Постанова № 43269641, 26.01.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 року 10:40Справа № 808/6997/14 провадження № ДО/808/496/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу,

за позовом Маріупольського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Маріупольський міський центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 2737,56 грн.

Ухвалою суду від 03 грудня 2014 року було відкрито провадження по зазначеній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23 грудня 2014 року.

Розгляд справи відкладався до 26 січня 2015 року.

26 січня 2015 року від представника позивача надійшла заява (вх.№3492) про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суд не повідомив. На адресу суду повернулась ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістки про виклик, які направлялися на у адресу відповідача, з відміткою поштового відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Адреса відповідача підтверджується відомостями з Жовтневого районного відділу у м.Маріуполі ГУ ДМС (вих.№25/3968 від 26.11.2014).

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до п. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень статті 128 КАС України, з урахуванням клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, повторної неявки відповідача, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено з матеріалів справи, 02 грудня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до Іллічівського відділу зайнятості (м.Маріуполь), як така, що шукає роботу. В заяві від 02.12.2012 вона зазначила, що на теперішній час: не зареєстрована як фізична особа-підприємець, пенсію не отримує, не є найманим працівником, не укладала договорів цивільно-правового характеру, не є членом особистого селянського господарства, трудової діяльністю не займається.

Наказом № НТ111202 від 02.12.2011 відповідачеві було надано статус безробітного з 02.12.2011. Наказом № НТ111202 від 02.12.2011 призначено допомогу по безробіттю з 02.12.2011 по 29.05.2012 та розпочато виплату допомоги по безробіттю. Наказом № НТ120507 від 07.05.2012 припинено виплату допомоги по безробіттю в зв'язку з працевлаштуванням безробітного відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 03.05.2012 та припинено реєстрацію безробітного.

Відповідно до наказу № НТ140618 від 18.06.2014 прийнято рішення про повернення у встановленому порядку коштів у відповідності з п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності з 02.12.2011 по 02.05.2012.

Згідно з Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за № 232/16248, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.01 № 1266 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» здійснено обмін даними з Державною податковою адміністрацією України. Під час звірки даних ДПА за травень 2012 встановлено, що відповідач отримувала дохід. У зв'язку з цим спеціалістами центру зайнятості було проведено перевірку інформації від ДПА про доходи, отримані особою, яка перебувала на обліку в службі зайнятості як безробітний, а саме складено акт № 309 від 29.05.2014 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно якого було встановлено, що гр. ОСОБА_1 отримувала дохід від ККП «КК «Приморська», яке є правонаступником ЖКП № 1 Приморського району, відповідно до умов трудових угод №№: 333 від 01.12.2011, 28 від 01.01.2012, 55 від 01.02.2012, 70 від 01.03.2012, 88 від 01.04.12, 125 від 01.05.2012. Таким чином, встановлено факт неповідомлення відповідачем про отримання доходу в періоді перебування на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості (Іллічівського відділу зайнятості м.Маріуполь).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Відповідно до п.3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:

а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб;

б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство";

в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;

г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу;

е) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах;

ж) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

Отже, в розумінні Закону України «Про зайнятість населення» відповідач відносився до зайнятого населення у період знаходження у трудових відносинах з ККП «КК «Приморська» та відповідно не мав права отримувати допомогу по безробіттю, при цьому не повідомив про це службу зайнятості ні при реєстрації, ні у день надання статусу безробітного, ні в подальшому в зв'язку з чим директором Мелітопольського міського центру зайнятості прийнято рішення, оформлене наказом від 18.06.2014 №НТ140618, щодо необхідності повернення відповідачем незаконно отриманої суми допомоги по безробіттю у розмірі 2737,56 грн. за період з 02.12.2011 по 02.05.2012.

Вказана сума підтверджується довідкою Центру зайнятості щодо отриманого ОСОБА_1 розміру допомоги по безробіттю.

Відповідно до п. 2 ст. 36 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

01 січня 2001 року набрав чинності Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» від 20.11.2000 №307, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за №917/5136.

Пунктом 6.14 вказаного Порядку передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин, про що відповідач також була попереджена.

18.06.2014 року за вих. № 09-2239 від 18.06.2014 відповідачу рекомендованим листом направлено повідомлення про повернення незаконно отриманих коштів, але на час розгляду справи безпідставно отримана допомога по безробіттю у сумі 2737,56 грн. ОСОБА_1 не відшкодована. Доказів іншого відповідачем не надано.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України про те, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а також ч. 1 ст. 71 КАС України згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Маріупольського міського центру зайнятості задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 2737 грн. 56 коп. (дві тисячі сімсот тридцять сім гривен 56 копійок), які перерахувати на: р/р 37170300901052 в ГУДКСУ Донецької області, ЄДРПОУ 24815706, МФО 834016, банк: одержувач - Маріупольський міський центр зайнятості.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко