Вирок № 43279348, 20.03.2015, Березанський районний суд Миколаївської області

20.03.2015

Справа № 469/1448/14-к 1-кп/469/12/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2015 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у колегіальному складі професійних суддів:

головуючого судді- Тавлуя В.В. суддів: - Старчеус О. П. - Гапоненко Н. О.за участю: секретаря- Ткач Т. В.прокурорів- Цибулькіна В. С., Яська В. І.потерпілого- ОСОБА_7обвинуваченого - ОСОБА_8захисника - ОСОБА_9перекладачів- ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12014150150000689 від 15.09.2014 року, за обвинуваченням

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Авшар Араратського району р.Вірменія, громадянина республіки Вірменія, освіта середня, раніше не судимого, офіційно не працюючого, проживаючого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні 2-х малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

в с т а н о в и в :

15 вересня 2014 року о 16:30 год. ОСОБА_8, перебуваючи біля під'їзду будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, розпочав розмову з ОСОБА_7 про невиплачені йому грошові кошти останнім за виконану роботу в сумі 2 тис. грн., яка в подальшому переросла в сварку та бійку.

В ході бійки ОСОБА_8 умисно, протиправно, переслідуючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 усвідомлюючи, що його дії є незаконними і протиправними, завдав металевим предметом, ззовні схожим на ніж, один удар в область грудної клітини та один удар в область живота ОСОБА_7

Своїми діями ОСОБА_8 заподіяв ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючої рани грудної клітини зліва з пошкодженням діафрагми, пошкодженням селезінки, переміщенням органів черевної порожнини (селезінка, селезінковий кут ободової кишки, частина великого сальника) в грудну порожнину, що ускладнилися кровотечею, непроникаючої рани грудної клітини зліва, які за своїм ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння.

Вказані дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Злочин є закінченим, і вчиненим з прямим умислом на ґрунті неприязних відносин.

Зазначені обставини підтверджуються наступними доказами.

Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у інкримінованому йому діянні фактично не визнав, оскільки зазначив, що умислу на завдання тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 у нього не було, а тілесні ушкодження потерпілий отримав внаслідок своїх дій, наштовхнувшись на металевий предмет, який ОСОБА_8 тримав перед собою у руці, обороняючись від потерпілого, який на нього в цей час нападав.

При цьому пояснив суду, що він близько 2 - 2,5 років до подій 15.09.2014 року працював на одній з баз відпочинку, точної назви на даний час не пам'ятає, в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, де виконував будівельні роботи. Керівництво будівництвом здійснював ОСОБА_7, який приймав виконані роботи та здійснював розрахунки з їх виконавцями. Однак, за роботу, яку він виконав, ОСОБА_7 у повному обсязі не розрахувався, і залишився йому винен 2000 грн. Після цього ОСОБА_7 зник, і довгий час обвинувачений його не бачив. 15.09.2014 року близько 15:00 - 16:00 год. він побачив ОСОБА_7 в с. Коблеве на дворі біля одного з багатоквартирних будинків. Вирішивши поговорити з ОСОБА_7 стосовно його боргу за будівельні роботи, обвинувачений підійшов до нього. Так як у ОСОБА_7 в руках були сумки, потерпілий спочатку зайшов до будинку, де їх залишив, а потім повернувся до нього, тримаючи у руці пляшку з-під пива марки «Янтар». Вони почали говорити за гроші, і ОСОБА_7 сказав, що віддав їх ОСОБА_13. Тоді вони зателефонували ОСОБА_13, і по гучному зв'язку було чути, як останній сказав, що гроші він не отримував. Після цього ОСОБА_7 став обурюватися та тиснути на обвинуваченого. Образив його, сказавши, що обвинувачений приїхав з Кишлака, а потім, коли обвинувачений розмовляв по телефону, наніс йому удар, від якого в обвинуваченого потемніло в очах. Після цього обвинувачений відштовхнув ОСОБА_7, і оскільки той продовжував його бити, почав йому відповідати ударами. Під час бійки ОСОБА_7 взяв у руки пляшку, з якою він прийшов, і наніс нею обвинуваченому удар.

Намагаючись захиститися від потерпілого обвинувачений зігнувся і підняв з землі шматок металу, і почав розмахувати ним перед ОСОБА_7, але потерпілий продовжував на нього наступати, і наштовхнувся на даний металевий предмет. Після цього, коли потерпілий припинив свої наступальні дії, обвинувачений викинув даний предмет в сторону. Потім він зателефонував цивільній дружині, та розповів їй все, що з ним сталося, а також сам подзвонив в міліцію та в швидку допомогу.

