Рішення № 43266034, 20.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2015Справа №910/964/15-гСуддя Отрош І.М., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Дахмонтажрембуд»простягнення 489300 грн. 79 коп.Представники сторін:

від позивача: Ружич Д.В. - представник за довіреністю № 01 від 02.01.2015;

від відповідача: Верховський О.В. - представник за довіреністю б/н від 10.09.2012.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.01.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дахмонтажрембуд» про стягнення 907300 грн. 79 коп., з яких 817434 грн. 11 коп. основного боргу та 89866 грн. 68 коп. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства та укладеного між сторонами Договору поставки № 36 від 11.12.2013 та Додаткової угоди № 01 від 05.03.2014, не в повному обсязі здійснив оплату за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 817434 грн. 11 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 36 від 11.12.2013, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення пеню у загальному розмірі 89866 грн. 68 коп. щодо кожного простроченого платежу окремо.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2015 порушено провадження у справі № 910/964/15-г; розгляд справи призначено на 09.02.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 27.02.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 20.03.2015.

У судовому засіданні 20.03.2015 представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, в прохальній частині якої просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 399434 грн. 11 коп. та заявив про відмову від позову в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 89866 грн. 68 коп.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Нормами частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до положень пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Згідно з ч. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги, що відповідно до Довіреності № 01 від 02.01.2015, представник позивача Ружич Д.В. не має обмежень повноважень щодо подання заяв про зменшення позовних вимог та про відмову від позовних вимог, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу на суму 418000 грн. 00 коп. та приймає відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 89866 грн. 68 коп., у зв'язку з чим припиняє провадження в цій частині позовних вимог.

У судовому засіданні 20.03.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті спору; позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.03.2015 визнав позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 399434 грн 11 коп., надав усні пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 20.03.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

11.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дахмонтажрембуд» (покупець) укладено Договір поставки № 36, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується постачати товар (передавати у власність покупця) , а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору, предметом поставки є товарний бетон марки М-350 по ціні, вказаній у специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору і залишається незмінною до кінця дії договору.

Товар, вказаний у п. 1.2 цього Договору, поставляється покупцю партіями, в міру необхідності товару у покупця, що замовляється останнім (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору, кожна партія товару, що замовляється та постачається покупцеві, визначається рахунком та накладною, в якій зазначається найменування товару, кількість товару, що повинна постачатися в конкретній партії, що попередньо узгоджені специфікацією.

Згідно з п. 3.1 Договору, загальна сума договору на момент укладення складає 1505085 грн. 00 коп. з врахуванням транспортних послуг.

Аналогічні положення викладені у специфікації № 1 від 11.12.2013 (Додаток № 1 до Договору).

Додатковою угодою № 01 від 05.03.2014 сторони погодили, що загальна сума договору на момент укладення становить 2197424 грн. 10 коп. з врахуванням транспортних послуг.

Відповідно до специфікації № 2 від 05.03.2014 (Додаток № 2 до Договору), загальна вартість узгодженого між сторонами товару становить 692339 грн. 10 коп.

Відповідно до п. 3.3 Договору, товар постачається покупцю на умовах 100% передплати продукції згідно виставленого рахунку-фактури.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Додатковою угодою № 01 від 05.03.2014 сторони визначили строк дії Договору до 30.06.2014.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що за період з 16.12.2013 по 17.04.2014 позивач поставив відповідачу узгоджений між сторонами товар на загальну суму 2169434 грн. 10 коп., що підтверджується видатковими накладними №-000003111 від 16.12.2013 на суму 21071 грн. 23 коп., №-000003112 від 16.12.2013 на суму 21071 грн. 23 коп., №-000003121 від 17.12.2013 на суму 21071 грн. 23 коп., №-000003122 від 17.12.2013 на суму 21071 грн. 23 коп., № 000003139 від 18.12.2013 на суму 21673 грн. 27 коп., №-000002140 від 18.12.2013 на суму 21673 грн. 27 коп., №-000003150 від 20.12.2013 на суму 21071 грн. 23 коп., №-000003152 від 20.12.2013 на суму 21071 грн. 23 коп., №-000003157 від 20.12.2013 на суму 21071 грн. 23 коп., №-000003158 від 20.12.2013 на суму 21071 грн. 23 коп., № 000003160 від 21.12.2013 на суму 21071 грн. 23 коп., №-000003161 від 21.12.2013 на суму 21071 грн. 23 коп., №-000003163 від 23.12.2013 на суму 21071 грн. 23 коп., №-000003165 від 23.12.2013 на суму 21071 грн. 23 коп., №-000003167 від 24.12.2013 на суму 21071 грн. 23 коп., №-000003168 від 24.12.2013 на суму 21071 грн. 23 коп., №-000003174 від 25.12.2013 на суму 21071 грн. 23 коп., №-000003175 від 25.12.2013 на суму 21071 грн. 23 коп., №-000003178 від 26.12.2013 на суму 21071 грн. 23 коп., №-000003179 від 26.12.2013 на суму 21071 грн. 23 коп., №-000003184 від 27.12.2013 на суму 21071 грн. 23 коп., №-000003185 від 27.12.2013 на суму 21071 грн. 23 коп., №-0000000000000000015 від 16.01.2014 на суму 18813 грн. 60 коп., №-0000000000000000016 від 16.01.2014 на суму 14298 грн. 34 коп., №-0000000000000000039 від 24.01.2014 на суму 18813 грн. 60 коп., №-0000000000000000040 від 24.01.2014 на суму 18813 грн. 60 коп., №-0000000000000000033 від 24.01.2014 на суму 18813 грн. 60 коп., №-0000000000000000034 від 24.01.2014 на суму 18813 грн. 60 коп., №-0000000000000000042 від 25.01.2014 на суму 18813 грн. 60 коп., №-0000000000000000043 від 25.01.2014 на суму 18813 грн. 60 коп., №-0000000000000000044 від 27.01.2014 на суму 18813 грн. 60 коп., №-0000000000000000045 від 27.01.2014 на суму 18813 грн. 60 коп., №-0000000000000000048 від 28.01.2014 на суму 17308 грн. 51 коп., №-0000000000000000049 від 28.01.2014 на суму 17308 грн. 51 коп., №-000000060 від 29.01.2014 на суму 17308 грн. 51 коп., №-000000061 від 29.01.2014 на суму 17308 грн. 51 коп., №-000000079 від 31.01.2014 на суму 20619 грн. 71 коп., №-000000080 від 31.01.2014 на суму 20619 грн. 71 коп., № 000000090 від 03.02.2014 на суму 20619 грн. 71 коп., №-000000091 від 03.02.2014 на суму 20619 грн. 71 коп., №-000000099 від 04.02.2014 на суму 20619 грн. 71 коп., №-000000100 від 04.02.2014 на суму 20619 грн. 71 коп., №-000000104 від 05.02.2014 на суму 20619 грн. 71 коп., №-000000105 від 05.02.2014 на суму 20619 грн. 71 коп., №-000000120 від 10.02.2014 на суму 9933 грн. 58 коп., №-000000121 від 10.02.2014 на суму 9030 грн. 53 коп., №-000000122 від 10.02.2014 на суму 9632 грн. 57 коп., №-000000127 від 10.02.2014 на суму 16254 грн. 95 коп., № 000000128 від 10.02.2014 на суму 9933 грн. 58 коп., №-000000129 від 10.02.2014 на суму 9030 від 53 коп., №-000000119 від 11.02.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000130 від 10.02.2014 на суму 9632 грн. 57 коп., №-000000132 від 11.02.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., № 000000133 від 11.02.2014 на суму 15953 грн. 93 коп., №-000000134 від 12.02.2014 на суму 18663 грн. 10 коп., №-000000135 від 12.02.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., 3-000000140 від 14.02.2014 на суму 18663 грн. 10 коп., №-000000067 від 12.02.2014 на суму 20619 грн. 71 коп., №-000000068 від 12.02.2014 на суму 20619 грн. 71 коп., № 000000075 від 12.02.2014 на суму 17308 грн. 51 коп., №-000000076 від 12.02.2014 на суму 17308 грн. 51 коп., №-000000141 від 14.02.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000175 від 25.02.2014 на суму 18663 грн. 10 коп., №-000000176 від 25.02.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., 3-000000182 від 26.02.2014 на суму 18663 грн. 10 коп., №-000000183 від 26.02.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000189 від 28.02.2014 на суму 18663 грн. 10 коп., №-000000190 від 28.02.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000197 від 01.03.2014 на суму 18663 грн. 10 коп., №-000000198 від 01.03.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000203 від 03.03.2014 на суму 18663 грн. 10 коп., №-000000204 від 03.03.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000208 від 03.03.2014 на суму 18663 грн. 10 коп., № 000000209 від 03.03.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000215 від 05.03.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000232 від 07.03.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-00000017158 грн. 01 коп., №-000000233 від 07.03.2014 на суму 17158 грн. 01 коп., №-000000246 від 08.03.2014 на суму 16555 грн. 97 коп., №-000000247 від 08.03.2014 на суму 16555 грн. 97 коп., №-000000248 від 08.03.2014 на суму 19265 грн. 12 коп., №-000000263 від 12.03.2014 на суму 15050 грн. 88 коп., №-00000264 від 12.03.2014 на суму 13244 грн. 77 коп., №-000000267 від 13.03.2014 на суму 19265 грн. 12 коп., №-000000268 від 13.03.2014 на суму 19265 грн. 12 коп., №-000000269 від 13.03.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000277 від 14.03.2014 на суму 15050 грн. 88 коп., №-000000278 від 14.03.2014 на суму 13545 грн. 79 коп., №-000000290 від 17.03.2014 на суму 15050 грн. 88 коп., №-000000291 від 17.03.2014 на суму 13545 грн. 79 коп., №-000000298 від 18.03.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000299 від 18.03.2014 на суму 18362 грн. 08 коп., №-000000300 від 18.03.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000304 від 19.03.2014 на суму 17158 грн. 01 коп., №-000000305 від 19.03.2014 на суму 15050 грн. 88 коп., №-000000411 від 04.04.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000412 від 04.04.2014 на суму 17158 грн. 01 коп., №-000000418 від 05.04.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000419 від 05.04.2014 на суму 17158 грн. 01 коп., №-000000420 від 05.04.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000421 від 05.04.2014 на суму 17158 грн. 01 коп., №-000000424 від 08.04.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000425 від 08.04.2014 на суму 17158 грн. 01 коп., №-000000428 від 09.04.2014 від 09.04.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000429 від 09.04.2014 на суму 17158 грн. 01 коп., №-000000436 від 09.04.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000437 від 09.04.2014 на суму 17158 грн. 01 коп., №-000000441 від 10.04.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000442 від 10.04.2014 на суму 17158 грн. 01 коп., №-000000450 від 11.04.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000451 від 11.04.2014 на суму 17158 грн. 01 коп., №-000000456 від 11.04.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000457 від 11.04.2014 на суму 14147 грн. 83 коп., №-000000461 від 12.04.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000462 від 12.04.2014 на суму 17158 грн. 01 коп., №-000000465 від 14.04.2014 на суму 18061 грн. 06 коп., №-000000471 від 14.04.2014 на суму 14147 грн. 83 коп., №-000000505 від 17.04.2014 на суму 17158 грн. 01 коп., №-000000506 від 17.04.2014 на суму 15050 грн. 88 коп. та довіреностями на отримання матеріальних цінностей № 77 від 01.04.2014, № 57 від 04.03.2014, № 28 від 04.02.2014, № 13 від 16.01.2014, № 242 від 16.12.2013, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Як встановлено судом, свій обов'язок з оплати за поставлений позивачем товар відповідач здійснив не в повному обсязі, сплативши 19.12.2013 грошові кошти у розмірі 220000 грн. 00 коп., 23.12.2013 грошові кошти у розмірі 220000 грн. 00 коп., 27.12.2013 грошові кошти у розмірі 20000 грн. 00 коп., 27.12.2013 грошові кошти у розмірі 22000 грн. 00 коп., 30.01.2014 грошові кошти у розмірі 340000 грн. 00 коп., 18.02.2014 грошові кошти у розмірі 100000 грн. 00 коп., 28.02.2014 грошові кошти у розмірі 70000 грн. 00 коп., 04.03.2014 грошові кошти у розмірі 40000 грн. 00 коп., 25.03.2014 грошові кошти у розмірі 150000 грн. 00 коп., 26.03.2015 грошові кошти у розмірі 70000 грн. 00 коп., 11.04.2014 грошові кошти у розмірі 100000 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями відповідних платіжних доручень, що разом становить 1352000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 817434 грн. 10 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1.7. Постанови Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначається, що нормою ст. 530 ЦК України передбачено, між іншим, можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

Зважаючи на те, що у Договорі поставки № 36 від 11.12.2013 сторони не визначили іншого строку оплати товару, аніж той, який передбачений ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, свій обов'язок оплатити поставлений позивачем товар відповідач повинен був здійснити в дату поставки товару, яка зазначена у спірних видаткових накладних, за кожною відповідною видатковою накладною, з огляду на що суд дійшов висновку, що станом на дату розгляду справи у суді строк виконання відповідачем свого обов'язку з оплати за поставлений позивачем товар є таким, що настав.

Крім того, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2014, підписаному та скріпленому печатками уповноваженими представниками сторін, станом на 30.06.2014 заборгованість відповідача перед позивачем за Договором поставки № 36 від 11.12.2013 становить 817434 грн. 10 коп.

У судовому засіданні 20.03.2015 представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою заборгованості відповідачем, в прохальній частині якої просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 399434 грн. 11 коп.

Зважаючи на те, що вказана заява була прийнята судом до розгляду, суд розглядає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки № 36 від 11.12.2013 у розмірі 399434 грн. 11 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості відповідача у розмірі 399434 грн. 11 коп. за Договором поставки № 36 від 11.12.2013 підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем були визнані у судовому засіданні 20.03.2015 і не заперечувались, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дахмонтажрембуд» в частині стягнення основного боргу у розмірі 399434 грн. 11 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 36 від 11.12.2013, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення пеню у загальному розмірі 89866 грн. 68 коп. щодо кожного простроченого платежу окремо.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до п. 5.6 Договору, за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар покупець виплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У судовому засіданні 20.03.2015 представник позивача надав заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 89866 грн. 68 коп., яка була прийнята судом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 89866 грн. 68 коп. підлягає припиненню.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору (п. 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7).

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на те, що відповідач вчасно не виконав умови Договору поставки № 36 від 11.12.2013, у зв'язку з чим виникло прострочення виконання та позивачем було нараховано пеню, судовий збір в частині позовних вимог про стягнення пені, від стягнення якої відмовився позивач у зв'язку з частковою оплатою боргу відповідачем, покладається на відповідача як сторону, яка винна у виникненні спору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Прийняти відмову Публічного акціонерного товариства «Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій» від позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дахмонтажрембуд» пені у розмірі 89866 грн. 68 коп.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дахмонтажрембуд» пені у розмірі 89866 грн. 68 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дахмонтажрембуд» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 10-А; ідентифікаційний код: 30488799) на користь Публічного акціонерного товариства «Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій» (89600, Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул. Духновича, буд. 105; ідентифікаційний код: 03327084) грошові кошти у розмірі 399434 (триста дев'яносто дев'ять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 11 коп. та судовий збір у розмірі 9786 (дев'ять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 02 коп.

5. Повернути Публічному акціонерному товариству «Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій» (89600, Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул. Духновича, буд. 105; ідентифікаційний код: 03327084) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 8360 (вісім тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп., сплачений за платіжним дорученням № 22 від 13.01.2015.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 25.03.2015

Суддя І.М. Отрош