Ухвала суду № 43279457, 26.03.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №475/1601/13-к 23.03.2015 23.03.2015 26.03.2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі колегії суддів судової палати в кримінальних справах:

Пісного І.М. Чернявського А.С. Кваші С.В.

секретаря судового засідання: Ястреби С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12012160700000006, за апеляційними скаргами потерпілого ОСОБА_4, обвинуваченої ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7, прокурора Кременцова А.В., захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Доманівського районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2014 року, за обвинуваченням

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 дня народження, уродженки с. Зелений Яр Доманівського району Миколаївської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, працює на посаді начальника відділу Держземагентства у Доманівському районі Миколаївської області, державний службовець 11 рангу 6 категорії,

__________

Провадження № 11-кп/784/54/15 Головуючий у першій інстанції: Кривенко О.О.

Категорія: ч. 4 ст. 368 КК України Доповідач в апеляційній інстанції: Пісной І.М.

ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 дня народження, уродженки с. Зелений Яр, Доманівського району, Миколаївської області, працює на посаді начальника Доманівського районного виробничого відділу Миколаївської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», державним службовцем не являється, проживає за адресою: АДРЕСА_2 на утриманні перебуває неповнолітня донька, ІНФОРМАЦІЯ_5,

за участі:

прокурора: Кременцова А.В.

потерпілого: ОСОБА_4

обвинувачених: ОСОБА_7, ОСОБА_5

захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог апеляційних скарг і судового рішення суду першої інстанції

Потерпілим ОСОБА_4 подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати вирок суду, постановити новий, яким призначити обвинуваченим більш суворе покарання, без застосування до них положень ст. 75 КК України.

Апеляційна скарга обвинуваченої ОСОБА_5 містить вимогу про скасування вироку суду з ухваленням виправдувального вироку відносно неї.

В апеляційній скарзі, поданій захисником ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7, апелянт просить скасувати вирок суду з ухваленням виправдувального вироку відносно обвинуваченої ОСОБА_7.

Прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, Кременцов А.В. в апеляційній скарзі просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України (в редакції від 18.04.2013р.) та призначити їй покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно - господарських та організаційно - розпорядчих функцій строком на строк до 3 років. ОСОБА_5 визнати винною - за ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 368 КК України (в редакції від 18.04.2013) та призначити їй покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно - господарських та організаційно - розпорядчих функцій на строк до 3 років; за ч. 1 ст. 366 КК України -1 рік обмеження волі; за ч.2 ст. 191 КК України - 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно - розпорядчих функцій на строк до 3 років.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання ОСОБА_5 - 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на строк до 3 років.

В апеляційній скарзі, поданій захисником ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7, апелянт просить скасувати вирок суду з ухваленням виправдувального вироку відносно обвинуваченої ОСОБА_7.

Згідно вироку суду від 20.11.2014р., ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України (в редакції від 18.04.2013р.) та призначено їй покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна на підставі ст. 77 КК України, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно - господарських та організаційно - розпорядчих функцій строком на 3 роки, з позбавленням 11 рангу державного службовця на підставі ст. 54 КК України. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням на неї обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

ОСОБА_5 визнано винною - за ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 368 КК України (в редакції від 18.04.2013) та призначено їй покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна на підставі ст. 77 КК України, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно - господарських та організаційно - розпорядчих функцій строком на 2 роки; за ч. 1 ст. 366 КК України -1 рік обмеження волі; за ч.2 ст. 191 КК України - 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно - розпорядчих функцій строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання ОСОБА_5 - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна на підставі ст. 77 КК України, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням на неї обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Доводи осіб, які подали апеляційні скарги

На обґрунтування доводів апеляційної скарги потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що судом при призначенні покарання обвинуваченим не в достатній мірі враховано характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних, не надано належної оцінки соціальній небезпеці обвинувачених, які не визнали себе винними, надавали суду неправдиві показання. Вказує, що особисто йому було завдано великої, на його думку, шкоди. Вважає, що обвинуваченим має бути призначено реальний термін відбування покарання у виді позбавлення волі без іспитового строку.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_5 вказала, що ні в ході досудового розслідування, ні в суді не здобуто доказів наявності попередньої змови між обвинуваченими з приводу одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4. Зазначила, крім того, що ОСОБА_4 сплатив 300 грн. за створення обмінного файлу, проте він не підписав договору про виконання робіт, тому кошти і не були перераховані на рахунок ДЗК. Вона видала офіційний документ, що підтверджував надходження коштів від ОСОБА_4, кошти зберігалися на робочому місці та умислу на заволодіння цими коштами не було. Стверджує, що протокол про результати негласної слідчої дії від 17.09.2013р. не може бути допустимим доказом по справі, оскільки ухвали слідчого судді, на підставі якої була проведена дана слідча дія, стороною обвинувачення так і не було надано; ні ОСОБА_5, ні її захисник не були повідомлені про тимчасове обмеження конституційних прав обвинуваченої під час проведення негласної слідчої дії.

Захисник ОСОБА_6 в своїй скарзі, поданій в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7, зазначив, що, виходячи з тексту обвинувального акту, злочинні діяння ОСОБА_7 полягали в одержанні неправомірної вимоги від ОСОБА_4 за видачу витягу з ДЗК. Вказує, що даний витяг ОСОБА_4 одержав 09.08.2013р. під особистий підпис, що підтвердив і в особистій розмові з ОСОБА_7, яка була зафіксована в протоколі про результати негласної слідчої дії від 17.09.2013р.. Крім того, стверджує, що ОСОБА_7 не має жодного відношення та не чинила перешкод в реєстрації прав користування земельною ділянкою ОСОБА_4, не є співробітником реєстраційної служби, а перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається КМУ. Зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази як факту вимагання ОСОБА_7 у потерпілого неправомірної вигоди, так і факту попередньої змови щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 між ОСОБА_7 та ОСОБА_5. Вважає, що вчиненню злочину передувала провокація зі сторони правоохоронних органів, даний факт підтверджений відтвореною в судовому засіданні розмовою між потерпілим та співробітником СБУ, який давав останньому вказівки, як віддавати гроші.

Також звертає увагу на те, що протокол від 17.09.2013р. про результати негласної слідчої дії є недопустимим доказом, оскільки на оптичних носіях інформації не було в повному обсязі зафіксовано розмови між фігурантами провадження; не проведено жодних експертних досліджень даних оптичних носіїв; стороною обвинувачення не надано ухвали слідчого судді, на підставі якої проводилася дана слідча дія. Вказує, що факт утримання ОСОБА_7 папки з документами потерпілого спростовується показаннями самого потерпілого, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13. Стверджує, що судом не було враховано наявність заборгованості по орендній платі земельної ділянки в ОСОБА_4, що підтверджується сукупністю письмових доказів.

Прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, Кременцов А.В., в апеляційній скарзі посилається на те, що судом при призначенні покарання обвинуваченим недостатньо враховано їх особи та обставини справи. Зазначив, що обвинувачені не визнали свою вину, не маючи жодних доказів своєї невинуватості намагались виставити потерпілого ОСОБА_4 як провокатора, а співробітників правоохоронних органів звинуватили в чисельних порушеннях вимог чинного законодавства під час проведення слідчих дій. Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжкого корисливого злочину, обіймаючи керівні посади, пов'язані з виконанням функцій держави, усупереч вимогам законодавства, ставлячи власні корисливі інтереси понад державні, вчинили дії, пов'язані з власним збагаченням, чим підірвали авторитет державних органів, які регулюють відносини у земельній сфері, поставивши під сумнів у суспільстві чесність та порядність співробітників зазначених органів.

В апеляційній скарзі, поданій в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7, захисник ОСОБА_8 вказав, що суд вважає доведеним факт вимагання неправомірної вигоди, ґрунтуючись тільки на показаннях потерпілого та його особистій заяві від 28.08.2013р., не беручи до уваги, що ОСОБА_7 даний факт заперечувала, вказала, що саме з ініціативи ОСОБА_4 відбувалися їх зустрічі, він постійно просив її про допомогу у здійсненні реєстрації права оренди земельної ділянки, жодних коштів вона в нього не вимагала. Стверджує, що з відтворення інформації, одержаної під час проведення негласних слідчих дій не вбачається факту вимагання ОСОБА_7 неправомірної вигоди від ОСОБА_4, натомість, з дослідженого відеозапису випливає, що співробітники правоохоронних органів надавали ОСОБА_4 вказівки з приводу передачі коштів. Вважає безпідставною позицію суду з приводу того, що ОСОБА_7 утримувала папку з документами ОСОБА_4, оскільки з проханням повернути дану папку ОСОБА_4 жодного разу до ОСОБА_7 не звертався. Крім того, не дослідженим та не доведеним вважає факт попередньої змови між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 про одержання неправомірної вигоди. Позицію суду з приводу того, що ОСОБА_7 вимагала неправомірну вигоду з ОСОБА_4 за видачу витягу з державного земельного кадастру вважає необґрунтованою, оскільки для одержання відомостей з ДЗК заявник або уповноважена ним особа звертається безпосередньо до державного кадастрового реєстратора, а витяг з ДЗК підписується державним кадастровим реєстратором та посвідчується його печаткою. З чого, на думку апелянта, випливає, що ОСОБА_7, як начальник відділу Держземагенства, не будучи державним кадастровим реєстратором, не мала жодних повноважень для самостійної видачі ОСОБА_4 витягу, який він, до того ж, одержав 09.08.2013р., не мав жодних перешкод для реєстрації договору оренди, які б могла створити ОСОБА_7. Вказав, що даний факт знайшов своє підтвердження в показаннях свідка ОСОБА_14 - державного кадастрового реєстратора, свідка ОСОБА_15. Звернув увагу на те, що суд упереджено ставився до обвинувачених, особливо ж це проявилося під час розгляду клопотання захисника ОСОБА_6 про визнання недопустимим доказом протоколу від 17.09.2013р. про результати негласної слідчої дії (виклад даного клопотання детально висвітлений в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7.).

Крім того, зазначив, що суд упереджено поставився до оцінки доказів, а саме - показань обвинувачених, потерпілого свідків. Вказав, що показання свідків жодним чином не свідчать про причетність ОСОБА_7 до отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 або вимагання такої вимоги, а показання свідків ОСОБА_13, ОСОБА_12 свідчать про неможливість впливу ОСОБА_7 на прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації прав потерпілого на земельну ділянку через відсутність в неї відповідних повноважень.

Виклад позиції інших учасників судового провадження

В запереченнях на апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_8 потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що висновок суду про винуватість обвинувачених в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях ґрунтується на сукупності доказів, в тому числі - показаннях свідків, письмових матеріалах справи, його особистих показаннях, як потерпілого.

Обставини, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу 552-кт/а від 25.10.2012р. Держагентства земельних ресурсів України ОСОБА_7 призначена на посаду начальника відділу Держземагентства у Доманівському районі Миколаївської області та згідно наказу № 52-к від 04.12.2012р. приступила до роботи на зазначеній посаді, пов'язаній з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, є службовою особою, передбаченою приміткою 1 до ст. 364 КК України та відповідно до примітки 2 ст. 368 КК України займає відповідальне становище, їй присвоєно 11 ранг державного службовця в межах 6 категорії посад.

Згідно Положення про відділ Держземагентства у Доманівському районі Миколаївської області та функціональних обов'язків, начальник відділу в силу займаної посади очолює відділ та здійснює загальне керівництво роботи відділом, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності; підписує накази відділу; повинна забезпечувати здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за її здійсненням; організовувати розгляд звернень громадян, юридичних осіб, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та надавати роз'яснення з питань, що належать до її компетенції, виявляти та усувати причини, що призводять до подання громадянами скарг; забезпечувати подання пропозицій щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж району, села і селища, регулювання земельних відносин; брати участь у погодженні документації із землеустрою у межах, визначених законодавством; надавати адміністративні послуги відповідно до законодавства; здійснювати інші повноваження відповідно до вимог законодавства.

Так, рішенням виконкому Маринівської сільської ради Доманівського району № 8 від 09.07.2001р. ОСОБА_4 надано земельну ділянку площею 10,52га на умовах оренди з земель резервного фонду на 7 років та 17.11.2004р. між ним та Доманівською РДА укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в Доманівському райвідділі Миколаївської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.12.2004р. за № 040401300029.

Розпорядженням Доманівської РДА № 656 від 28.12.2011р. було поновлено термін дії вказаного договору оренди земельної ділянки на 49 років.

У зв'язку зі змінами в законодавстві, право користування земельною ділянкою ОСОБА_4 необхідно було зареєструвати у реєстраційній службі Доманівського РУЮ, куди окрім заяви необхідно подати документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, в тому числі витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

На початку червня 2013 року між ОСОБА_4 та начальником відділу Держземагенства у Доманівському районі Миколаївської області ОСОБА_7, відбулася розмова з приводу реєстрації права оренди земельної ділянки.

Діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, усвідомлюючи, що витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку ОСОБА_4 може отримати у відділі Держземагентства у Доманівському районі та без нього не зможе зареєструвати право оренди земельної ділянки, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 та вона пред'явила ОСОБА_4 вимогу надати їй неправомірну вигоду у виді передачі їй 10 000 грн..

При цьому ОСОБА_7 зазначила, що у разі невиконання вимог, використовуючи своє службове становище начальника відділу Держземагенства не видасть ОСОБА_4 необхідний витяг, а натомість проінформує правоохоронні органи про самозахват останнім земельної ділянки. ОСОБА_4, сприймаючи начальника відділу, як представника влади, яка в силу займаного службового становища може вжити заходів та перешкодити у реалізації його прав, вимушено погодився.

Таким чином, ОСОБА_7, зловживаючи своїм службовим становищем створила умови, за яких ОСОБА_4 був вимушений погодитися надати їй неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо його прав та інтересів.

16.09.2013р. близько 11.05 год., перебуваючи у своєму службовому кабінеті, в смт. Доманівка Миколаївської області по вул. Рад. Армії, 18, ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_4, що вона підготувала витяг та довідку про видачу відомостей з документації із землеустрою, чим виконала свої зобов'язання та знову пред'явила ОСОБА_4 вимогу передати їй неправомірну вигоду.

ОСОБА_7 в цей же день вступила у попередню змову з ОСОБА_5, щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4, яку у подальшому передати їй. Між ОСОБА_7, та ОСОБА_5 виникла домовленість, що ОСОБА_4 передасть, а ОСОБА_5 прийме неправомірну вигоду від нього у папці, яку ОСОБА_7 надасть останньому.

16.09.2013р. близько 13.00 год. в приміщенні свого службового кабінету, ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, передала ОСОБА_4 свою особисту папку для документів та сказала помістити гроші до папки і передати їх ОСОБА_5.

Цього ж дня, близько 13.20 год. ОСОБА_4, виконуючи вимоги ОСОБА_7, діючи під контролем правоохоронних органів, передав ОСОБА_5, а остання одержала папку для документів з неправомірною вигодою у сумі 10 000 грн., за виконання ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_4 дій, а саме видачу витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та довідки про видачу відомостей з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою.

У той же день, у ході огляду місця події, ОСОБА_5 добровільно видала працівникам правоохоронних органів грошові кошти в сумі 10 000 грн., одержані за попередньою змовою з ОСОБА_7 від ОСОБА_4.

Також, ОСОБА_5 згідно листа від 13.09.2012р. № 1-2/51-к ДП «Центр Державного земельного кадастру» та наказу 14.09.2012р. № 85-к Миколаївської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» призначена на посаду начальника Доманівського районного виробничого відділу Миколаївської регіональної філії ДП «Центр ДЗК». Згідно довіреності № 1174 від 01.07.2013р. ДП «Центр ДЗК» ОСОБА_5 уповноважена на зазначеній посаді представляти інтереси Підприємства, укладати та підписувати договори на проведення робіт із землеустрою, діє на підставі Положення про Доманівський районний виробничий відділ Миколаївської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», який є структурним підрозділом Миколаївської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», обіймає посаду на державному підприємстві, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та є службовою особою, передбаченою приміткою 1 до ст. 364 КК України.

Згідно з розділом 5 вказаного Положення та посадової інструкції, начальник відділу здійснює керівництво відділом, несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань, звітує про діяльність відділу начальнику філії, несе персональну відповідальність за неякісне надання послуг фізичним, юридичним особам та порушення вимог чинного законодавства, несе персональну відповідальність за недотримання встановлених вимог щодо оформлення фінансових документів при наданні платних послуг з ведення державного реєстру земель, тощо.

09.08.2013р. близько 14.00 год. ОСОБА_5, знаходячись у своєму службовому кабінеті за адресою: Миколаївська область, Доманівський район, смт. Доманівка, вул. Рад. Армії, 18, порушуючи вимоги п. 1.5 Положення про Доманівський районний виробничий відділ Миколаївської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» та її посадової інструкції, склала завідомо неправдивий офіційний документ, а саме квитанцію до прибуткового касового ордеру та внесла до нього завідомо неправдиві відомості щодо оприбуткування грошових коштів в сумі 300 грн., отриманих від ОСОБА_4 за створення обмінного файлу, підписала вказану квитанцію до прибуткового касового ордеру, засвідчила її відтиском печатки Доманівського районного виробничого відділу Миколаївської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», ввіреної їй як начальнику Відділу, надавши вказаними діями квитанції вигляд офіційного документу з достовірними відомостями, видала ОСОБА_4.

Отже, ОСОБА_5, будучи обізнаною зі своїми повноваженнями, передбаченими довіреністю та посадовою інструкцією, усвідомлюючи що виконання робіт Відділом проводиться на підставі укладених договорів, а розрахунок за роботи здійснюється згідно п. 1.5 Положення шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Філії, з метою заволодіння коштами ДП «Центр ДЗК», спланувала виконати замовлену ОСОБА_4 роботу щодо створення обмінного файлу, не укладаючи з останнім договір та надати своїм протиправним діям законний вигляд, шляхом складання завідомо неправдивої квитанції, в яку внести завідомо неправдиві відомості щодо оприбуткування грошових коштів в сумі 300 грн., отриманих від ОСОБА_4.

Крім цього, у 20-х числах серпня 2013 року, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_5, з метою приховання своїх дій по заволодінню грошовими коштами ДП «Центр ДЗК» в сумі 300 грн., надала завідомо неправдиві відомості своєму підлеглому ОСОБА_16 для внесення до звітних документів відділу, а саме - не вказала, про надання ОСОБА_4 послуг щодо створення обмінного файлу на земельну ділянку за кадастровим номером 4822783200:12:000:0011, розташовану за адресою: Миколаївська область, Доманівський район, Маринівська сільська рада, а ОСОБА_16 не умисно вніс до зазначених звітних документів відділу недостовірні відомості.

ОСОБА_5 підписала відрядні наряди виконаних робіт за серпень 2013 року, засвідчила їх відтиском печатки Доманівського районного виробничого відділу Миколаївської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», надавши вказаними діями звітній документації вигляд офіційних документів з достовірними відомостями.

Таким чином, ОСОБА_5 склала наступні завідомо неправдиві офіційні документи з внесеними завідомо неправдивими відомостями: відрядний наряд виконаних робіт техніком Відділу ОСОБА_16 із землеустрою і земельного кадастру за серпень 2013 року; відрядний наряд виконаних робіт техніком-землевпорядником відділу ОСОБА_17 за серпень 2013 року; відрядний наряд виконаних робіт начальником відділу ОСОБА_5 за серпень 2013 року; реєстр договорів відділу за серпень 2013 року; реєстр актів виконаних робіт відділу за серпень 2013 року.

В кінці серпня 2013 року ОСОБА_5 надала працівникам бухгалтерії МРФ ДП «Центр ДЗК» в м.Миколаєві, складені завідомо неправдиві звітні документи з внесеними завідомо неправдивими відомостями.

Окрім того, ОСОБА_5 протиправно використала надані їй службові повноваження, оскільки, не укладаючи з ОСОБА_4 договору склала завідомо неправдиву квитанцію, до якої внесла завідомо неправдиві відомості щодо оприбуткування грошових коштів в сумі 300 гри., отриманих від ОСОБА_4, таким чином заволоділа шляхом зловживання своїм службовим становищем коштами, які належать ДП «Центр ДЗК».

З метою надання законного вигляду своїм протиправним діям ОСОБА_5 склала та видала ОСОБА_4 квитанцію до прибуткового касового ордеру з внесеними нею завідомо неправдивими відомостями щодо оприбуткування грошових коштів в сумі 300 грн..

Дії ОСОБА_7 кваліфіковані судом за ч.4 ст.368 КК України, як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди; дії ОСОБА_5 кваліфіковані судом за ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 368 КК України як пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за ч.1 ст. 366 КК України як складання, видача ОСОБА_5, як службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за ч.2 ст. 191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується

Заслухавши доповідь судді; прокурора, потерпілого ОСОБА_4, обвинувачену ОСОБА_5 та захисників ОСОБА_6, ОСОБА_8, які підтримали свої апеляційні скарги з підстав, викладених в них та просили їх задовольнити; дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного.

Висновки суду про доведеність вини обвинувачених у скоєнні вказаних у вироку кримінальних правопорушень, за обставин, встановлених судом, - відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, аналіз яких наведений у вироку.

Визнання винними та засудження ОСОБА_7 та ОСОБА_5 апеляційний суд вважає обґрунтованим з наступних підстав. Даний висновок суду ґрунтується на сукупності показань потерпілого, свідків, які були в повному обсязі досліджені та проаналізовані судом першої інстанції, оцінці показань обвинувачених як неповних та непослідовних, крім того - письмових матеріалах.

Всупереч вимогам апеляційних скарг обвинуваченої ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_8, а також пояснень обвинувачених з приводу не визнання своєї вини, а також відсутності попередньої змови, з матеріалів справи вбачається достатність доказів, які доводять вину обвинувачених у інкримінованих їм злочинах.

Так, обвинувачена ОСОБА_5, захисники ОСОБА_6, ОСОБА_8, безпідставно стверджують, що суд першої інстанції упереджено поставився до показань обвинувачених, потерпілого та свідків.

Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_8 містять аналогічні доводи з приводу того, що протокол про результати негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відео контролю розмов, звуків, рухів та дій від 19.09.2013р. (т. 2 а.с. 1-28) є недопустимим доказом. Проте, дані негласні слідчі дії були проведені на підставі ухвал слідчого судді щодо дачі дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відео контролю розмов, або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_7 (№ 2544т від 05.09.2013р., № 2546т від 05.09.2013р.), з дотриманням вимог ст.104-107, 252, 258, 260 КПК України, із застосуванням технічних засобів. Результати заходів були записані на 4-х носіях інформації DVD-R TITANUM (обл. № 1390т від 13.09.2013р., обл. № 1391т від 13.09.2013р., обл. № 1393т від 16.09.2013р., обл. № 1394т від 16.09.2013р.), з інформацією у вигляді 24 файлів загальною ємністю 12 ГБ.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_5 в скарзі зазначила, що всупереч вимогам ст. 253 КПК України, ні вона, ні її захисник не були повідомлені про проведення негласних слідчих дій.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що дані негласні слідчі (розшукові) дії стосувалися обвинуваченої ОСОБА_7, а не ОСОБА_5.

Згідно з ч. 2 ст. 253 КПК України, повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом. На виконання даної вимоги закону, 22.11.2013р. прокурором Кременцовим А.В. було повідомлено обвинуваченій ОСОБА_7 та її захиснику ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 187) під особистий підпис, про проведення негласних слідчий (розшукових) дій та складення відповідних протоколів, які долучено до матеріалів кримінального провадження. І тільки після проведення цих дій, було завершено досудове розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Наведене спростовує доводи апелянта в цій частині.

З ухвали Доманівського райсуду Миколаївської області від 04.11.2014р. (т. 5 а.с. 137) вбачається, що клопотання захисника ОСОБА_6 про виключення з переліку доказів вищезазначеного протоколу від 17.09.2013р. було розглянуто по суті в передбаченому законом порядку, з'ясована думка учасників судового провадження. Тому, не зрозумілими є посилання апелянтів сторони захисту та обвинуваченої ОСОБА_5 на упереджене ставлення суду та обвинувального нахилу.

Доводи ж з приводу того, що не було проведено експертиз носіїв інформації на питання відсутності монтажу, то в ході досудового розслідування цілісність даних носіїв не викликала сумнівів, клопотань та заяв під час процесуального оформлення в учасників цих дій не було. А твердження захисника ОСОБА_8 з приводу того, що даний протокол від 17.09.2013р. містить не 29, а 28 аркушів, взагалі не можна розцінювати як довод, який вплинув на рішення суду про наявність чи відсутність в діях обвинувачених складу інкримінованих їм кримінальних правопорушень.

Також, в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 зазначено, що сума коштів, яка фігурувала 16.09.2013р. та розцінена як хабар, стосувалася, по суті, заборгованості ОСОБА_4 по орендній платі.

Проте, з матеріалів справи вбачається безпідставність цих доводів. Так, з повідомлення, складеного ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 65) слідує, що згідно наданого Відділом Держземагенства у Доманівському районі списку виявлених осіб, які використовують земельні ділянки без правовстановлюючих документів в добровільному порядку було частково в розмірі 7236,30 грн. (квитанція № 98 від 17.08.2013р. на суму 5108,00 грн. та квитанція № 99 від 17.06.2013р. на суму 2128,30грн.) сплачено до бюджету Маринівської сільської ради суму витрат із загальної суми заборгованості 10 214,00грн. Залишок заборгованості складає 2979,00 грн..

Крім того, на аркуші справи 90 (зворот) т. 1, міститься розрахунок розміру плати за земельну ділянку станом на 03.01.2012р., розмір орендної плати за сільськогосподарську ріллю становив 5108,0 грн.. Згідно розрахунку на а.с. 92 (т. 1), ОСОБА_4 мав сплатити в рахунок погашення заборгованості 5108 грн. за 2012 рік, та 2128,30 грн. за 5 місяців 2013 року, що і було ним сплачено - квитанції в т. 1 на а.с. 91, 93 (квитанція № 99 від 17.06.2013р., квитанція № 98 від 17.06.2013р.) в повному обсязі. Тобто, вимога ОСОБА_7 про передачу їй неправомірної вигоди в сумі 10 000 грн. не могла стосуватися заборгованості по орендній платі потерпілого, яка була сплачена ще в червні 2013 року.

Захисник ОСОБА_6 в апеляційній скарзі вказав, що факт змови між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 спростовує, окрім іншого, той факт, що ОСОБА_5 навіть не знала, що в папці, яку їй передав ОСОБА_4 знаходилися грошові кошти.

Проте, в протоколі огляду приміщення - службового кабінету ОСОБА_5 від 16.09.2013р. (т. 3 а.с. 28-40), участь в якому приймали ОСОБА_7 та ОСОБА_5, зазначено, що на запитання слідчого Димитрієва Л.В. вказала, що отримала грошові кошти від ОСОБА_4 та поклала їх до свого службового сейфу. Після чого за згодою ОСОБА_5 було зроблено змиви з її рук на предмет просвічення ультрафіолетовою лампою, пальці рук якої та долоні люмінесцирували жовтим кольором. Крім того, були просвічені службовий сейф, дверцята та ручка якого також люмінесцирували жовтим кольором. ОСОБА_5 за допомогою ключа відкрила сейф та добровільно видала грошові кошти, які знаходилися у червоній папці між аркушами паперу. Поверхня папки люмінесцирували жовтим кольором. В папці знаходились грошові кошти в сумі 10 000 грн. в кількості 50 купюр номіналом 200 грн., які при просвіченні люмінесцирували жовтим кольором. На питання слідчого Димитрієва Л.В. пояснила, що ці грошові кошти їй надав громадянин на ім'я ОСОБА_4, прізвище якого їй невідоме, особисто у її службовому кабінеті за оформлення технічної документації по відновленню меж земельної ділянки, яка йому належить. Грошові кошти він надав разом з документацією у папці червоного кольору і наполіг, щоб вона ці кошти перерахувала. Вона перерахувала кошти, знов поклала їх до папки червоного кольору з документацією, яку сховала до свого службового сейфу. Віталія вона до того дня не знала, суму грошових коштів точно не пам'ятала, оскільки заздалегідь вона не оговорювалася. Віталій тільки пояснив їй, що йому необхідно буде робити багато документів, і щоб не розтратити грошові кошти він залишив їх ОСОБА_5. На питання слідчого, ОСОБА_7, яка також приймала участь в даній процесуальній дії, пояснила, що їй невідоме походження даних грошових коштів, але оскільки вона надавала громадянину ОСОБА_4 правову консультацію, то виявлена папка червоного кольору дійсно належить їй. Вона особисто надала цю папку з ксерокопіями розпорядчих документів та своїми черновими записами ОСОБА_4, щоб він не зім'яв зазначені ксерокопії. Зауважень та доповнень від учасників даної процесуальної дії, не надходило.

Тобто, під час складання даного протоколу, ОСОБА_5 надала послідовні пояснення з приводу того, за які саме послуги надав їй грошові кошти ОСОБА_4, що виключає можливість того, що вона не знала, що саме знаходилося в папці.

Крім того, згідно з висновком експертизи спеціальних хімічних речовин № 1410 від 28.10.2013р. (т. 3 а.с. 219-230), на представлених на експертизу грошових коштах (50 банкнот номіналом по 200 гривень), полімерній папці червоного кольору, в якій знаходились 10 000грн., змивах з передньої частини сейфу, змивах з правої та лівої долоні ОСОБА_5, виявлено нашарування спеціальних хімічних речовин (люмінофорів) з однаковим компонентним складом, що дозволяє об'єднати їх в одну множину - рід. Отже, дані об'єкти мають спільну родову належність, за ознаками характерними для органічних люмінофорів.

До того ж, згідно з висновком експертизи спеціальних хімічних речовин № 1768 від 06.11.2013р. (т. 3 а.с. 234-246), на представлених на експертизу грошових коштах (50 банкнот номіналом по 200 гривень), полімерній папці червоного кольору, в якій знаходились 10 000грн., змивах з передньої частини сейфу, змивах з правої та лівої долоні ОСОБА_5, виявлено нашарування спеціальних хімічних речовин (люмінофорів), які мають однаковий компонентний склад з речовиною, яка використовувалась при помітці грошових коштів, що дозволяє об'єднати їх в одну множину - рід. Отже, вищевказані об'єкти мають спільну родову належність, за ознаками характерними для органічних люмінофорів.

Апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 містить доводи з приводу того, що вчинення даного кримінального правопорушення було спровоковано не вимогою ОСОБА_7 про передачу їй неправомірної вигоди, а саме підбурюванням ОСОБА_4 співробітниками СБУ.

Проте, з матеріалів справи вбачається протилежне. Так, 28.08.2013р. ОСОБА_4 було особисто написано заяву (т. 3 а.с. 3-4) з клопотанням надати допомогу через свавілля зі сторони ОСОБА_7, яка, використовуючи службове становище вимагала в нього хабар за оформлення документів на право оренди земельної ділянки. Просив вжити заходів щодо припинення протиправних дій вказаної посадової особи. В заяві від 30.08.2013р. (т. 3 а.с. 6), ОСОБА_4 просив залучити його як потерпілого по кримінальному провадженню. 05.09.2013р. (т. 3 а.с. 21) ОСОБА_4 написав заяву про добровільне надання органам досудового розслідування його особистих грошових коштів в сумі 10 000грн. для викриття злочинних дій ОСОБА_7, які були належним чином оглянуті, результат огляду зафіксований в протоколі від 05.09.2013р. ( т. 3 а.с. 22-24).

Крім того, в протоколі допиту (т. 1 а.с. 49-51) від 16.09.2013р. ОСОБА_4 надав докладні пояснення щодо механізму вчинених кримінальних правопорушень. Дані пояснення містять дані про оговорену суму неправомірної вигоди, дії ОСОБА_7, які вона мала виконати за їх домовленістю. Також повідомив про те, що ОСОБА_7 надала йому власну папку червоного кольору, в яку він мав покласти гроші та занести їх ОСОБА_5. Він виконав вказівки ОСОБА_7, передав папку ОСОБА_5 в її службовому кабінеті для подальшої передачі ОСОБА_7, ОСОБА_5 їх перерахувала, сховала до службового сейфу.

Всі вищезазначені докази узгоджуються з обставинами вчинення кримінальних правопорушень, з матеріалів справи не вбачається наявність будь-якого впливу з боку співробітників СБУ на потерпілого ОСОБА_4, оскільки з заявою він звернувся вже після того, як ОСОБА_7 висунула вимогу про надання їй неправомірної вигоди.

В своїй апеляційні скарзі ОСОБА_5 просить виправдати її, не визнає свою вину в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, зазначила, між тим, що кошти в сумі 300 грн., які сплатив їй ОСОБА_4 за створення обмінного файлу, вона просто не встигла перерахувати вчасно на рахунок підприємства, оскільки останнім не було підписано договір.

Натомість, згідно повідомлення начальника Миколаївської регіональної філії ДП «Центра ДЗК» (т. 1 а.с. 70), Доманівським районним виробничим відділом Миколаївської регіональної філії Центру ДЗК не укладався договір про створення обмінного файлу на ім'я ОСОБА_4, оплата за створення вказаного обмінного файлу на рахунок філії не надходила.

Свідок ОСОБА_16 (т. 1 а.с. 109-115) - технік Доманівського районного виробничого відділу Миколаївської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» надав наступні пояснення. На підставі договору замовник за виконання робіт вносить через банківську установу оплату попередньо до початку робіт. Після зарахування сплачених коштів на розрахунковий рахунок Миколаївської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», де знаходиться централізована бухгалтерія, відділ починає виконання замовлених робіт. Технік здійснює розроблення та складання замовленої документації із землеустрою у двох примірниках, які перевіряє начальник відділу - ОСОБА_5, які вона передає замовнику для погодження у відповідних органах: проектна документація погоджується відділом Держземагенства у Доманівському районі Миколаївської області, суміжними користувачами та самим замовником, у разі необхідності в інших відповідних установах; технічна документація по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погоджується відділом Держземагенства у Доманівському районі Миколаївської області та замовником. Після погодження замовник повертає надані йому екземпляри технічної документації для створення обмінного файлу. Обмінний файл - це електронний документ в форматі «XML», який містить інформацію про дану земельну ділянку згідно виготовленої замовленої документації. Наявність технічної документації та створення обмінного файлу на земельну ділянку є обов'язковим для отримання витягу з ДЗК про земельну ділянку в державного кадастрового реєстратора. Вказав, крім того, що договір про виготовлення технічної документації та договір на створення обмінного файлу з ОСОБА_4 не укладався та ніякі роботи виробничим відділом не виконувалися. Після огляду оригіналу квитанції від 09.08.2013р. на ім'я ОСОБА_4 про сплату 300 грн. за створення обмінного файлу, свідок ОСОБА_16 зазначив, що печатка, виконана на цій квитанції дійсно є печаткою Доманівського райвідділу Миколаївської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», а підпис, виконаний у квитанції від імені касира схожий на підпис ОСОБА_5 Також пояснив, що він особисто ніколи не приймав грошових коштів від замовників та не використовував ніяких квитанцій. Йому відомо, що начальник відділу ОСОБА_5 неодноразово використовувала прибутково-касові ордери та квитанції до них, отримуючи грошові кошти від замовників готівкою, всупереч її функціональним обов'язкам, з метою подальшого внесення їх на розрахунковий рахунок Миколаївської регіональної філії згідно укладених договорів, у виключних випадках, коли замовники не мали часу самостійно внести плату до банківської установи. Тобто, ОСОБА_5 приймала від замовників гроші і натомість надавала їм квитанції, які власноруч заповнювала, особисто підписувала і засвідчувала печаткою відділу.

Свідок ОСОБА_19 (т. 1 а.с. 166-167) - начальник Миколаївської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» вказав, що Доманівським районним виробничим відділом Миколаївської регіональної філії ДП «Центра ДЗК» на ім'я ОСОБА_4 ніяка технічна документація із землеустрою не виготовлялася, договір ні на виготовлення технічної документації, ні на створення обмінного файлу не укладався. Кошти за виготовлення документації та створення обмінного файлу на ім'я ОСОБА_4 на розрахунковий рахунок Миколаївської філії не надходили.

З пояснень ОСОБА_5 від 23.10.2013р. (т. 1 а.с. 168) слідує, що технічна документацію по відновленню меж на земельну ділянку на замовлення ОСОБА_4 не виготовлялася, ніяких коштів він не сплачував, договору на виготовлення технічної документації з ним не було укладено.

Згідно акту перевірки від 19.11.2013р. (т. 2 а.с. 75), з'ясовано, що в базі програмного забезпечення ГІС-6, яка використовується в роботі Доманівського районного виробничого відділу філії, наявний обмінний файл, створений 09.08.2013р.. Також з'ясовано, що Доманівським районним виробничим відділом філії не укладався договір на виготовлення обмінного файлу із ОСОБА_4, оплата за створення вказаного обмінного файлу від ОСОБА_4 на рахунок філії не надходила. Згідно пояснень ОСОБА_17 - техніка-землевпорядника Доманівського районного виробничого відділу, вказаний вище обмінний файл створений ОСОБА_17 09.08.2013р. щодо земельної ділянки, яка знаходиться в оренді у ОСОБА_4. Даний файл було створено нею за вказівкою ОСОБА_5, якій його і передано.

На аркуші справи 19 в томі 4 міститься оригінал квитанції до прибуткового касового ордера від 09.08.2013р. про сплату ОСОБА_4 300 грн. за створення обмінного файлу. Згідно висновку технічної експертизи документів № 1531 від 15.11.2013р. (т. 4 а.с. 287-295), відбиток печатки на квитанції до прибуткового касового ордеру від 09.08.2013р. на ім'я ОСОБА_4 на суму 300 грн. нанесений печаткою «Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» Ідент. Код 21616582 Миколаївська регіональна філія Центру ДЗК Ідентифікаційний код 26445745 Доманівський районний відділ». А з висновку судово-почеркознавчої експертизи № 1530 від 15.11.2013р. (т. 4 а.с. 302-311) слідує, що всі рукописні записи в квитанції до прибуткового касового ордеру від 09.08.2013р. на ім'я ОСОБА_4 на суму 300 грн. виконані ОСОБА_5. Підпис у графі «Касир» також виконаний ОСОБА_5.

Крім того, в матеріалах справи містяться висновок судово-почеркознавчої експертизи № 1566 від 18.11.2013р. (т. 4 а.с. 318-326), висновок технічної експертизи документів № 1565 від 18.11.2013р. (т. 4 а.с. 332-341), згідно яких підписи у графі «начальник виробничого відділу» у відрядних нарядах виконаних робіт із землеустрою і земельному кадастру за серпень 2013 року ОСОБА_16, ОСОБА_5 та ОСОБА_17 виконані ОСОБА_5, і відбитки печатки на даних нарядах нанесені печаткою «Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» Ідент. Код 21616582 Миколаївська регіональна філія Центру ДЗК Ідентифікаційний код 26445745 Доманівський районний відділ».

Аналіз вищевказаних матеріалів, показань свідків свідчать про неправдивість пояснень обвинуваченої ОСОБА_5 з приводу того, що ніяких коштів від ОСОБА_4 за створення обмінного файлу вона не одержувала та не вносила завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.

Також, слід зазначити, що не заслуговують на увагу доводи обвинуваченої ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_8 щодо відсутності попередньої змови між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та твердження про те, що ОСОБА_4 одержав витяг з ДЗК задовго до моменту передачі коштів, а ОСОБА_7, в свою чергу, не могла впливати на отримання ним витягу, оскільки це не входить до її повноважень.

Сукупність досліджених вище доказів свідчить про те, що дії ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не обмежувалися виключно одержанням ОСОБА_4 витягу з ДЗК. Так, ОСОБА_5 одержала від нього кошти за створення обмінного файлу, надала наказ техніку-землевпоряднику ОСОБА_17 на створення даного файлу, внесла завідомо неправдиві відомості до офіційних документів. Наявність технічної документації та обмінного файлу на земельну ділянку було обов'язковою умовою для отримання витягу з ДЗК в державного кадастрового реєстратора. Проте одержання даної документації неможливе без погодження, в тому числі - з начальником відділу Держземагенства, тобто ОСОБА_7. Вона, як і сама не заперечувала в поясненнях під час складання протоколу обшуку службового кабінету ОСОБА_5 (дослідженого вище), надавала ОСОБА_4 правові консультації, мала підписати документацію у відділенні інвентаризації земельних ділянок. Зважаючи на викладене, в потерпілого ОСОБА_4 були підстави вважати, що за ненадання згоди на передачу неправомірної вигоди, він не зможе зареєструвати належним чином право оренди земельної ділянки.

Апеляційні скарги прокурора та потерпілого ОСОБА_4 містять аналогічні вимоги з приводу м'якості призначеного ОСОБА_5 та ОСОБА_7 покарання, безпідставності застосування до них ст. 75 КК України, з посиланням на те, що вони вчинили кримінальні правопорушення з використанням службового становища з корисливих мотивів, не визнали вини та стверджували, що дії потерпілого були спровоковані співробітниками правоохоронних органів; їх злочинні дії підривають авторитет державних органів, мають суспільний резонанс та характеризуються зухвалістю.

Апеляційні скарги потерпілого та прокурора зазначають про м'якість призначеного покарання. Проте доводи на їх обґрунтування зводяться до незаконності застосування статті 75 КК України - звільнення від відбування покарання.

Проте, застосування даної статті вказує на можливість виправлення обвинувачених без ізоляції від суспільства, а не про м'якість призначеного покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченим, суд першої інстанції надав належну оцінку їх діям, обставинам справи, характеризуючим даним.

Так, щодо обвинуваченої ОСОБА_7 судом враховано тяжкість злочину, розмір одержаної неправомірної вигоди, особу винної, яка раніше не судима (т. 2 а.с. 140-141), до вчинення злочину вела законослухняний спосіб життя, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т. 2 а.с. 146-149), має загальний стаж роботи 23 роки, з них 14 років державної служби (т. 2 а.с. 116), має постійне місце проживання та роботи, за якими позитивно характеризувалася до вчинення злочину, те, що обставин, які обтяжують покарання не встановлено та її діями не було завдано великої шкоди.

Тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість її виправлення без ізоляції від суспільства, можливість застосувати до неї ст.75 КК України та звільнити її від відбування основного покарання з випробуванням.

Щодо обвинуваченої ОСОБА_5 судом враховано тяжкість злочину, особу винної, яка раніше не судима (т. 2 а.с. 180), до вчинення злочину вела законослухняний спосіб життя, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т. 2 а.с. 182,183, 185, 186), має загальний стаж роботи 13 років 11 місяців (а.с. 170), за період роботи дисциплінарних стягнень не має, має постійне місце проживання та роботи, за якими позитивно характеризувалася до вчинення злочину (т. 2 а.с. 181, 184), має на утриманні неповнолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_5 та матір похилого віку ОСОБА_20, яка хворіє на гостре порушення мозкового кровообігу та потребує стороннього догляду (т. 1 а.с. 159,162-163, 164-165, 192, 193), те, що обставин, які обтяжують покарання не встановлено, її діями не було завдано великої шкоди.

Тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість її виправлення без ізоляції від суспільства, можливість застосувати до неї ст.75 КК України та звільнити її від відбування основного покарання з випробуванням.

Не визнання обвинуваченими своєї вини, на переконання суду першої інстанції, не можна враховувати при призначенні покарання, оскільки це є позицією захисту винної особи і таке право гарантовано винній особі Конституцією України та діючим кримінальним законодавством України.

Доводи прокурора та потерпілого щодо супільної небезпеки як осіб обвинувачених так і вчиненого ними є неспроможними. Позитивні дані про особи обвинувачених не вказують на їх суспільну небезпечність з урахуванням призначення додаткового покарання, а тяжкість вчиненого судом врахована.

Безпідставні і доводи прокурора щодо не вмотивування судом належним чином застосування ст..75 КК України. Суд достатньо, згідно вимог вказаної статті вмотивував таке своє рішення, пославшись не тільки на дані про особи обвинувачених (як вказує в апеляції прокурор), а й на обставини вчиненого, тяжкість злочину та інші обставини. Інших вимог закону для застосування ст.75 КК України прокурор не вказує і вони відсутні.

Апеляційний суд не погоджується з доводами потерпілого і в частині заподіяння великої шкоди, оскільки передача грошей відбувалась під контролем працівників правоохоронних органів і гроші з під контролю не вийшли.

Звільняючи ОСОБА_7 та ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, судом обґрунтовано не застосовано додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки ст. 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня.

На підставі ст.ст.75, 77, п.1 ст.89 КК України, суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням стосується тільки призначеної судом основної міри покарання, а призначене судом додаткове покарання підлягає реальному і самостійному виконанню.

Оскільки ОСОБА_7 вчинила злочин, який відповідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких, має корисливий характер та вчинений з використанням службових повноважень, обвинувачена ОСОБА_7 була обґрунтовано позбавлена 11 рангу державного службовця.

Тобто, покарання обвинуваченим призначено судом у повній відповідності з вимогами ст.ст. 65-67 КК України з урахуванням тяжкості скоєних злочинів та осіб обвинувачених.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що підстав для зміни або скасування вироку не вбачається.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги прокурора Кременцова А.В., потерпілого ОСОБА_4, обвинуваченої ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7, захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Доманівського районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2014 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_5 залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

І.М. Пісной А.С. Чернявський С.В.Кваша