Рішення № 43266016, 25.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2015Справа №910/1676/15-г

за позовомПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно - страхова компанія" провідшкодування матеріальної шкоди 6 798,07 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Грабовський О.О. - представник за довіреністю № 58/ЗОВ від 12.12.2014; від відповідачане з'явились В судовому засіданні 25.03.2015, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно - страхова компанія" про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 6 798,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "Омега" на підставі договору страхування наземного транспорту № 010-07-2161-10 від 04.07.2014р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки "Toyota", державний номер АА 2489 МЕ, а тому, позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1166, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "ВАЗ", державний номер 82194 КХ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ПрАТ "Українська охоронно- страхова компанія", позивачем було направлено останньому регресну вимогу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитків, позивач просить стягнути з відповідача 6 798,07 грн. в якості виплати страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2015 порушено провадження у справі № 910/1676/15-г за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 25.02.2015.

16.02.2015 на адресу Господарського суду м. Києва надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу "ВАЗ", державний номер 82194 КХ.

19.02.2015 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.

У судове засідання, призначене на 25.02.2015, з'явився представник позивача, який надав довідку для долучення до матеріалів справи та щодо поданого клопотання зазначив на розсуд суду.

У зв'язку з неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних судом доказів та враховуючи подане клопотання, суд дійшов висновку, що спір не може бути розглянутий у даному судовому засіданні, тому розгляд справи було відкладено на 25.03.15..

18.03.15 через канцелярію суду відповідач надав заяву про визнання позову, відповідно до якої надав документи на виконання вимог ухвали суду та повністю визнав позовні вимоги в розмірі 6798,07 грн.

В судове засідання 25.03.15 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 0103033639469.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

04 липня 2014 року за договором добровільного страхування наземного транспорту № № 010-07-2161-10 ПрАТ «АСК «Омега» (далі - позивач) було застраховано автомобіль марки «Toyota», державний номер АА2489МE, страхувальник та вигодонабувач - ТОВ «Центр автотехобслуговування», строк дії договору з 11.07.14 по 10.07.15.

З Довідки ДАІ № 9426244 вбачається, що 20.08.2014р. на вул. Гната Юри м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів «ВАЗ 21011», державний номер 82194 КХ, що належить Шуляк Василю Олександровичу, під керуванням Ракул Олександра Володимировича та «Toyota», державний номер АА 2489 МЕ, що належить ТОВ «Центр автотехобслуговування», під керуванням водія Дубовського Єгора Володимировича.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Ракул О.В. вимог п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Святошинського районного суду м. Києва від 22.09.2014р. у справі № 759/14415/14-п.

20.08.14 страхувальник повідомив позивача про настання страхового випадку та звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок СТО.

Відповідно до Звіту № 415 від 28.08.14 з оцінки транспортного засобу вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota», державний номер АА 2489 МЕ внаслідок пошкодження при ДТП складає 10150,59 грн.

Фактична вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Toyota», державний номер АА 2489 МЕ, в результаті його пошкодження у ДТП, відповідно до калькуляції СТО - ФОП Максімкина Г.С. № 084 від 28.08.14 становить 9925,00 грн.

За страховим випадком - ДТП що сталась 20.08.2014р. за участю застрахованого автомобіля «Toyota», державний номер АА 2489 МЕ згідно складеного страхового акту № 10408-Т від 11.09.14 позивачем було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 7798,07 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 1815 від 18.09.14 на суму 7798,07 грн.

Частиною 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що якщо страховик, здійснюючи страхове відшкодування, не може оцінити її загальний розмір у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У листі Верховного Суду України від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" роз'яснено, що, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія Ракул О.В., який керував автомобілем «ВАЗ 21011», державний номер 82194 КХ, підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 22.09.2014р. у справі № 759/14415/14-п.

Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем, як страховиком, та Ракул О.В. як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діяв з 03.07.14 по 02.07.15 (Поліс АІ/3405144), відповідно до якого забезпечений транспортний засіб - автомобіль «ВАЗ 21011», державний номер 82194 КХ, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи 1000,00 грн.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Toyota», державний номер АА 2489 МЕ, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 010-07-2161-10 від 04.07.2014р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль «Toyota», державний номер АА 2489 МЕ.

В розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

За таких обставин, розмір страхового відшкодування, який зобов'язаний сплатити відповідач позивачу в порядку регресу, становить 7798,07 грн. - 1000 грн. = 6798,07 грн., що і відповідає розміру позовних вимог.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.

В матеріалах справи наявна вимога позивача про виплату страхового страхування в порядку регресу за вих. № 2150 від 27.10.2014р. Відповідачем доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди в розмірі 6798,07 грн. суду надано не було, позовні вимоги відповідач визнав повністю.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 6798,07 грн. заподіяної внаслідок ДТП шкоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056 м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145, ідентифікаційний код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (04053 м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 17 літ А, ідентифікаційний код 21626809) страхове відшкодування в сумі 6 798 (шість тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн. 07 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.03.2015 р.

Суддя Л.Г. Пукшин