Рішення № 43274962, 05.03.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/15194/14-ц Номер провадження 22-ц/786/697/15Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г. В. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді: Кривчун Т.О.

Суддів: Дряниці Ю.В., Карнауха П.М.

при секретарі Філоненко О.В.

за участю: представника позивача -Фаустова Ю.Ю.

відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 січня 2015 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2014 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, посилаючись на те, що ОСОБА_4 не виконує зобов'язання відповідно до умов кредитного договору, укладеного 15.02.2008 року між нею та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ІІАТ « Райффайзен Банк Аваль» та додаткової угоди №2 до кредитного договору від 30.09.2011 року, згідно якої заборгованість за кредитним договором рефінансована у національній валюті України в сумі 731870,63 грн. із відсотковою ставкою 16,50% річних, у зв'язку з чим станом на 09.10.2014 року за нею утворилася заборгованість у розмірі 427022,35 грн., у т.ч.: заборгованість за тілом кредиту - 417725,29 грн.; прострочена заборгованість - 11484,58 грн., пеня за порушення строків погашення кредиту - 2089,69 грн.; прострочені відсотки - 5688,57 грн., пеня за порушення строків погашення відсотків - 1518,80 грн.

З урахуванням уточнених позовних вимог остаточно прохали стягнути солідарно з ОСОБА_4 та поручителя ОСОБА_3 на користь Банку грошові кошти в сумі 361786,97 грн.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 13 січня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Із цим рішенням не погодився позивач, представник якого у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" грошові кошти у сумі 365395,46грн., у т.ч.: 361786,97 грн. заборгованості за кредитом та 3608,49 грн. пені за порушення зобов'язань, а також 5481,00 грн. судових витрат.

Зазначають, що з 2011 року відповідачем неодноразово порушувалися строки погашення кредиту та процентів, на момент пред'явлення позову за відповідачами обліковувалась прострочена заборгованість за тілом кредиту, процентами та пенею. Після проголошення рішення відповідачі знову допустили прострочення платежу та станом на 20.01.2015 року прострочений платіж становить 11484,58 грн.

Вказують, що у судовому засіданні не розглядався, а в оскаржуваному рішенні не відображено зв'язок між наданими відповідачами рахунками про оплату послуг з клінічних обстежень та позбавленням кредитора права на повернення позики; безпідставно за відсутності документації фінансово-господарської діяльності та звітності про отримання доходів відповідачів, судом зроблений висновок про їх фінансовий стан; не визначена правова норма, яка застосована судом у спірних правовідносинах щодо позбавлення Банка на отримання задоволення своїх вимог від сторони кредитного договору; за власною ініціативою фактично змінено умови укладеного сторонами договору; не вказано норми, на підставі яких відповідачі звільнені від взятих на себе за договорами зобов'язань; неправомірно ставиться погашення гривневого кредиту ОСОБА_4 у залежність від коливань курсу долара США до національної валюти України та не застосовано норми, що регулюють розподіл судових витрат.

Стверджують, що не відмовлялися від позовних вимог про стягнення 3608,49 грн. пені, як про це помилково зазначено у судовому рішенні.

У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав та прохав її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3, представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнали, прохали її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як установлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 15.02.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №014/08-840, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 129000,00 доларів США зі строком повернення кредиту згідно графіка, але не пізніше 14.02.2018 року та зі сплатою 12,75% річних (а.с.4-10).

Додатковою угодою №1 від 29.06.2010р. сторони погодили зміну умов погашення (реструктуризацію) Кредиту та визначили, що тимчасово на період з 28.06.2010 р. до 27.11.2010р. зменшено розмір щомісячного платежу по сплаті суми (розміру) Кредиту та погодили розмір у 1075,00 доларів США (а.с.11-14).

Відповідно до умов Додаткової угоди №2 від 30.09.2011р. заборгованість за кредитним договором рефінансована у національній валюті України в сумі 731870,63 грн. із відсотковою ставкою 16,50 % річних (а.с.15-19).

15.02.2008 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 був укладений Договір поруки №014/08-840, а 30.09.2011р. - Додаткова угода №1 до нього, за умовами якого ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання перед Банком відповідати за зобов'язанням Боржника ОСОБА_4, які виникають з умов Кредитного договору №014/08-840 від 15.02.2008 року (а.с.20-21).

Згідно Розрахунку заборгованості ОСОБА_4 за період з 08.10.2013 р.- 08.10.2014 р. та станом на 09.10.2014р. складає 427022,35 грн., та складається з заборгованості за тілом - 417725,29 грн.; у тому числі прострочена заборгованість - 11484,58 грн., пені за порушення строків погашення кредиту - 2089,69 грн.; прострочених відсотків - 5688,57 грн., пені за порушення строків погашення відсотків - 1518,80 грн. (а.с.22-23).

Кошти в сумі 129000,00 доларів США отримані ОСОБА_4 15.02.2008 року згідно меморіального ордеру № ТЗ014\08-840 (а.с.25).

Як убачається з меморіального ордеру №1 від 30.09.2011 року, кредитні кошти перераховані згідно листа клієнта від 30.09.2011 року для рефінансування кредитної заборгованості (а.с.24,26).

05.09.2014 року Банком направлено на адресу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Вимогу про погашення кредиту, яка ними отримана 10.09.2014 р. (а.с.27).

Згідно платіжних доручень №149 від 12.09.2014р., №157 від 22.09.2014р., №160 від 30.09.2014р., №161 від 02.10.2014р., №163 від 09.10.2014р., №170 від 21.10.2014р., №176 від 11.11.2014р., №177 від 17.11.2014р. ОСОБА_4 сплачено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в рахунок погашення кредиту 1500,00 грн., 500,00 грн., 4500,00 грн., 2200,00 грн., 2450,00 грн., 2334,58 грн., 4200,00 грн. та 2400,00 грн. відповідно (а.с.51-58).

Згідно квитанції № 038/1230-17 від 01.10.2014 р., ОСОБА_4 було сплачено на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 5796,24 грн. в рахунок погашення відсотків за кредитним договором та 5484,40 грн. відсотків по квитанції № 038/1380-6 від 04.11.2014 р., а по квитанції № 038/1211-11 від 18.11.2014 р. - 4481,58 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.92).

Згідно довідки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 20.11.2014р. №140-11-3-00/3491, відповідно до умов кредитного договору № 014/08-840 від 15.02.2008 р. ОСОБА_4 за весь період кредитування погашено станом на 19.11.2014р. 30833,18 дол. США та 342211,50 грн. кредиту, та 45884,91 дол. США та 102280,33 грн. процентів (а.с.93).

Окрім того, ОСОБА_4 протягом грудня 2014 року було сплачено 2500,00грн., 3400,00 грн., 1100,00 грн., 3220,00 грн., 1871,00 грн., 1649,00грн., 2475,00грн., 900,96 грн. та 2178,00 грн. в рахунок погашення кредиту, а також 28.11.2014р. - 6687,58 грн. по квитанції № 01015-17 та 3614,58 грн. по квитанції від 30.12.2014 р. (а.с.106-114, 116).

У справі також наявна медична документація, згідно якої ОСОБА_4 проводилися відповідні медичні обстеження та лікування, за які вона сплачувала відповідні кошти (а.с.61-91).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що за відповідачами дійсно утворилася заборгованість внаслідок порушення виконання зобов'язань за умовами кредитного договору, проте на час розгляду справи ними погашена прострочена заборгованість, та вони увійшли у графік платежів, які здійснюють своєчасно. Заборгованість виникла внаслідок непередбачуваних витрат на лікування ОСОБА_4 на онкологічне захворювання та її розмір по відношенню до кредитного зобов'язання є незначним.

Такий висновок місцевого суду не ґрунтується на законі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.ст. 1048, 1056-1 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Згідно ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом ст.ст.610,612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Ст.ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою, порукою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦКУ).

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦКУ, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Пунктами 1.5.1., 2.3.1. Кредитного договору встановлений обов'язок позичальника погашати кредит щомісяця у розміри та у строки, визначені графіком.

Обов'язок позичальника помісячно сплачувати Банку проценти за користування кредитними коштами передбачений п.п.1.4.1, 1.5.1.1, 2.3.1 Кредитного договору.

У відповідності до п.п.2.3.2, 4.1.1 Кредитного договору, за порушення строків погашення кредиту, процентів за користування кредитом, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК).

Аналогічне положення містить п.1.9.1. Договору, яким сторони погодили, що незважаючи на інші положення цього Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або поручителем, та/або Майновим поручителем своїх Боргових та інших зобов'язань за цим Договором (у тому числі , але не виключно, встановлених п. 2.3.8-2.3.13, п.п. 1.4.1 та ст. 3 цього Договору) та/або умов Договору іпотеки та/або умов Договору поруки (надалі-Вимога). При цьому, виконання Боргових зобов'язань повинно бути проведено Позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної Вимоги.

Матеріалами справи знайшло підтвердження, що ОСОБА_4 свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та відсотків належним чином не виконувала, неодноразово порушувала строки внесення платежів відповідно до умов Договору та Графіку до нього в частині повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим 02.11.2012 р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було направлено ОСОБА_4 Вимогу про погашення простроченої заборгованості за Кредитними договорами № 014/07-2/501 від 10.07.2008 р. та № 014/07-2/501 від 15.02.2008 р. (пеня, відсотки, тіло кредиту) (а.с.102), проводило відповідні зустрічі з відповідачем з метою погашення простроченої заборгованості за кредитними договорами (а.с.103).

Станом на 09.10.2014 року та на час подання до суду позову заборгованість ОСОБА_4 за Кредитним договором становила 427022,35 грн. та складалася згідно наданого Банком Розрахунку з 11484,58 грн. простроченої заборгованості за тілом кредиту, 5588,57 грн. простроченої заборгованості за процентами, 3608,49 грн. пені, 406240,71 грн. тіло кредиту, що підлягає достроковому стягненню (а.с.22-23).

При ухваленні рішення суд першої інстанції, всупереч вимог ст.1050 ЦК України та п.1.9.1 Кредитного договору безпідставно позбавив Банк права на дострокове зняття боргу з солідарних боржників та безпідставно відмовив у задоволенні позову, взявши до уваги ту обставину, що прострочена заборгованість за кредитом відповідачами погашена та вони увійшли у графік платежів.

Беручи до уваги те, що заборгованість за Кредитним договором відповідачами частково погашена, що також не заперечувалося позивачем, з відповідачів достроковому стягненню у солідарному порядку підлягають 361786,97 грн. заборгованості за кредитом та 3608,49 грн. пені за порушення зобов'язань, а всього - 365395,46 грн. заборгованості за кредитним договором.

За таких обставин рішення суду першої інстанції не відповідає в повній мірі вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення по суті вказаних позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд вправі скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог з підстав порушення або неправильного застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи те, що позивачем при подачі позову до суду було сплачено на користь держави 3654,00 грн. судового збору (а.с.37) та 1827,00 грн. за подання апеляційної скарги (а.с.129), у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» необхідно стягнути 5481,00 грн. судового збору, по 2740,50 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.303,304, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.ст.314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",- задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 січня 2015 року, - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Полтави, зареєстрованої та проживаючої за адресою: 36039, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Полтави, зареєстрованого та проживаючого за адресою: 36039, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (рахунок № 29096319 у ПОД АТ «Райффайзен Банк Аваль»МФО 331605, код ЄДРПОУ 22550043) заборгованість за Кредитним договором №014/08-840 від 15 лютого 2008 року у розмірі 361786,97 грн. (триста шістдесят одна тисяча сімсот вісімдесят шість гривень дев'яносто сім копійок) та 3608,49 грн. (три тисячі шістсот вісім гривень сорок дев'ять копійок) пені за порушення зобов'язань, а всього - 365395,46 грн. (триста шістдесят п'ять тисяч триста дев'яносто п'ять гривень сорок шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 2740,50 грн. (дві тисячі сімсот сорок гривень 50 коп.) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 2740,50 грн. (дві тисячі сімсот сорок гривень 50 коп.) судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

ГОЛОВУЮЧИЙ /підпис/ Т.О. Кривчун

СУДДІ /підпис/ Ю.В. Дряниця

/підпис/ П.М. Карнаух

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Т.О. Кривчун