Ухвала суду № 43265649, 12.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 р. Справа № 68848/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Яворського І. О., Кухтея Р. В.;

за участю секретаря судового засідання - Мартинишина Р. С.;

представника позивача - Парфенюка А. С.;

представника відповідача - Ярошика Т. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «ВГП» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2012 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву публічного акціонерного товариства «ВГП» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 28 листопада 2011 року № 0003742301.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що факт здійснення господарських операцій позивача з ПП «Бест-Груп» підтверджуються належними первинними документами, а також фактом оплати за товар.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0003742301 від 28 листопада 2011 року.

Зазначену постанову мотивовано тим, що Луцькою ОДПІ належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення відносно позивача, також не доведено відсутності реально проведеної господарської операції між позивачем та ПП «Бест Груп».

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що у ПП «Бест-Груп» відсутні трудові ресурси, які приймали б участь у прийманні продукції від постачальника (надання робіт, послуг) та відвантаження її покупцю (надання робіт, послуг), відсутні основні фонди для здійснення такої діяльності, що підтверджує неможливість фактичного отримання від постачальника та відвантаження товарів (робіт,послуг), а також свідчить про неможливість проведення господарських операцій між вищевказаними суб'єктами та підтверджує факт безтоварності господарської операції.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що Луцькою ОДПІ в період з 12 вересня 2010 року по 21 жовтня 2011 року було проведено планову виїзну документальну перевірку ПАТ «ВГП» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2011 року, про що було складено акт № 8967/23-2/01880724 від 07 листопада 2011року, в акті якому було зроблено висновок про порушення позивачем пункту 1.4 статті 1, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 4, пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: занижено податок на додану вартість позивачем на загальну суму 88400,00 гривень за грудень 2010 року.

В описовій частині акту зроблено висновки про нікчемність угод між ПАТ «ВГП» та ПП «Бест-Груп» та відсутності проведення господарської операції між даними контрагентами.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0003742301 від 28 листопада 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 110500,00 грн., в тому числі: за основним платежем 88400,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22100,00 грн.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» ( в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Підпунктом 7.2.6 статті 7 даного Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Встановлено, що між ПАТ «ВГП» та ПП «Бест-Груп» укладено договір поставки № 17/10 від 01 грудня 2010 року, згідно з яким ПП «Бест-Груп» передано у власність ПАТ «ВГП» серветки паперові столові у рулонах завширшки 24 см., ПП «Бест Груп» на поставлений товар видано видаткові накладні № 3270 від 21 грудня 2010 року на суму 296322,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 49387,00 гривень та № 3272 від 21 грудня 2010 року на суму 234078,00 грн., в тому числі ПДП на суму 39013,00 грн., також підприємством видано податкові накладні №№ 3270,3272 на зазначені суми.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що дані накладні містять реквізити про назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; підставу господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення від постачальника та від отримувача, а відсутність у зазначених накладних посилання на сертифікати відповідності не можуть свідчити про неправильність їх оформлення, як про це зазначає Луцька ОДПІ, з врахуванням тих даних, які в них містяться та умов укладеного Договору, зокрема, що такий сертифікат подається на вимогу покупця.

Про фактичність виконання господарської операції між ПАТ «ВГП» та ПП «Бест-Груп» та використання товару у господарській діяльності свідчать наступні документи.

Із платіжних доручень № 645 від 17 лютого 2011 року та № 785 від 01 березня 2011 року вбачається, що ПАТ «ВГП» було сплачено кошти у розмірі 234078,00 грн. та 296322,00 грн. за поставлений товар ПП «Бест-Груп». Поставка товару із м. Одеси до м. Луцька здійснювалась фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 21 грудня 2010 року про транспортування товару в кількості 18995 кг та від 21 грудня 2010 року транспортування товару в кількості 15005 кг, та прийняття товару відповідальною особою ПАТ «ВГП».

З реєстру накладних на видачу сировини «Папір білий серветки 240 1ш 17г/м2 Тур» зі складу сировини та матеріалів у виробництво по ПАТ «ВГП» за період з 22 січня 2011 року по 28 лютого 2011 року та з накладних про внутрішнє переміщення по ПАТ «ВГП» у кількості 21-го примірника та з реєстру прихідних документів з виробництва на склад готової продукції по ПАТ «ВГП» за період з 22 січня 2011 року по 28 лютого 2011 року по товарах, які вироблялись з сировини «Папір білий серветки 240 1ш 17г/м2 Тур» вбачається, що товар придбаний у «Бест-Груп» використовувався у господарській діяльності (виготовлялась продукція).

Із реєстру та звіту про фактичну собівартість продукції, картки рахунку 63.1 ПАТ «ВГП» за період з 01 грудня 2010 року по 31 березня 2011 року, картка рахунку 20.2 ПАТ «ВГП» за період з 21 грудня 2010 року по 28 лютого 2011 року вбачається, що придбана продукція використовувалась у господарській діяльності товариства. ПАТ «ВГП» включено суму податку сплачену в ціні товару до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених первинних документів. На отриманий ПАТ «ВГП» від ПП «Бест-Груп» товар є наявний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/55591 від 08 вересня 2009 року.

Відтак, суд апеляційної інстанції робить висновок про те, що виходячи із положень пунктів 7.4, 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач правомірно вніс до податкового кредиту в грудні 2010 року ПДВ на суму 88400,00 гривень від придбання паперу у ПП «Бест-Груп».

Луцька ОДПІ посилається на висновки зроблені в акті перевірки про те, що ПП «Бест Груп» не є виробником паперу, відсутність у ПП «Бест-Груп» трудових ресурсів, які б приймали участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаженні її покупцю, основних фондів для здійснення такої діяльності, що нібито підтверджує неможливість проведення господарської операції; те, що підставою для включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України, а надані для перевірки документи, очевидно, на думку відповідача, про таке не свідчать.

Проте суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що із довідки № 99 від 09 серпня 2011 року про відсутність заборгованості по податках, зборах ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, ПП «Бест-Груп» проведено остаточні розрахунки щодо платежів, контроль за справлянням яких здійснюють органи державної податкової служби.

Суд також звертає увагу на те, що висновки Луцької ОДПІ про нікчемність правочинів, укладених між ПАТ «ВГП» та ПП «Бест-Груп» як таких, що порушують публічний порядок, з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства взагалі не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що укладена між позивачем та ПП «Бест-Груп» угода від 01 грудня 2010 року порушує публічний порядок та є нікчемним, а саме була спрямована на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як вбачається із підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення обєкта податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом вказаної норми податковий кредит вважаються сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року в справі № 2а-369/12/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: І. О. Яворський

Р. В. Кухтей

Ухвалу складено в повному обсязі 16 березня 2015 року.