Постанова № 43267148, 17.03.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/443/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кльопової І.Г.,

та представників сторін :

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - Висота І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( надалі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - Миргородська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21 січня 2015 року №0000072200, яким застосовано штрафні (фіннсові) санкції в сумі 6 800 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилалась на протиправність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, оскільки ним безпідставно застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції за порушення вимог ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями), а саме за продаж пива неповнолітній особі. Викладаючи фактичні обставини, позивач вказувала, що протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано реалізацію пива неповнолітньому, складений необ'єктивно, за відсутності свідків. Крім того, продавець, яка здійснювала продаж пива, не могла знати про вік покупця, оскільки зовнішній вигляд останнього не є таким, що викликав би сумніви у його повнолітті. Тому будь-який умисел у вчиненні продажу пива неповнолітньому відсутній. Позивач наголошувала, що відповідачем було порушено норми Податкового кодексу України в частині оформлення результатів перевірки та направлення спірного податкового повідомлення - рішення. Як на думку позивача, відповідач прийняв оскаржуване рішення безпідставно, тому воно підлягає скасуванню.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала, просила суд задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях, наголошував на правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки факт реалізації продавцем позивача пива неповнолітній особі не спростовано та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами в їх сукупності /а.с.33-34/.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрована як фізична особа - підприємець 03.12.1999 у встановленому законом порядку /а.с.10/ .

30 жовтня 2014 року працівниками Шишацького РВ УМВС України в Полтавській області проведена перевірка господарської одиниці магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить суб'єкту господарської діяльності ФОП ОСОБА_1, щодо дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Під час перевірки встановлено факт реалізації пляшки пива "Львівське 1715" ємкістю 0,5л., міцністю 4,2% продавцем ОСОБА_3 неповнолітньому гр.ОСОБА_4 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2).

За результатами перевірки було складено протокол про адміністративне правопорушення №132952 від 30.10.2014, в якому зафіксовано порушення ч.2 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що в свою чергу є порушенням суб'єкта господарювання вимог ст..15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР. /а.с.11/

Протокол про адміністративне правопорушення підписаний продавцем магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", ОСОБА_3 Вказане не заперечувалось позивачем у ході розгляду справи.

На підставі вказаного протоколу про адміністративне правопорушення відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 21 січня 2015 року №0000072200, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 6 800 грн. /а.с.14/

Не погоджуючись з означеним рішенням, ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду про визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення Миргородської ОДПІ про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6 800 грн. прийнято за порушення нею ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №132952 від 30.10.2014, складеного працівниками Шишацького РВ УМВС України в Полтавській області.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпеченим їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" /надалі - Закон/.

Частиною 1 статті 15-3 Закону встановлено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років.

Відповідно до положень частини 3 статті 15-3 Закону продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ, продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

За порушення даної норми абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону № 481/95 -ВР передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн.

В ході судового розгляду представник відповідача, обґрунтовуючи правомірність застосування до позивача фінансових санкцій, посилався на те, що факт реалізації продавцем магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", ОСОБА_3, пива "Львівське 1715" ємністю 0,5л. міцністю 4,2% неповнолітньому гр. ОСОБА_4 є доведеним та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №132952 від 30.10.2014.

Суд погоджується з даною позицією відповідача з огляду на те, що позивачем не спростовано факт продажу ОСОБА_3 пива особі , яка не досягла 18 років. Натомість, зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на відсутність вини та умислу продавця у продажу пива неповнолітньому, оскільки покупець виглядав доросліше 18- річного віку.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази скасування рішення про адміністративне стягнення, застосоване до ОСОБА_3 , у зв'язку з яким до позивача застосовано спірні фінансові санкції. Натомість, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилалась на те, що продавець підтвердила факт продажу пива неповнолітньому та зобов'язувалась сплатити адміністративний штраф в розмірі 500 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошувала на тому, що продавець ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах з іншим суб'єктом господарювання, ФОП ОСОБА_6 Господарську діяльність остання здійснює в приміщенні, що перебуває у спільній власності з ФОП ОСОБА_1, а тому, позивач не має жодного відношення до вчиненого продавцем ОСОБА_3 адміністративного правопорушення.

Суд вважає такі твердження позивача безпідставними, оскільки ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що хоча між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 не укладено письмового трудового договору - ОСОБА_3 реалізовує товари, що належать ФОП ОСОБА_1 Окрім того, ОСОБА_1 суду пояснила, що пляшка пива "Львівське 1715" ємністю 0,5 л. міцністю 4,2%, що була реалізована неповнолітньому гр. ОСОБА_4 належала, саме, ФОП ОСОБА_1

В свою чергу, суд дійшов висновку, що відсутність між позивачем та ОСОБА_3 письмового трудового договору не може бути беззаперечним доказом того, що останні не перебувають у трудових відносинах, натомість вказане може свідчити про порушення ФОП ОСОБА_1 трудового законодавства в частині оформлення відносин з найманим працівником.

Посилання позивача на порушення відповідачем норм Податкового кодексу України в частині оформлення результатів відповідної фактичної перевірки та направлення оскаржуваного рішення на адресу, за якою ФОП ОСОБА_1 не проживає, не спростовує факт реалізації позивачем пива неповнолітній особі та порушення ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано належних доказів в обґрунтування позову, в той час як відповідачем доведено правомірність застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6 800 грн.

Відтак, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Зважаючи на приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, понесені позивачем, стягненню на користь останнього не підлягають.

Разом з цим, виходячи з приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, а решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги, зважаючи на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову, з позивача до Державного бюджету України необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1644 грн 30 коп.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 (тридцять) копійок на розрахунковий рахунок 31213206784002, код класифікації доходів бюджету 22030001, одержувач коштів - УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області 22030001, код за ЄДРПОУ 38019510, банк отримувача - ГУДКСУ у Полтавської області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 23 березня.

Суддя О.О. Кукоба