Рішення № 43277576, 18.03.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

судді Савчук М.В., Бреславського О.Г.

секретаря Давньої Я.А.

з участю відповідача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів та звернення стягнення за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 4 грудня 2014 року,

встановила:

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» у червні 2014 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів та звернення стягнення.

Позивач зазначав, що між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено договір кредиту від 9 червня 2008 року №11357524000, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримано кредит в сумі 67500 доларів США.

Правочин забезпечений договором між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне

акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 поруки від 9 червня

№22ц-97 2015 рік Головуючий у 1 інстанції Кирилюк Л.К.

Категорія: 19/27 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

2008 року №209904, договором між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонернетовариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_4 поруки від 9 червня 2008 року №209904.

Також між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вчинено договір іпотеки від 9 червня 2008 року №87650.

Посилаючись на невиконання зобов»язання, публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» просило стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 кредит в сумі 50857 доларів США 61 цент, що становить 583315 грн. 22 коп., проценти в сумі 6019 доларів США 19 центів, що становить 69037 грн. 56 коп., пеню за прострочення сплати кредиту в сумі 342 долари США 40 центів, що становить 3927 грн. 17 коп., пеню за прострочення сплати процентів в сумі 200 доларів США 92 центи, що становить 2304 грн. 46 коп. солідарно.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 кредит в сумі 50857 доларів США 61 цент, що становить 583315 грн. 22 коп., проценти в сумі 6019 доларів США 19 центів, що становить 69037 грн. 56 коп., пеню за прострочення сплати кредиту в сумі 342 долари США 40 центів, що становить 3927 грн. 17 коп., пеню за прострочення сплати процентів в сумі 200 доларів США 92 центи, що становить 2304 грн. 46 коп. солідарно.

Звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, для задоволення вимог публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за договором кредиту між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 від 9 червня 2008 року №11357524000 в сумі 57420 доларів США 12 центів, що становить 658584 грн. 41 коп. шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження та визначенням початкової ціни на підставі оцінки майна, здійсненої суб»єктом оціночної діяльності.

Рішенням Щевченківського районного суду м.Чернівці від 4 грудня 2014 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 9 червня 2008 року №11357524000 в сумі 57420 доларів США 12 центів, що становить 658584 грн. 41 коп. солідарно.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 9 червня 2008 року №11357524000 в сумі 57420 доларів США 12 центів, що становить 658584 грн. 41 коп. солідарно.

В рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 9 червня 2008 року №11357524000 в сумі 57420 доларів США 12 центів, що становить 658584 грн. 41 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, встановленою в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Зазначено, що рішення в частині звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки не підлягає виконанню в період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 4 грудня 2014 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 4 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів та звернення стягнення відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, апеляційна скарга ОСОБА_5 - задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», суд першої інстанції керувався правилами, передбаченими ч.2 ст.1050, ч.1, 3 ст.554 ЦК України, та виходив з права публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» вимагати від позичальника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_3, ОСОБА_4дострокового повернення суми кредиту за договором між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 від 9 червня 2008 року №11357524000 внаслідок невиконання зобов»язання за договором.

Водночас суд першої інстанції послався на положення ч.1 ст.572 ЦК України, ст.12 Закону України «Про іпотеку» та дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також судом першої інстанції зазначено, що судове рішення в частині звернення стягнення не підлягає виконанню в період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна повністю.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Предметом позову публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої останнє просило ухвалити судове рішення, є стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за договором про надання споживчого кредиту від 9 червня 2008 року №11357524000 в сумі 57420 доларів США 12 центів, що становить 658584 грн. 41 коп. солідарно, з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за договором про надання споживчого кредиту від 9 червня 2008 року №11357524000 в сумі 57420 доларів США 12 центів, що становить 658584 грн. 41 коп. солідарно та звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, для задоволення вимог публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за договором кредиту між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 від 9 червня 2008 року №11357524000 в сумі 57420 доларів США 12 центів, що становить 658584 грн. 41 коп.

При цьому публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» розмежовувалися права та обов»язки ОСОБА_3, ОСОБА_4 як фінансового та майнового поручителя.

Встановлено, що між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено договір кредиту від 9 червня 2008 року №11357524000, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримано кредит в сумі 67500 доларів США.

Правочин забезпечений договором між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 поруки від 9 червня 2008 року №209904, договором між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_4 поруки від 9 червня 2008 року №209904.

Також між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вчинено договір іпотеки від 9 червня 2008 року №87650.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На підставі ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом першої інстанції встановлено порушення ОСОБА_1 умов договору між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 кредиту від 9 червня 2008 року №11357524000 щодо повернення кредиту та сплати процентів.

Згідно із ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правові наслідки порушення зобов»язання, забезпеченого порукою, передбачені ст.554 ЦК України.

Згідно зі частинами 1 та 2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом ч.1ст.575 ЦК України іпотека є окремим видом застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотеко держатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника.

На підставі положень ст.11 вищезазначеного Закону майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є фінансовими та майновими поручителями.

Згідно із роз»ясненнями, наданими Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у абз.2 п.42 постанови від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення ст.11 Закону України «Про іпотеку» (або ст.589 ЦК щодо заставодавця).

Всупереч наведеному суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення, зазначив про стягнення з боржника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 9 червня 2008 року №11357524000 в сумі 57420 доларів США 12 центів, що становить 658584 грн. 41 коп., та одночасно в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 9 червня 2008 року №11357524000 в сумі 57420 доларів США 12 центів, що становить 658584 грн. 41 коп., звернув стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судове рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 9 червня 2008 року №11357524000 в сумі 57420 доларів США 12 центів, що становить 658584 грн. 41 коп., солідарно підлягає скасуванню.

Не можна погодитися з доводами ОСОБА_5, на які є посилання в апеляційній скарзі, щодо відсутності підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до частини 1, 2 ст.35 Закону України «Про іпотеку» в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Аналогічні положення містяться й у пунктах 4.1 та 4.2 договору між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 іпотеки від 9 червня 2008 року №87650.

З матеріалів справи вбачається здійснення публічним акціонерним товариством комерційним банком «УкрСиббанк» направлення ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 2 квітня 2014 року вимоги сплатити за договором між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 кредиту від 9 червня 2008 року №11357524000 кредит в сумі 4357 доларів США 61 цент, відсотки в сумі 3967 доларів США 08 центів протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення та повідомлення про реалізацію права звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.41-54).

Разом з тим посилання ОСОБА_5 на відповідальність перед публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» за невиконання боржником ОСОБА_1 зобов'язання виключно в межах вартості частки ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на предмет іпотеки та право сплатити публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк» кредит у розмірі вартості частки фактично зводияться до припинення іпотеки на частку ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на предмет іпотеки.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» визначено перелік підстав для припинення іпотеки, зокрема, припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі, якщо іпотекодавець не відновив її.

Така підстава як часткове виконання зобов'язання ст.17 Закону України «Про іпотеку» не передбачена.

За змістом ч.4 ст.590 ЦК України у разі часткового виконання боржником зобов»язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_5 в апеляційній скарзі на не визначення початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

На підставі ч.6 ст.38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб»єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціна на цей вид майна.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції зазначив в судовому рішення про визначення початкової ціни предмета іпотеки у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про визначення початкової ціни предмета іпотеки для його реалізації, встановленої в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», тобто на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Доводи ОСОБА_5 стосовно неотримання ОСОБА_1 грошових коштів спростовуються матеріалами справи.

Згідно із п.1.5 договору між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 кредиту від 9 червня 2008 року №11357524000 банк надає кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 у банку.

З приєднаного до матеріалів справи меморіального ордеру від 9 червня 2008 року №0607602345 публічного акціонерного товариства комерційного банку «УкрСиббанк», меморіального ордеру від 18 червня 2008 року №0607864515 публічного акціонерного товариства комерційного банку «УкрСиббанк», меморіального ордеру від 7 липня 2008 року №0609056712 публічного акціонерного товариства комерційного банку «УкрСиббанк» вбачається зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1, призначення платежу надання ОСОБА_1 кредиту згідно договору від 9 червня 2008 року №11357524000 (а.с.137-139).

07 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Згідно з із ст.1 Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Проаналізувавши норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» можна зробити висновок, що вони містять як норми матеріального права, так є і процесуальними нормами, які підлягають застосуванню на будь-якій стадії розгляду справи, враховуючи, що саме поняття «мораторій» є відстроченням виконання зобов'язань, що встановлюються на певний термін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 отримала кредит в іноземній валюті, предмет іпотеки квартира АДРЕСА_1 виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчим кредитом, загальна площа жилого приміщення становить 67,5 кв.м, це житло використовується як місце постійного проживання боржника ОСОБА_1 та майнових поручителів ОСОБА_4, ОСОБА_5

Разом з тим у матеріалах справи відсутні докази наявності у ОСОБА_1 іншого нерухомого житлового майна у власності та віднесення ОСОБА_1 до суб'єктів Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

На підставі ст.217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що звернення стягнення підлягає зупиненню на час дії Закону.

Керуючись п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 4 грудня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 9 червня 2008 року №11357524000 в сумі 57420 доларів США 12 центів, що становить 658584 грн. 41 коп. солідарно, стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 9 червня 2008 року №11357524000 в сумі 57420 доларів США 12 центів, що становить 658584 грн. 41 коп. солідарно скасувати.

У позові публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів відмовити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 4 грудня 2014 року в частині зазначення розміру вимог в сумі 57420 доларів США 12 центів, що становить 658584 грн. 41 коп., доповнити складовими кредит в сумі 50857 доларів США 61 цент, що становить 583315 грн. 22 коп., проценти в сумі 6019 доларів США 19 центів, що становить 69037 грн. 56 коп., пеню за прострочення сплати кредиту в сумі 342 долари США 40 центів, що становить 3927 грн. 17 коп., пеню за прострочення сплати процентів в сумі 200 доларів США 92 центи, що становить 2304 грн. 46 коп.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 4 грудня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судових витрат по сплаті судового збору в сумі 3897 грн. 60 коп. змінити.

Зазначити стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір в сумі 974 грн. 40 коп. з кожного.

В решті залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді