Постанова № 43269496, 23.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2015 р. Справа№ 910/21932/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився,

від відповідача: представник не з'явився,

від третьої особи -1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,: представник не з'явився,

від третьої особи -2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,: представник не з'явився,

від третьої особи -3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг"

на рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2014 року

у справі № 910/21932/14 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український

лізинговий фонд"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,:

1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу

Голубнича Ольга Василівна.

2. Відділ примусового виконання рішень управління державної

виконавчої служби Головного управління юстиції у

Тернопільській області.

3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Поділля"

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд", треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голубнича Ольга Василівна та Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса, вчинений 15.09.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубчиною Ольгою Василівною, яким було запропоновано вилучити і повернути об'єкти лізингу від лізингоодержувача на користь лізингодавця.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на дату звернення до суду позивач не отримав жодних повідомлень або письмових вимог від відповідача про усунення порушення договору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.11.2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Поділля".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.12.2014 р. у справі № 910/21932/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, крім підстав зазначених у позовній заяві, посилається на те, що виконавчий напис, вчинений 15.09.2014 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою Ольгою Василівною реєстраційний № 1582 суперечить ст. 88 Закону України "Про нотаріат", та вчинений всупереч п. 3.1 глави 16 наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" від 22.02.2012 р. № 296/5, оскільки заборгованість позивача перед відповідачем не є безспірною, і нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було перевірено безспірність вимог відповідача, оскільки відповідачем не були надіслані позивачу копії рахунку з відміткою про непогашення заборгованості, як те передбачено п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172.

Учасниками процесу не використано наданого їм законом права на участь їх представників у судовому засіданні. Причин неявки суду не повідомлено. Однак, матеріали справи містять докази належного їх повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується, зокрема, поштовими повідомленнями про вручення їм поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників процесу за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №2817/05/14-В, за умовами якого лізингодавець набуває у власність і передає на умовах фінансового лізингу в платне володіння і користування з правом викупу майно (далі по тексту "предмет лізингу"), найменування і характеристики якого вказані в Специфікації (додаток №2 до Договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу, оплачувати лізингові платежі, зазначені в графіку внесення лізингових платежів (додаток №1 до Договору, далі - "графік платежів"), а також інші платежі відповідно до умов даного Договору.

Предметом лізингу є бувший у використанні автобус ПАЗ 4234, детальний опис згідно специфікації - додаток №2 до договору (п.3 Договору).

Відповідно до п.2.4 загальних умов Договору, всі лізингові платежі лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати не пізніше за дату, встановлену для їх оплати відповідно до графи 2 графіка платежів, в сумі, зазначеній у графі 6 графіка платежів.

Пунктом 2.7 загальних умов Договору передбачено, що датою здійснення лізингового платежу вважається дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок лізингодавця. Якщо в період між датою лізингового платежу, згідно Графіка платежів, і датою надходження суми лізингового платежу, числове значення курсу, застосованого згідно п. 2.6. Загальних умов збільшиться більш ніж на 1 відсоток, лізингодавець має право вимагати пропорційну доплату такої суми. Доплачена сума враховується як комісія лізингодавця.

Згідно з п. 2.9 загальних умов Договору при надходженні коштів (лізингових платежів) від лізингоодержувача, сторони погодили наступну черговість виконання лізингоодержувачем своїх грошових зобов'язань за Договором: оплата сум штрафних санкцій (штраф, пеня), які підлягають сплаті за порушення зобов'язань за Договором; оплата сум компенсації витрат, понесених лізингодавцем та не відшкодованих лізингоодержувачем; оплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди лізингодавця; оплата простроченої заборгованості з нарахованого лізингового платежу, що відшкодовує вартість предмету лізингу; оплата поточної заборгованості з нарахованої винагороди лізингодавця; оплата поточної заборгованості з нарахованого лізингового платежу, відшкодовує вартість Предмета лізингу.

У п. 3.4 загальних умов Договору встановлено, що приймання лізингоодержувачем Предмета лізингу в лізинг оформлюється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі Предмета лізингу. Одночасно з актом прийому-передачі Предмета лізингу, лізингоодержувачу передаються реєстраційна, технічна документація, документи по страхуванню, а також оформляється весь необхідний для цілей бухгалтерського і податкового обліку комплект документів (видаткова накладна, податкова накладна).

Пунктом 7.3 загальних умов Договору передбачено, що лізингодавець має право на свій розсуд стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безсуперечному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (у випадках, передбачених чинним законодавством) та/або в судовому порядку, визначеному чинним законодавством України.

Як передбачено п.11.2.1 загальних умов Договору, лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір (відмовитися від цього договору) та вилучити предмет лізингу у випадках, коли лізингоодержувач: не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю) і/або інший платіж, передбачений договором, та прострочення оплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого графіком платежів або загальними умовами.

Відповідно до п. 11.3 загальних умов Договору у разі виникнення будь-якого з підстав, передбачених п.п.11.2.1-11.2.8 цих загальних умов, лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення з вимогою усунути існуючі порушення або достроково викупити Предмет лізингу, сплативши лізингодавцю суму викупу, розраховану відповідно до ст. 8 загальних умов.

У п. 11.4 Загальних умов Договору сторони узгодили, що у разі, якщо протягом 20 календарних днів від дати направлення лізингоодержувачу повідомлення згідно п. 11.3. загальних умов, лізингоодержувач не усуне визначені в повідомленні порушення або не викупить Предмет лізингу, сплативши лізингодавцю суму викупу згідно п. 8.5. загальних умов, лізингодавець направляє на юридичну адресу лізингоотримувача цінний лист з описом вкладення або вручає нарочно повідомлення про відмову від Договору (його розірвання) і поверненні Предмета лізингу із зазначенням терміну та місця його передачі лізингодавцю. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій кошт, протягом терміну, передбаченого в повідомленні, повернути Предмет лізингу лізингодавцю за адресою, вказаною в повідомленні. При цьому у разі відмови лізингоодержувача від передачі (повернення) Предмета лізингу лізингодавцю, лізингодавєць має право самостійно вилучити Предмет лізингу з місця зберігання/знаходження або ремонту без будь-яких дозволів лізингоодержувача (у тому числі, але не виключно, у беззаперечному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса або відповідного рішення суду) з покладанням на лізингоодержувача понесених витрат.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням Товариством обмеженою відповідальністю "Мрія Лізинг" своїх зобов'язань за Договором в частині сплати лізингових платежів, 08.08.2014 відповідачем на адресу позивача, вказану у Договорі, а саме: 48271, Тернопільська обл., с. Васильківці, направлено лист-вимогу вих. №344-УПК від 31.07.2014 на суму 33 677,94 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №0953 від 08.08.2014 року, в якому зазначено, що сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" станом на 31.07.2014 становить 28 715,96 грн. (чергові платежі 07.06.2014 та 07.07.2014), а також, попереджено про те, що якщо протягом 20 днів з дати направлення цієї вимоги, не буде сплачено заборгованість або не здійснено викуп, то Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" буде змушене відмовитися від договору.

Крім того, у зв'язку з незадоволенням лізингоодержувачем вимог лізингодавця відповідно до листа-вимоги (вих. №344-УПК від 31.07.2014), відповідачем направлено позивачу повідомлення про відмову (розірвання) від Договору фінансового лізингу №493-УПК від 02.09.2014 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №2789 від 03.09.2014 року, відповідно до умов якого вимагав протягом 7 днів, з моменту направлення даного повідомлення, повернути предмет лізингу, а також надати документи та приналежності відповідно до акту приймання-передачі. В протилежному випадку, як зазначив відповідач, він має право самостійно вилучити предмет лізингу з місця зберігання/знаходження без будь-яких дозволів лізингоодержувача (в тому числі, але не виключно, в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса).

Матеріали справи свідчать про те, що 15.09.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою Ольгою Василівною вчинено виконавчий напис № 1582 про повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" майно - автобус ПАЗ 4234, 2012 року випуску, вартістю 237 456,86 грн., що передане в користування на підставі договору фінансового лізингу №2817/05/14-В укладеного 05.05.2014 та підлягає поверненню за невиплачені лізингові платежі за період з 07 червня 2014 року по 12 вересня 2014 року у розмірі 59 038,01 грн.

В свою чергу, підставою звернення позивача з позовом є те, що він вважає, що виконавчий напис, суперечить ст. 88 Закону України "Про нотаріат", та вчинений всупереч п. 3.1 глави 16 наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" від 22.02.2012 р. № 296/5, оскільки заборгованість позивача перед відповідачем не є безспірною, і нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було перевірено безспірність вимог відповідача.

За приписами ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Умовами пункту 1.1. розділу 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р., № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Відповідно до пункту 3.1. розділу 1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р., № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на підставі виконавчих написів.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172 (п. 3.2. р. 3 гл. 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р., № 296/5).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172 (п. 3.5. р.3 гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р., № 296/5).

У пункті 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 наведений перелік документів необхідний для одержання виконавчого напису при повернені об'єкта лізингу, до яких належать:

а) оригінал договору лізингу;

б)засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання зазначених вимог відповідач надав нотаріусу наступні документи:

- відповідну заяву № б/н від 12.09.2014;

- оригінал та копію договору фінансового лізингу №2817/05/14-В від 05.05.2014;

- копію листа-вимоги №344-УПК від 31.07.2014 та доказ його відправлення;

- повідомлення про відмову (розірвання) від договору вих.№493-УПК від 02.09.2014 та доказ його відправлення;

- довідку про стан взаєморозрахунків станом на 12.09.2014;

- завірені копії неоплачених рахунків.

Отже, на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису відповідачем було надано приватному нотаріусу - Голубничій О.В. всі документи, які вимагає чинне законодавство та які були доказом безспірності заборгованості за прострочення виконання позивачем зобов'язання за договором фінансового №2817/05/14-В від 05.05.2014.

Відповідно до п. 5.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р., № 296/5, виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість.

Доводи апеляційної скарги про те, що виконавчий напис, вчинений 15.09.2014 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою Ольгою Василівною реєстраційний № 1582 про повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" майно - автобус ПАЗ 4234, 2012 року випуску, вартістю 237 456,86 грн., що передане в користування на підставі договору фінансового лізингу №2817/05/14-В укладеного 05.05.2014 та підлягає поверненню за невиплачені лізингові платежі за період з 07 червня 2014 року по 12 вересня 2014 року у розмірі 59 038,01 грн., суперечить ст. 88 Закону України "Про нотаріат", та вчинений всупереч п. 3.1 глави 16 наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" від 22.02.2012 р. № 296/5, оскільки заборгованість позивача перед відповідачем не є безспірною, і нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було перевірено безспірність вимог відповідача, оскільки відповідачем не були надіслані позивачу копії рахунку з відміткою про непогашення заборгованості, як те передбачено п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172 - судом відхиляються як безпідставні та необґрунтовані з огляду на те, що ні вимогами Закону України "Про нотаріат", ні вимогами Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р., № 296/5, не передбачено обов'язку нотаріуса перевіряти безспірність вимог стягувача, адже на нотаріусів покладено обов'язок по вчиненню відповідних виконавчих написів за наявності обумовленого законом переліку документів, наведених у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу при надходженні заяви відповідача про вчинення виконавчого напису разом з доданими документами згідно наведеного вище у рішенні переліку - правомірно прийшов до висновку, що Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" було надані всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, обумовлені п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р., зокрема надано документи, які підтверджують заборгованість та надано докази, що заявник звертався з вимогами до боржника про погашення заборгованості, у зв'язку з чим і було вчинено виконавчий напис.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про визнання виконавчого напису № 1582 від 15.09.2014 таким, що не підлягає виконанню є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким у позові відмовлено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" на рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2014 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2014 року у справі № 910/21932/14 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/21932/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська