Ухвала суду № 43272392, 16.03.2015, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/504/14-к

У Х В А Л А

16 березня 2015 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі

головуючого-судді Коваленка В.К.

при секретарі Марієвській Н.А.,

з участю:

прокурора Слівінського В.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Брусилівського районного суду Житомирської області клопотання про визнання доказів недопустимими у кримінальному провадженні №12014060130000179 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.1 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Брусилівського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.1 ст. 307 КК України,.

Під час судового розгляду захисник обвинуваченої ОСОБА_4 заявив клопотання про визнання доказів,а саме проведення огляду речей ОСОБА_1 в приміщенні Брусилівського РВУ МВС та протокол огляду місця подій, котрі містяться у матеріалах кримінального провадження , недопустимими, оскільки вони отримані з порушенням вимог КПК України, Конституції України ст.. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.

Обвинувачена ОСОБА_1.клопотання захисника підтримала.

Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки дані докази отримані у порядку встановленому КПК України, а саме передачу яку принесла в райвідділ ОСОБА_1 була оглянута по її письмовій заяві. Після огляду речей було складено протокол .

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченої, захисника, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до вимог ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

При цьому, з огляду на положення ст.ст. 86, 87 КПК України щодо допустимості та недопустимості доказів, підставою для визнання доказу недопустимим, за умови його очевидної недопустимості, яка виключає його використання при прийнятті процесуальних рішень, може бути виключно порушення встановленого законом порядку його отримання.

Суд вважає,що черговий Брусилівського РВУ МВС Момот І.М. провів огляд передачі по заяві самої ОСОБА_1.(а.с.26). Так як у ОСОБА_1 було виявлено наркотичний засіб, в присутності 2-х понятих було складено протокол огляду місця події. В присутності 2-х понятих,жіночої статі, та слідчого жіночої статі було проведено обшук ОСОБА_1 і в бюсгалтері було виявлено наркотичний засіб.

Таким чином, ці докази отриманні стороною обвинувачення у відповідності до вимог ч.2 ст. 93 КПК України, а тому згідно ч.1 ст. 86 КПК України визнаються допустимими.

Крім того, судом не встановлено, що дані докази отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що клопотання є безпідставним і не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 86,87,89,350,372 КПК України, -

У Х В А Л И В: :

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про визнання доказів недопустимими - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Коваленко В. К.