Ухвала суду № 43267641, 24.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 р.Справа № 820/19522/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2015р. по справі № 820/19522/14

за позовом Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

04.12.2014 року позивач, Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева", в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом України з земельного податку у сумі 2331402,56 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2015 року по справі №820/19522/14 адміністративний позов Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" про стягнення податкового боргу задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (код ЄДРПОУ 14315629, 61110, м.Харків, вул. Плеханівська, 126) заборгованість перед бюджетом України з земельного податку у сумі 2331402,56 грн. ( два мільйони триста тридцять одну тисячу чотириста дві гривні 56 копійок) та зобов'язано перерахувати у відділення УДКСУ у Комінтернівському районі м. Харкова, код одержувача 37999680 в установі банку ГУДКСУ в Харківській області на розрахунковий рахунок 33214811700005, код бюджетної класифікації 13050100.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2015 року та постановити нове рішення по справі, яким відмовити Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова головного управління Міндоходів у Харківській області у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Колегія суддів відповідно ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева"( код ЄДРПОУ 14315629) перебуває на податковому обліку в Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з 16.07.2009 року за № 17922.

Згідно з обліковою карткою відповідача за ним рахується податковий борг у розмірі 2331402,56 грн., який виник внаслідок несплати сум грошових зобов'язань, які самостійно задекларовані платником податків відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власті), а саме: відповідно до податкового розрахунку земельного податку № 9008670283 від 20.02.2014 року в сумі 1165701,28 грн. з терміном сплати 30.07.2014 року, відповідно до податкового розрахунку земельного податку № 9008670283 від 20.02.2014 року в сумі 1165701,28 грн. з терміном сплати 30.08.2014 року.

У зв'язку з несплатою податкового боргу з земельного податку Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області для захисту своїх прав звернулась до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано свій податковий обов'язок щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах встановлених Податковим кодексом України.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі статтею 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Статтею 286 ПК України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суми податкових зобов'язань, визначені відповідачем самостійно у податкових деклараціях, в силу приписів п. 56.11 статті 56 ПК України не підлягають оскарженню та є узгодженими з дня подання декларацій.

Згідно з п.п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вищезазначеного податковим органом було виставлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" за № 27 від 19.04.2011 року.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що податкова вимога на суму боргу не була надіслана, але колегія суддів спростовує ці доводи, оскільки Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області 24.03.2015 року через канцелярію Харківського апеляційного адміністративного суду було надано доказ (повідомлення про вручення поштового відправлення) про отримання 26.04.2011 року відповідачем податкової вимоги, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до положень п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.

Згідно зі ст. 61 ПК України органи державної податкової служби здійснюють, зокрема, контроль щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стосовно доводів апеляційної скарги про не поширення прав контролюючого органу на стягнення податкового боргу в порядку ст.ст.20, 95 Податкового кодексу України з підстав порушення відносно нього провадження про банкрутство, колегія суддів зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься ухвала Господарського суду Харківської області від 27.12.2011 року по справі № 5023/10655/11 про порушення провадження у справі про банкрутство відносно ДП "Завод ім. Малишева.

Ч.3 ст. 1 Податкового кодексу України визначено, що даний нормативно - правовий акт не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

У той же час податковим законодавством передбачено, що у разі винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У такому випадку виконання рішень судів про стягнення податкового боргу здійснюється відповідно до вимог законодавства, що має пріоритет у такому виді правовідносин та з урахуванням обмежень, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (скасування арештів, накладених на майно, у тому числі права податкової застави, введення мораторію, тощо) та є безумовним правом податкового органу.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2015 року по справі №820/19522/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2015р. по справі № 820/19522/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С.