Повідомив суду, що у нього не булу умислу на нанесення потерпілому ударів металевим предметом, внаслідок чого, потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження. Шкодує, що так сталося.

Незважаючи на фактичне невизнання обвинуваченим своєї вини у вчинені інкримінованого йому злочину, його вина у скоєному, зокрема, підтверджується показаннями обвинуваченого, в частині, де він підтверджує факт бійки з потерпілим за обставин, викладених в обвинувальному акті, а також показами допитаних в судовому засіданні потерпілого та свідків.

Так, допитаний судом потерпілий ОСОБА_7 пояснив суду, що 15.09.2014 року він разом зі своєю дружиною ОСОБА_14 підійшов до під'їзду будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2, де проживає його сестра. В руках у нього були сумка та коробка. Біля під'їзду він побачив ОСОБА_8 Дружина по сходах піднялася на верхній поверх будинку, до його сестри, а він залишився внизу. ОСОБА_8 підійшов до нього, і сказав, що треба поговорити. Він відніс речі до сестри, і повернувся до ОСОБА_8 Почали розмовляти. ОСОБА_8 запитав його про гроші, які він йому не виплатив. Потерпілий відповів, щоб він розбирався з ОСОБА_22 та ОСОБА_13 Під час цієї розмови обвинувачений зателефонував ОСОБА_13, і почав з ним говорити. Потім дав телефон потерпілому. Він спитав у ОСОБА_13, що за проблеми, і які претензії до нього? Той відповів йому, щоб він все пояснив ОСОБА_8 сам. В цей час до них підійшов ОСОБА_15, і потерпілий відійшов з ним декілька кроків у сторону, а обвинувачений залишився стояти позаду.

Раптом, обвинувачений ОСОБА_8 підійшов до нього ззаду і силоміць почав відводити в сторону. Він вирвав свою руку з руки обвинуваченого, але відчув удар у груди гострим предметом. Що це був за предмет, потерпілий не побачив, але відчув гостре лезо. Після цього він почав відходити від ОСОБА_8 через дорогу до дерева. В цей час між ними проїхав автомобіль. Обвинувачений продовжував на нього наступати. З метою оборони, він взяв у руки пусту пляшку, що лежала на землі біля дерева, і наніс нею обвинуваченому удар у нижню ліву частину корпусу. Після цього пляшка у нього вислизнула з рук, і розбилася. Тоді він став відходити назад, однак ОСОБА_8 підбіг до нього, і завдав йому ззаду ще один удар гострим предметом у бік зліва. Від удару він відступив декілька кроків, і розвернувшись побачив, що з руки обвинуваченого виглядає «блискаюче» лезо розміром 12-13 см., яким ОСОБА_8 мав намір нанести йому ще один удар, але цьому завадила дружина потерпілого, яка вибігла з під'їзду будинку і почала кричати. Після цього, ОСОБА_8 більше йому ударів не наносив.

Допитана судом свідок ОСОБА_16 пояснила суду, що вона проживає в будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_2, і є сестрою потерпілого ОСОБА_7, який 15.09.2014 року прийшов до її квартири разом з дружиною, і приніс сумки. Потім він спустився ще за однією сумкою, і, повернувшись до квартири, сказав, що спуститься ще раз покурити. Так як ОСОБА_7 тривалий час не повертався, його дружина спустилася за ним. Через деякий час вони повернулися разом, і вона побачила, що ОСОБА_7 був у крові, яка витікала у нього з-під ребер з лівої сторони. При цьому йому було важко говорити. Після цього вони стали викликати швидку допомогу та міліцію. З пояснень ОСОБА_7 та його дружини вона дізналася, що вказане поранення йому наніс ОСОБА_8

Допитаний судом свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що приблизно у кінці вересня 2014 року, точної дати він не пам'ятає, він йшов до дому поблизу житлового масиву по АДРЕСА_2, де побачив потерпілого та обвинуваченого, які розмовляли. Так як вони були його знайомими, він підійшов до них привітатися. В цей час ОСОБА_7 розмовляв з кимось по мобільному телефону, і коли закінчив розмову, свідок побачив, що ОСОБА_8 наніс рукою удар ОСОБА_7 у верхню частину тулубу. Потерпілий став відповідати ударами, і між ними виникла бійка, під час якої сторони обмінювалися ударами. У кінці бійки він побачив, як ОСОБА_7 відійшов до тополі, що знаходиться поблизу місця події, і підняв з землі порожню пляшку. Вказаною пляшкою він почав махати, здійснивши декілька ударів на відмаш у бік обвинуваченого. Потім між учасниками бійки проїхала машина, і сторони конфлікту припинили свої дії. Після цього з будинку вийшла дружина ОСОБА_7, і стала кричати, що у ОСОБА_7 тече кров. Тоді він залишив місце події. Зазначив, що під час бійки він не бачив моменту, щоб обвинувачений падав на землю і підіймав з землі якийсь предмет. Також не бачив, щоб обвинувачений наносив металевим предметом удари. Повідомив суду, що перед тим, як він прийшов до місця, де відбулася бійка, він випив пляшку коньяку. Однак, враховуючи звикання його організму до частого вжиття алкогольних напоїв, дана обставина суттєво не вплинула на його здатність правильно сприймати навколишні події.

Допитаний судом свідок ОСОБА_17 пояснив суду, що улітку 2014 року, точної дати він не пам'ятає, біля житлового масиву він побачив обвинуваченого та потерпілого, які розмовляли на підвищених тонах. Неподалік від них на відстані 2-3 метрів стояв свідок ОСОБА_15 Свідок бачив, як ОСОБА_7 наніс удар в область голови ОСОБА_8, а останній став йому відповідати ударами, після чого розпочалася бійка, в ході якої сторони обмінювалися ударами по корпусу та голові. Під час бійки ніхто з її учасників на землю не падав. В певний момент бійки ОСОБА_7 відбіг у сторону, і підняв з землі порожню пляшку, якою потім наніс декілька ударів ОСОБА_8 зправа - наліво в область нижньої лівої частини живота обвинуваченого з лівого боку, після чого пляшка у нього випала з рук і розбилася. Коли в обвинуваченого пляшки в руках вже не було, ОСОБА_8 завдав ОСОБА_7 удар в область грудей зверху - вниз, після чого потерпілий, схопившись руками за груди, здійснив кругові рухи на місці, і потім побіг в під'їзд будинку.

Допитана судом свідок ОСОБА_18 пояснила суду, що проживає в АДРЕСА_2. В той день, коли між обвинуваченим і потерпілим сталася бійка, вона знаходилася дома. Близько 16:00 год. вона почула на вулиці розмову на підвищених тонах, потім крики та нецензурну лайку. Приблизно через 5-10 хвилин вона почула звук битого скла, і відчинила вікно. Визирнувши з вікна, вона побачила, як по дорозі біля під'їзду будинку біжить жінка і кричить, за нею зігнувшись йшов ОСОБА_7, у якого на штанах було видно кров. Жінка кричала, що необхідно викликати міліцію та швидку допомогу. Недалеко від них стояв ОСОБА_8, який тримав предмет, схожий на ніж, у якого виблискувало лезо, з якого він струшував кров. При цьому він витирав лезо рукою, і струшував його. Дані обставини вона спостерігала приблизно з відстані 5-7 метрів.

Допитана судом свідок ОСОБА_19 пояснила суду, що вона є цивільною дружиною ОСОБА_8, з яким вона разом проживає 6 років, і який є біологічним батьком її двох малолітніх дітей. В день, коли між обвинуваченим і потерпілим сталася бійка, вона обвинуваченого не бачила. Коли вона прийшла до дому, їй зателефонував ОСОБА_8, і повідомив її про те, що він з кимось побився. Охарактеризувала обвинуваченого позитивно, зазначивши, що ОСОБА_8 спиртним не зловживав, сварок не вчиняв. Повідомила суду, що 17.09.2014 року ОСОБА_8 видалили селезінку, у зв'язку з отриманою ним під час бійки травмою.

Допитані судом свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 пояснили суду, що вони є знайомими ОСОБА_8, і працювали з ним раніше в с. Коблеве на базі відпочинку «Івушка», де виконували будівельні роботи. Показали суду, що розрахунки з ними та обвинуваченим за виконані будівельні роботи здійснював ОСОБА_7, який, наскільки їм відомо, не повністю розрахувався з обвинуваченим за роботу, яку він виконав на базі відпочинку, і залишився винним йому гроші у розмірі близько 2000 гривень. Охарактеризували ОСОБА_8 як відповідального працівника, який не зловживає спиртними напоями.

Крім показань потерпілого, свідків, вина ОСОБА_8 у інкримінованому йому злочині підтверджується також наявними в матеріалах кримінального провадження письмовими доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 15.09.2014 року з план-схемою та фототаблицями (Т.1, а.с.171-185), зі змісту якого вбачається, що 15.09.2014 року на території біля будинку АДРЕСА_2 на дорозі, що веде до під'їзду будинку, виявлено сліди бурого кольору у вигляді плям, схожі на кров, та уламки від пляшки з-під пива. Сліди бурого кольору (плями) розпочинаються на дорозі, у хаотичному порядку, по кругу, і простягаються до під'їзду двоповерхового будинку, наявні в середині під'їзду на підлозі та на сходинах, які ведуть на другий поверх будинку, і закінчуються біля квартири №22. Вилучені під час огляду уламки з-під пляшки від пива поміщено до пакету №2, а змив з плям бурого кольору поміщено до пакету №1;

- заявою ОСОБА_16 від 15.09.2015 року (Т.1, а.с.187) про видачу речей ОСОБА_7;

- протоколом огляду предмета від 15.09.2014 року з фототаблицями (Т.1, а.с.188-195), згідно якого 15.09.2014 року слідчим Березанського РВ УМВС України у Миколаївської області у присутності понятих оглянуто, вилучено та поміщено у пакет №3 речі потерпілого ОСОБА_7, видані його сестрою ОСОБА_16 після доставки його до лікарні, а саме: простирадло з плямами крові, джинси, нижню білизну, шкарпетки, сорочку та черевики з плямами крові;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.09.2015 року (Т.1, а.с.196-198) з якого вбачається, що 15.09.2014 року слідчим Березанського РВ УМВС України у Миколаївської області було здійснено затримання ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні злочину то проведено особистий обшук обвинуваченого, під час якого виявлено та вилучено кофту (светр) білого кольору, шорти чорного кольору;

- заявою ОСОБА_8 від 15.09.2014 року (Т.1, а.с.199) про добровільну видачу мобільного телефону марки «Samsung Duоs» за допомогою якого він зателефонував на номер 102 після завдання ударів ножем чоловіку на ім'я ОСОБА_7 ;

- протоколом огляду предмета від 15.09.2014 року з фототаблицями (Т.1, а.с.200-203), згідно якого 15.09.2014 року слідчим Березанського РВ УМВС України у Миколаївської області у присутності понятих оглянуто, вилучено та поміщено у пакет №1, належний обвинуваченому ОСОБА_8, мобільний телефон марки «Samsung Duоs» чорного кольору, при огляді якого виявлено вихідний дзвінок на номер «102»;

- Відповіддю Начальника ММУ УМВС України в Миколаївській області від 16.09.2014 року Начальнику Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області (Т.1, а.с.210) з якої вбачається, що 15.09.2014 року на телефонну лінію «102» ЧЧ штабу ММУ УМВС, надійшло декілька повідомлень, по факту нанесення ножового поранення, серед яких і повідомлення від чоловіка, який телефоном назвався ОСОБА_8 (з мобільного телефону НОМЕР_1), та повідомив, що він наніс ножове поранення потерпілому;

- заявою ОСОБА_8 від 15.09.2014 року (Т.1, а.с.204) про добровільну видачу особистих речей (одягу);

- протоколом огляду предмета від 15.09.2014 року з фототаблицями (Т.1, а.с.205-207), згідно якого 15.09.2014 року слідчим Березанського РВ УМВС України у Миколаївської області у присутності понятих оглянуто, вилучено та поміщено у пакет №2 речі обвинуваченого ОСОБА_8, а саме: светр білого кольору, на передній частині якого виявлено плями бурого кольору, та шорти чорного кольору;

- висновками експерта №597 від 16.10.2014 року (Т.1, а.с.214-215) та №600 від 05.11.2014 року (Т.1. а.с.218-219), складених за наслідками судово-імунологічної експертизи, згідно даних яких кров ОСОБА_8 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО, а кров ОСОБА_7 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. На представленій на експертизу кофті (вилученій під час обшуку особи від 15.09.2014 року, наявній у пакеті №2) виявлена кров людини, походження якої від ОСОБА_7 не виключається;

- висновком експерта №598 від 05.11.2014 року (Т.1, а.с.222-223), складеного за наслідками судово-імунологічної експертизи, згідно даних якого на двох гігієнічних паличках (змивах), представлених на експертизу (наявних у пакеті №2), виявлена кров людини, походження якої від ОСОБА_7 не виключається;

- висновком експерта №599 від 07.11.2014 року (Т.1, а.с.226-228), складеного за наслідками судово-імунологічної експертизи, згідно даних якого на представлених на експертизу чоловічій сорочці, брюках, трусах, парі шкарпеток, парі чоловічих черевик (наявних у пакеті №3), виявлена кров людини, походження якої від ОСОБА_7 не виключається;

- висновком експерта №1617 від 29.10.2014 року (Т.1. а.с.233-234), складеного за наслідками судово-медичної експертизи, згідно якого у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження у вигляді проникаючої рани грудної клітини зліва з пошкодженням діафрагми, пошкодженням селезінки, переміщенням органів черевної порожнини (селезінка, селезінковий кут ободової кишки, частина великого сальника) в грудну порожнину, що ускладнилися кровотечею, що за своїм ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння, та у вигляді непроникаючої рани грудної клітини зліва, які могли виникнути від дії невідомого колюче-ріжучого предмета, не виключено, що від клинка ножа. ОСОБА_7 було нанесено не менше, однієї ударної дії в область грудної клітини зліва в 7-ме міжребірря невідомим колюче-ріжучим предметом та не менше, однієї ударної дії в область грудної клітини зліва на рівні 5-го грудинно-реберного сплетіння невідомим колюче-ріжучим предметом;

- висновком судово-психіатричного експерта №528 від 13.11.2014 року (Т.1, а.с.237-241), складеного за наслідками судово-психіатричної експертизи, згідно якого ОСОБА_8 психічним захворюванням, іншим психічним розладом до інкримінованого йому діяння, а також в період його скоєння не страждав. В даний час в ОСОБА_8 ознак психічного захворювання не виявлено. В проміжок часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, він міг усвідомлювати свої дії і керувати ними, також може усвідомлювати свої дії і керувати ними на даний час .

Застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру ОСОБА_8 не потребує (Т.1, а.с.241);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.10.2014 року з фототаблицями (Т.1, а.с.242-257), складеного слідчим Березанського РВ УМВС України у Миколаївській області за участю потерпілого ОСОБА_7, понятих та статиста, у якому, зокрема, містяться дані, як потерпілий ОСОБА_7 детально на місцевості показує місце, де у нього 15.09.2014 року відбувалася розмова з обвинуваченим ОСОБА_8, і пояснює, що в ході розмови вони по черзі розмовляли по телефону з ОСОБА_13 Потім до них підійшов ОСОБА_15, і почав розмовляти з ОСОБА_7 В цей час обвинувачений ОСОБА_8 підійшов до нього ззаду і лівою рукою взяв його за праву руку та силоміць почав відводити в бік дороги. Коли потерпілий вирвав свою руку з руки обвинуваченого і розвернувся до нього на пів оберту, побачив, як обвинувачений наніс йому правою рукою удар ножем в область грудної клітки ближче до серця. Моменту, як обвинувачений діставав ніж, потерпілий не бачив. Відчувши біль у грудях, ОСОБА_7 почав відходити назад, і підійшовши до дерева, побачив, що до нього наближається ОСОБА_8 Після цього він підняв з землі пусту пляшку об'ємом 0,5 л, і наніс нею обвинуваченому удар в область ребер у ліву частину. Внаслідок нанесеного удару пляшка впала, і потерпілий став відходити назад. В цей час ОСОБА_8 підбіг до нього, і завдав йому з боку спини один удар ножем в область ребер, у ліву частину. Після цього, коли з під'їзду вибігла його цивільна дружина, ОСОБА_8 припинив свої протиправні дії;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.11.2014 року з фототаблицями (Т.2, а.с.1-10), складеного слідчим Березанського РВ УМВС України у Миколаївській області за участю свідка ОСОБА_15, понятих та статиста, у якому, зокрема, містяться дані, як свідок ОСОБА_15 детально на місцевості показує місце, де 15.09.2014 року він був свідком розмови обвинуваченого з потерпілим ОСОБА_7, яка потім переросла у бійку, в ході якої потерпілий та обвинувачений обмінювалися взаємними ударами по корпусу. Під час бійки ОСОБА_7 став відступати назад до дерева, що знаходиться неподалік, і піднявши з землі скляну пляшку об'ємом 0,5 л, завдав ОСОБА_8 удар по корпусу, після чого пляшка випала у потерпілого з рук і розбилася;

- висновком експерта №1081 від 13.11.2014 року з фототаблицею (Т.2, а.с.12-16), складеним за наслідками молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого генетичні ознаки крові в імунологічному об'єкті «600/1» на кофті обвинуваченого ОСОБА_8 (обєкт№3) збігаються з генетичними ознаками, визначеними у зразку крові потерпілого ОСОБА_7 (об'єкт№1) і не збігаються з генетичними ознаками, визначеними у зразку крові підозрюваного ОСОБА_8 (об'єкт №2). Походження крові на кофті від обвинуваченого ОСОБА_8 виключається.

Оцінюючи показання обвинуваченого, в частині, де він підтверджує факт його бійки з потерпілим ОСОБА_7 15.09.2014 року, показання потерпілого, свідків, а також досліджені судом письмові докази, суд вважає, що дані докази узгоджуються між собою та об'єктивно співпадають, а тому визнає їх достовірними.

Окремі неточності та розбіжності в показаннях свідків, суд розцінює, як наслідок їх суб'єктивного сприйняття обставин злочину.

До показань обвинуваченого ОСОБА_8 в частині, де він зазначає, що у нього умислу на завдання тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 не було, а зазначені тілесні ушкодження потерпілий отримав сам, наштовхнувшись на металевий предмет, який ОСОБА_8 тримав перед собою у руці, обороняючись від потерпілого, який на нього в цей час нападав, а також до його пояснень, що даний предмет він знайшов на землі, суд відноситься критично, оскільки, по перше, з його пояснень вбачається малоймовірний, на думку сумку, збіг різних обставин, а саме: знаходження металевого предмету, який має вражаючі характеристики, достатні для нанесення тяжких тілесних ушкоджень (який, до того ж, обвинувачений не може зрозуміло описати) на місці події, яким є територія, прилегла до житлового будинку, своєчасне виявлення обвинуваченим зазначеного предмета під час бійки, та невиявлення предмету, яким завдано поранень ОСОБА_7 при огляді місця події (Т.1, а.с.171-185), хоча зі слів обвинуваченого, шматок металу, яким поранився потерпілий, він, після того як припинилася бійка, викинув у сторону на тому ж місці.

По друге, доводи обвинуваченого суперечать дослідженим судом доказам, в тому числі, показанням свідка ОСОБА_18, в тій частині, де вона підтверджує, що перебуваючи на відстані 5-7 метрів від обвинуваченого, вона бачила, що ОСОБА_8 тримав предмет, схожий на ніж, у якого виблискувало лезо, яке він витирав рукою, і струшував, і її покази узгоджуються з показаннями ОСОБА_7, який стверджує, що після того, коли він отримав другий удар гострим предметом, він побачив, що з руки обвинуваченого виглядає «блискаюче» лезо розміром 12-13 см.

Зазначені покази свідка та потерпілого узгоджуються з висновком експерта №1617 від 29.10.2014 року (Т.1. а.с.233-234), згідно якого виявлені у потерпілого тілесні ушкодження були завдані невідомим колюче-ріжучим предметом;

При цьому, суд звертає увагу, що обставин підняття ОСОБА_8 з землі невідомого предмету, яким він потім став махати перед собою з метою захисту від потерпілого, не підтвердив жоден з допитаних судом свідків.

Крім того, показання обвинуваченого в тій частині, де він пояснює, як потерпілий сам наштовхнувся на шматок металу, який він тримав перед собою, з чого вбачається відсутність обставин безпосереднього контактування обвинуваченого з ОСОБА_7 в момент отримання потерпілим поранення, суперечать даним висновку експерта №1081 від 13.11.2014 року (Т.2, а.с.12-16), згідно якого, генетичні ознаки крові на кофті обвинуваченого ОСОБА_8 збігаються з генетичними ознаками, визначеними у зразку крові потерпілого ОСОБА_7, а походження крові на кофті від обвинуваченого ОСОБА_8 виключається.

Також суд приймає до уваги кількість ударів, нанесених обвинуваченим потерпілому, внаслідок яких потерпілий отримав тілесні ушкодження, яких згідно висновку експерта №1617 від 29.10.2014 року (Т.1. а.с.233-234) було нанесено, не менше двох, що викликає обґрунтовані сумніви у тому, що потерпілий, у випадку отримання тяжкого тілесного ушкодження внаслідок ненавмисного зіткнення з металевим предметом, який перед собою тримав обвинувачений, ігноруючи загрозу у вигляді гострого металевого предмету, повторно став би нападати на ОСОБА_8, і отримав би подібне тілесне ушкодження, від того ж самого предмета.

Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд також вважає, що обвинувачений в ході його бійки з потерпілим 15.09.2014 року не перебував у стані необхідної оборони, оскільки об'єктивні дані для такого висновку відсутні.

При цьому, суд, зокрема, враховує показання свідка захисту ОСОБА_17, дані ним в судовому засіданні 14.01.2015 року, у яких свідок повідомив суд, що після того, як з руки потерпілого випала на землю пуста пляшка, і розбилася, обвинувачений наніс ОСОБА_7 удар в область грудей зверху - вниз, після чого потерпілий став кружляти на місці, і втікати з місця події.

Отже, з досліджених судом доказів не вбачається наявність реальної загрози для життя і здоров'я ОСОБА_8 в момент нанесення ним тяжкого тілесного ушкодження потерпілому, що виключає в діях обвинуваченого наявність стану необхідної оборони.

Відповідно до викладеного, факт невизнання ОСОБА_8 своєї вини в інкримінованому йому діянні за ч.1 ст.121 КК України, суд розцінює, як намагання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності за даною статтею кримінального закону.

Оцінюючи наданий стороною захисту доказ, а саме, Висновок експерта №1567 від 22.10.2014 року (Т.2, а.с.138-141), з якого вбачається, що у ОСОБА_8 виявлені тяжкі тілесні ушкодження, які згідно позиції захисту були завдані ОСОБА_8 потерпілим ОСОБА_7 в ході бійки 15.09.2014 року, а також показання допитаних судом свідків в тій частині, де вони свідчать про обставини нанесення ударів ОСОБА_8 ОСОБА_7, суд не приймає їх до уваги при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності вини у діях ОСОБА_8, оскільки вважає, що обставини завдання тілесних ушкоджень обвинуваченому в ході бійки 15.09.2014 року не впливають на кваліфікацію дій обвинуваченого, а правова оцінка дій потерпілого у даному кримінальному провадженні, враховуючи положення ст.337 КПК України, не відноситься до компетенції суду, оскільки виходить за межі судового розгляду.

При цьому суд звертає увагу сторони захисту на те, що неврахування судом обставин завдання тілесних ушкоджень обвинуваченому при правовій оцінці дій ОСОБА_8 не виключає можливості окремої правової кваліфікації дій ОСОБА_7 в іншому кримінальному провадженні.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає їх належними і допустимими та такими, що підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, і кваліфікує дії обвинуваченого за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Злочин є закінченим і вчиненим з прямим умислом на грунті неприязних відносин.

Призначаючи обвинуваченому покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, суд у відповідності з положеннями ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме, що обвинуваченим вчинено злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, та особу винного, який по місцю проживання органом місцевого самоврядування характеризується посередньо (Т.2, а.с.29), а з боку сусідів позитивно (Т.2., а.с.79), проживає у цивільному шлюбі, і на утриманні має двох малолітніх дітей (Т.2, а.с.79, 142), раніше не судимий (Т.2, а.с.21), проживає без державної реєстрації за місцем проживання (Т.2, а.с.30, 31), на «Д» обліку у лікарів невропатолога, нарколога та психіатра, не перебуває (Т.2, а.с.32, 33, 34, 35), однак хворіє гепатитом «С» (Т.2, а.с.77, 78).

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_8, згідно ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_8 слід призначити покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.121 КК України, у вигляді позбавлення волі.

Вирішуючи питання про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до положень ст.75 КК України, суд враховуючи особу винного та інші обставини справи, приймає до уваги, що обвинуваченим вчинено тяжкий злочин, а також ставлення самого обвинуваченого до інкримінованого йому діяння, який, фактично, не розкаявся у скоєному, а відтак, не усвідомив суспільну небезпеку свого діяння.

В зв'язку з цим, у суду відсутні обґрунтовані підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання.

До початку судового розгляду прокурором у даному кримінальному провадженні в інтересах держави в особі Фінансового управління Южненської міської ради заявлено цивільний позов до ОСОБА_8 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину (Т.1, а.с.102-103).

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що діями обвинуваченого завдано тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7, внаслідок чого потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Южненської міської лікарні в період з 15.09.2014 року по 22.09.2014 року, вартість якого становить 3733,19 грн., а тому вказана сума коштів підлягає стягненню з обвинуваченого на користь Фінансового управління Южненської міської ради.

Вирішуючи питання чи підлягає задоволенню зазначений цивільний позов, суд виходить з наступного.

Згідно положень ч.1., ч.3 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, за загальним правилом, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

На підставі досліджених матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України, яким потерпілому ОСОБА_7, було завдано тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Южненської міської лікарні в період з 15.09.2014 року по 22.09.2014 року (7 ліжко-днів), і вартість його лікування складає 3733,19 грн., що підтверджується Довідкою Комунального закладу «Южненська міська лікарня» від 19.11.2014 р. (Т.1, а.с.104-105).

Таким чином, відповідно до встановлених обставин справи, суд дійшов до висновку, що для задоволення цивільного позову прокурора наявні правові підстави, передбачені законом, а тому, цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи, що обвинуваченого ОСОБА_8 суд визнає винним у вчиненні злочину, який є тяжким, суд вважає, що з метою уникнення спробам ОСОБА_8 ухилитися від відбування призначеного судом покарання, до набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 залишити попередній - тримання під вартою.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до положень ст.ст.122, 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення молекулярно-генетичної експертизи (Т.2, а.с.12-16) у сумі 3530,40 грн., оскільки їх розмір підтверджується довідкою про витрати на проведення експертизи (Т.2, а.с.17).

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 392 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні злочину, а саме, з 15.09.2014 року (Т.1, а.с.196-198), зарахувавши строк його затримання та перебування під вартою з 15.09.2014 року у строк відбування покарання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_8 залишити попередній - тримання під вартою.

Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні №12014150150000689 від 15.09.2014 року в інтересах держави в особі Фінансового управління Южненської міської ради до ОСОБА_8 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_8 вартість стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_7 у сумі 3733,19 грн. на користь Фінансового управління Южненської міської ради (отримувач коштів - УДКСУ у м. Южному Одеської області, р/р 31415544700021, код ЄДРПОУ 37894235, ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код платежу 24060300 «інші надходження» - відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_7.).

На підставі п.4, ч.9 ст.100 КПК України речові докази по справі:

- мобільний телефон марки «Samsung Duоs» чорного кольору, який зберігається в камері схову речових доказів Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області (Т.1, а.с.208-209), після набрання вироку законної сили, - повернути обвинуваченому ОСОБА_8 ;

- уламки скла, які зберігаються в камері схову речових доказів Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області (Т.1, а.с.208-209), після набрання вироку законної сили, - знищити;

- два конверти, в яких знаходяться піднігтеві зрізи з лівої та правої рук ОСОБА_8, які зберігаються в камері схову речових доказів Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області (Т.1, а.с.229-230), після набрання вироку законної сили, - знищити, згідно п.4. ч.9 ст.100 КПК України;

- пакет до висновку експерта МОБ СМЕ імунологічного відділення №598 від 05.11.2014 року, у якому знаходяться дві гігієнічні палички зі змивами бурого кольору, пакет чорного кольору до висновку експерта МОБ СМЕ імунологічного відділення №599 від 07.11.2014 року, у якому знаходяться речі потерпілого ОСОБА_7 (простирадло, чоловіча сорочка, брюки, труси, пара шкарпеток, пара черевиків), коробка чорного кольору до висновку молекулярно-генетичної експертизи НДЕКЦ №1081 від 13.11.2014 року, у якому знаходяться зразки крові потерпілого ОСОБА_7, обвинуваченого ОСОБА_8, кофта обвинуваченого, шорти, які зберігаються в камері схову речових доказів Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області (Т.2, а.с.18-19), після набрання вироку законної сили, - знищити, згідно п.4. ч.9 ст.100 КПК України;

Надані суду документи, матеріали фотозйомки, зберігати при справі.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення молекулярно-генетичної експертизи (Т.2, а.с.12-16) у сумі 3530,40 грн. (Т.2, а.с.17).

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області через Березанський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий суддя:

Судді: