Ухвала суду № 43267483, 10.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4952/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариство "Укргазвидобування" та Відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції Полтавської області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції Полтавської області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправними дій та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Публічного акціонерного товариство "Укргазвидобування" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції Полтавської області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області з винесення постанови ВП №42564020 від 20.03.2014 року про відкриття виконавчого провадження;

- визнати протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області з винесення постанови ВП №42563727 від 20.03.2014 року про відкриття виконавчого провадження;

- визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції Полтавської області з винесення постанови ВП №7986231 від 02.07.2008 року про стягнення з боржника виконавчого збору;

- скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 20.03.2014 року ВП №42564020 про відкриття виконавчого провадження;

- скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 20.03.2014 року ВП №42563727 про відкриття виконавчого провадження;

- скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції Полтавської області від 02.07.2008 року ВП № 7986231 про стягнення з боржника виконавчого збору;

- судові витрати покласти на відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції Полтавської області щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 02.07.2008 року у ВП №7986231.

Скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору від 02.07.2008 року у ВП №7986231.

В іншій частині позову відмовлено.

Позивач в особі Публічного акціонерного товариство "Укргазвидобування" та відповідач в особі Відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції Полтавської області не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернулися з апеляційними скаргами, в яких зазначають, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позивач просить задовольнити його позов в повному обсязі, а відповідач в особі Відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції Полтавської області - повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції Полтавської області від 25.06.2008 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №20/38, який видано 31.03.2008 Господарським судом Полтавської області. Даним наказом з Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату стягнуто на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» 29 878,67 грн. пені, 48 673,28 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 10 496,94 грн., витрат по сплаті державного мита у сумі 4 438,93 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн., а також встановлено боржнику строк до 02.07.2008 для добровільного виконання наказу від 31.03.2008 №20/38 (ВП №7986231).

У межах вказаного виконавчого провадження №7986231 було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 02.07.2008, якою, у зв'язку з невиконанням у добровільному порядку наказу від 31.03.2008 №20/38 в наданий боржнику термін, постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 9 360,58 грн.

Крім того, у виконавчому провадженні №7986231 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області прийнято постанову про стягнення з боржника - ПАТ «Укргазвидобування» витрат на проведення виконавчих дій у сумі 51,87 грн. від 07.03.2014.

Також, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області за результатами розгляду постанови про закінчення виконавчого провадження від 07.03.2014 ВП №42563727 про примусове виконання постанови №7986231, виданої 02.07.2008 Відділом державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції Полтавської області про стягнення з ПАТ «Укргазвидобування» виконавчого збору у розмірі 9 360,58 грн., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2014 (ВП №42563727).

Крім того, за результатами розгляду постанови про закінчення виконавчого провадження від 07.03.2014 ВП №7986231 про примусове виконання постанови №7986231, виданої 07.03.2014 відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про стягнення з ПАТ «Укргазвидобування» витрат на проведення виконавчих дій у сумі 51,87 грн., державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2014 (ВП №42564020).

Вважаючи дії відповідачів щодо прийняття постанов від 20.03.2014ВП №42564020, від 20.03.2014 ВП №42563727 та від 02.07.2008ВП №7986231 протиправними, а вказані постанови такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що за наявності обставин, які зумовлювали обов'язкове зупинення виконавчого провадження та дії Відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції Полтавської області щодо прийняття постанови від 02.07.2008 ВП №7986231 про стягнення виконавчого збору, були протиправними, а сама постанова підлягає скасуванню.

Приймаючи рішення в частині відмови у задоволенні позові, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості і законності дій відповідачів під час прийняття постанов від 20.03.2014 ВП №42564020, від 20.03.2014 ВП №42563727 та про відсутність підстав для їх скасування.

Надаючи правову оцінку установленим обставинам цієї справи, колегія суддів погоджується з викладеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції Полтавської області щодо винесення постанови від 02.07.2008 ВП №7986231 про стягнення з боржника виконавчого збору та скасування цієї постанови, колегія суддів виходить з такого.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606).

Відповідно до статті 1 Закону №606, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з частиною першою статті 6 Закону №606, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до змісту приписів частини першої статті 11 Закону №606, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, у процесі здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п. 13 ч. 2 ст. 11 Закону №606).

Відповідно до частини першої статті 46 Закону №606 (у редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваної постанови від 02.07.2008), у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

Як правильно установлено судом першої інстанції, наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 №568 до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», включено Дочірню компанію «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 34 Закону №606 (у редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваної постанови від 02.07.2008 ВП №7986231), виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Водночас, пунктом 3.7 статті 3 Закону України від 23.06.2005 №2711-ІV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (у редакції, яка діяла у період прийняття оскаржуваної постанови від 02.07.2008 ВП №7986231) установлено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Пунктом 3.4 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (із змінами та доповненнями) встановлено, що процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2014 року.

Водночас, виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, яказастосовується до боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання.

Отже, виконавче провадження №7986231 підлягало зупиненню з моменту його відкриття та до 01.01.2014, а тому дії відповідача, спрямовані на стягнення з боржника виконавчого збору, суперечать положенням викладених норм законодавства.

Ураховуючи викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності постанови від 02.07.2008 у ВП №7986231 про стягнення виконавчого збору, прийнятої за наявності обставин, які зумовлювали обов'язкове зупинення виконавчого провадження №7986231.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано скасовано вказану постанову від 02.07.2008 у виконавчому провадженні №7986231 про стягнення виконавчого збору.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області щодо винесення постанов від 20.03.2014 ВП №42563727 та від 20.03.2014 ВП №42564020 про відкриття виконавчого провадження та їх скасування , колегія суддів виходить з наступного.

Частиною сьомою статті 29 Закону №606 (у чинній на час виникнення спірних відносин редакції), передбачено, що у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Така ж позиція міститься у пункті 3.7.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої на виконання положень Закону №606 наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція №512/5).

У той же час, вказана Інструкція №512/5 містить подібне положення й щодо витрат на організацію та проведення виконавчих дій.

Так, відповідно до пункту 3.13.2 Інструкції №512/5, у разі, якщо виконавче провадження було завершено, а витрати на організацію та проведення виконавчих дій не були стягнуті, постанова про стягнення витрат на організацію та проведення виконавчих дій виділяється в окреме провадження в порядку, передбаченому підпунктом 3.7.4 пункту 3.7 цього розділу.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 17 Закону №606 відповідно до цього Закону, підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках (ч. 1 ст. 19 Закону №606).

При цьому державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону №606).

Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження (ч. 1 ст. 26 Закону №606).

Зважаючи на викладене вище, державний виконавець під час прийняття оскаржуваних постанов керувався положеннями Закону №606 та Інструкції №512/5, оскільки оскаржувані постанови від 20.03.2014 ВП №42563727 та від 20.03.2014 ВП №42564020 були правомірно прийняті у зв'язку з виділенням в окреме виконавче провадження постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 02.07.2008 та стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 07.03.2014.

Ураховуючи викладене вище, скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 02.07.2008 у ВП №7986231 у цій справі не може бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2014 у ВП №42563727, оскільки ця обставина виникла вже після прийняття вищезазначеної оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження. Тобто, на час прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2014 у ВП №42563727 Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області діяло у межах наданих йому чинним законодавством повноважень.

Водночас, суд першої інстанції правильно зазначив, що позивач не позбавлений права на звернення до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області із заявою про закінчення виконавчого провадження на підставі положень пункту 4 частини першої статті 49 Закону №606, положенням якого передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Ураховуючи викладені вище установлені обставини справи та положення чинного законодавства України, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку щодо правомірності постанов від 20.03.2014 ВП №42563727 та від 20.03.2014 ВП №42564020 та дій Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області під час їх прийняття.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариство "Укргазвидобування" та Відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції у Полтавській області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.