Ухвала суду № 43267543, 24.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6604/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

24 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Термобуд-Київ» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року адміністративний позов приватного підприємства «Термобуд-Київ» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 02 липня 2014 року №0003822204 на загальну суму 31250,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у зв'язку з відсутністю реєстрації податкової накладної №441 від 30 квітня 2014 року на загальну суму 150000,00 грн. в єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 06 червня 2014 року Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП «Термобуд-Київ» за квітень 2014 року, за результатами якої складено акт №498/22-04/33699440 від 06 червня 2014 року, в якому встановлено порушення позивачем п.201.6, п.201.10 ст.201, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, суб'єктом господарювання неправомірно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ за квітень 2014 року у розмірі 83333,34 грн., п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за квітень 2014 року на суму 25000,00 грн. (незареєстровані в ЄРПН ПН).

На підставі акту перевірки №498/22-04/33699440 від 06 червня 2014 року Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2014 року №0003822204, згідно якого за порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 31250,00 грн., у тому числі 25000,00 грн. за основним платежем та 6250,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що висновок податкового органу щодо порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи, а винесене податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2014 року №0003822204 є безпідставним та неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

У відповідності до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Як вбачається з акту перевірки №498/22-04/33699440 від 06 червня 2014 року, відповідачем встановлено відсутність факту реєстрації податкової накладної від 30 червня 2014 року №441 на суму ПДВ 25000 грн. від ТОВ «Альфа трейд груп» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вiдповiдно до п.1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Мiнiстерства доходiв i зборiв України вiд 25 листопада 2013 року №708 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), виправлення помилки в Реєстрi здiйснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського облiку, у момент виявлення такої помилки. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Пунктом 2 розділу V вищезазначеного Порядку передбачено, що при виправленні помилки методом «сторно» до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком «-» та правильний запис із знаком «+». Метод «сторно» здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена.

У разi якщо самостiйно виявлений помилковий запис (неправильно вказано iндивiдуальний податковий номер контрагента (покупця або постачальника)) здiйснено не лише в Реєстрi, а i в додатку 5, платник податку вiдповiдно до пункту 50.1 статтi 50 Податкового кодексу у звiтному перiодi, в якому виявлено помилку, зобов'язаний надiслати уточнюючий розрахунок до податкової декларацiї, в додатку 5 до якої допущено помилку, за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 травня 2014 року ПП «Термобуд-Київ» подано до Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року разом з додатком №5 (Д5) «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та Реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

Визначаючи показник податкового кредиту при обчисленні суми податку за квітень 2014 року, позивач допустив помилку, вказавши дані податкової накладної №441 від 30 квітня 2014 року на суму 150000,00 грн., в тому числі ПДВ 25000,00 грн., від контрагента ТОВ «Альфа трейд груп», замість податкових накладних, виданих ТОВ «Альфа трейд груп» від 30 квітня 2014 року №441 на суму 50000,00 грн., в тому числі ПДВ 8333,33 грн., №470 на суму 50000,00 грн., в тому числі ПДВ 8333,33 грн., та №471 на суму 50000,00 грн. в тому числі ПДВ 8333,33 грн.

Самостійно виявивши помилку, 20 червня 2014 року позивач подав до податкового органу разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2014 року та відповідними додатками до неї, Реєстр отриманих та виданих податкових накладних, в якому позивачем за методом «сторно» виправлено допущену помилку в установлений законом строк, що підтверджується квитанцією №2 від 20 червня 2014 року про відправлення відповідачу реєстру отриманих та виданих податкових накладних. При цьому, як вбачається з зазначеного реєстру, позивачем виключено з нього відомості податкової накладної №441 від 30 квітня 2014 року на суму 150000,00 грн. від контрагента ТОВ «Альфа трейд груп», в тому числі ПДВ 25000,00 грн., та внесено дані про податкові накладні, видані ТОВ «Альфа трейд груп», від 30 квітня 2014 року №441 на суму 50000,00 грн., в тому числі ПДВ 8333,33 грн., №470 на суму 50000,00 грн., в тому числі ПДВ 8333,33 грн., та №471 на суму 50000,00 грн., в тому числі ПДВ 8333,33 грн., що відповідає вимогам Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Мiнiстерства доходiв i зборiв України вiд 25 листопада 2013 року №708 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин).

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за результатом проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ПП «Термобуд-Київ» за квітень 2014 року, відповідач передчасно дійшов висновку про неправомірне віднесення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 25000 грн. за квітень 2014 року, що призвело до збільшення ПП «Термобуд-Київ» суми грошового зобов'язання та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, оскільки відповідачем всупереч п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України було направлено запит до позивача про встановленні розбіжності в декларації з ПДВ за квітень 2014 року лише 20 серпня 2014 року за №3055/10/22-9, тобто вже після самостійного усунення даної помилки позивачем та після прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності та необґрунтованості тверджень відповідача щодо порушення позивачем п.201.10, п.201.6, п.201.1 ст.201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його доводи, і всупереч ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності винесеного ним податкового повідомлення-рішення від 02 липня 2014 року №0003822204, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 26 березня 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.