Приват Банк» просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши законність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи Банку в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ним пропущено строк звернення до суду, оскільки строк виконання зобов'язання настав 07 грудня 2008 року і з цього дня Банк знав про своє порушене право, однак до суду звернувся лише 11 квітня 2014 року.

Колегія суддів вважає, що такий висновок частково суперечить встановленим судом обставинам.

З матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ «Приват Банк» та ОСОБА_5 07 грудня 2006 року укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 1567, 50 грн. з кінцевим строком повернення - 07 грудня 2008 року. Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам для тарифного плану «Розстрочка», «Стандарт» термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів передбачено в п'ять років. Разом з тим, позичальником зазначені Умови не підписані (а.с.4, 5-8), що дає підстави для висновку про неузгодження між сторонами договору питання про збільшення строку позовної давності. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконував, у зв'язку із чим Банк у березні 2008 року звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення всієї суми заборгованості і рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 16.04.2008 року, яке набрало чинності 12.06.2008 року з ОСОБА_5 стягнуто достроково на користь Банку заборгованість, яка виникла станом на 08.02.2008 року в сумі 2563, 48 грн. і яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 1510, 76 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 601, 27 грн., заборгованості по комісії в сумі 329, 52 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язання в сумі 121, 93 грн.(а.с.28).

Обґрунтовуючи розмір позовних вимог у даній справі, Банк надав розрахунок, з якого вбачається, що до суми заборгованості, яка визначена станом на 21.03.2014 року, включено також проценти, комісію, пеню, що нараховані за зазначеним вище кредитним договором у період з 07.12.2006 року по 08.02.2008 року, яка вже стягнута за рішенням суду від 16.04.2008 року. Ця обставина залишена поза увагою судом першої інстанції.

Зазначене порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення суду із закриттям провадження у справі в цій частині.

Позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості по процентах, комісії та пені, що нараховані після 12.06.2008 року, тобто з моменту, коли судовим рішенням кредитна заборгованість з відповідача достроково стягнута, а відповідно й закінчився строк дії кредитного договору, задоволенню не підлягають, оскільки законом не передбачено повторне стягнення по договору, строк дії якого закінчився. На даний час між сторонами існують лише невиконані зобов'язальні правовідносини, однак вимоги відповідно до ст. 625 ЦК України щодо порушення виконання грошового зобов'язання позивач не заявляв.

Таким чином, у задоволенні позову про стягнення кредитної заборгованості в період з 12 червня 2008 року по 21 березня 2014 року слід відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.

В частині відмови у задоволенні позову про стягнення кредитної заборгованості, яка утворилась у період з 08.02.2008 року по 16.04.2008 року, тобто до закінчення строку дії кредитного договору, яка не стягнута за рішенням суду від 16.04.2008 року, колегії суддів погоджується із зазначеною районним судом підставою - сплив строку позовної давності.

Доводи апелянта про те, що строк позовної давності за даним позовом спливає лише 03.08.2015 року, виходячи з того, що останній платіж за кредитним договором відповідач здійснив 02.08.2010 року, а строк позовної давності за Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам для тарифного плану «Розстрочка» збільшено до 5 років колегія суддів до уваги не приймає.

Згадані Умови, пунктом 5.5 яких установлено позовну давність тривалістю в п'ять років, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року № 6 - 16 цс 15, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для усіх судів України.

Отже, підстав для скасування судового рішення в частині вирішення позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості, нарахованої за період з 08.02.2008 року по 12.06.2008 року немає.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції частково скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову з інших підстав та про закриття провадження у справі щодо іншої частини позовних вимог.

Керуючись положеннями ст. 303, 307, ч.3, 4 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 11 грудня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_5 кредитної заборгованості за період з 07.12.2006 року по 08.02.2008 року в сумі 2563, 48 грн. скасувати і провадження у справі закрити.

Це ж рішення суду в частині відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_5 кредитної заборгованості за період з 12.06.2008 року по 21.03.2014 року з підстав пропуску строку позовної давності скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову Банку за необгрунтованістю.

В решті це ж рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: