Справа №467/1507/13-ц 25.03.2015 25.03.2015 25.03.2015
Провадження №22-ц/784/720/15
Провадження № 22ц/784/720/15 Головуючий у 1-ї інстанції Кологрива Т.М.
Категорія 39 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.
У Х В А Л А
Іменем України
25 березня 2015 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Ямкової О.О.,
суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,
при секретарі: Кудрі В.М.,
за участю: позивача - ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скарги
ОСОБА_5
на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 30 січня 2015 року
за позовом
ОСОБА_2
до ОСОБА_5,
про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом, скасування свідоцтва та витягу,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, якій неодноразово уточнював та остаточно пред'явив вимоги до Арбузинської державної нотаріальної контори, Арбузинської селищної ради Миколаївської області, Арбузинської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, на: земельну ділянку площею 6,64га, розташовану на території Арбузинської селищної ради, належну матері спадкодавця ОСОБА_7; 2/3 частини земельної ділянки площею 7,28 умовних кадастрових га, належну батьку спадкодавця ОСОБА_8; земельну ділянку площею 7,28га умовних кадастрових га, належну матері спадкодавця ОСОБА_7; 2/3 частини житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1, і земельну ділянку площею 0,31га, розташовану біля будинку за вказаною адресою, та 1004 простих іменних акцій вартістю 1004 грн.00коп.. Також просив про скасування права власності на земельні ділянки, надані ОСОБА_4, про недійсність актів, виданих на її ім'я, та скасування свідоцтва про право власності і витягу з державного реєстру, наданих ОСОБА_5 на підставі рішення апеляційного суду Миколаївської області від 11 вересня 2013 року .
Позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_8, який є батьком спадкодавця ОСОБА_6, і залишив йому та його матері ОСОБА_7 спадкове майно у вигляді земельної частки (паю), яке вони не встигли оформити поряд з іншим спадковим майном, на яке було видано відповідне свідоцтво.
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла мати спадкодавця - ОСОБА_7, та спадщину, яка відкрилася після її смерті, прийняв їх син ОСОБА_6. Другий їх син ОСОБА_9, який є батьком ОСОБА_5, відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_6.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 11 вересня 2013 року за ОСОБА_5, після смерті його батька ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6, визнано право на спадщину на 1/3 частину житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1 і 1/3 частину земельної ділянки площею 7,28 умовних кадастрових га, належну ОСОБА_8.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6, який за життя залишив заповіт на все належне йому майно на ім'я позивача ОСОБА_2.
Посилаючись на вказане і те, що нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з неможливість надання ним оригіналів правовстановлюючих документів, позивач просив позов задовольнити.
Ухвалами Арбузинського районного суду Миколаївської області від 4 листопада і 11 грудня 2013 року до участі у справі в якості відповідачів залучено ОСОБА_5 та Арбузинську селищну раду Миколаївської області.
Ухвалою цього ж суду від 23 січня 2013 року залишено без розгляду вимоги до Арбузинської державної нотаріальної контори, Арбузинської селищної ради Миколаївської області, Арбузинської районної державної адміністрації, ОСОБА_4, а також позовні вимоги про визнання права власності на 1004 простих іменних акцій вартістю 1004 грн.00коп. і земельну ділянку площею 6,64га, розташовану на території Арбузинської селищної ради, належну матері спадкодавця ОСОБА_7, та вимоги про скасування права власності на земельні ділянки, надані ОСОБА_4 і про недійсність актів, виданих на її ім'я.
Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 30 січня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалено про визнання за ним право на спадщину за заповітом на 2/3 частини земельної частки (паю) площею 7,28 умовних кадастрових га, належну спадкодавцю ОСОБА_6 і земельну частку (пай) площею 7,28га умовних кадастрових га, належну матері спадкодавця ОСОБА_7. Визнано за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за заповітом на 2/3 частини житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1 і 2/3 частини земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, але фактично в частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду не оскаржує.
На думку апелянта, рішення суду про задоволення позову є незаконним, необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як позивач не прийняв спадщину за заповітом у встановленому законом порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції вважав, що позивач ОСОБА_2 належним чином прийняв спадщину за заповітом, звернувшись із відповідними заявами до держнотконтори, а тому є усі підстави для визнання за ним права власності у порядку спадкування на майно, яке залишилося, після смерті спадкодавця ОСОБА_6, в тому числі на те, яке він прийняв, після смерті батьків, але не встиг оформити належним чином. Підстав для скасування свідоцтва про право власності та витягу із реєстру, наданих ОСОБА_5, на підставі рішення апеляційного суду, немає, так як за цими правовстановлюючими документами відповідач не набував права власності на земельну ділянку, що залишилася, після смерті матері спадкодавця ОСОБА_7.
З такими висновками суду слід погодитися, так як ним повно з'ясовано всі обставини справи та його висновки відповідають цим обставинам.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, з листопада 1989 року був головою колгоспного двору, членами якого також були його дружина ОСОБА_7 і їх два сини - ОСОБА_9, 1975 року народження та ОСОБА_6, 1977 року народження та на праві сумісної власності їм належав будинок АДРЕСА_1, в якому вони спільно проживали.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Таким чином, після смерті ОСОБА_8, його дружина та сини, які проживали разом з ним, прийняли спадщину по 1/12 частині спірного будинку (1/4 : 3 = 1/12).
Крім того, ОСОБА_8 на праві власності належала земельна частка (пай) розміром 7,28 умовних кадастрових гектарах, яка знаходиться в колективній власності СП «Хлібороб», а тому його дружина та два сини після його смерті фактично прийняли спадщину кожний по 1/3 частині вказаної земельної частки (паю).
Також за життя спадкодавцю ОСОБА_8 була передана у приватну власність земельна ділянка, розташована біля будинку АДРЕСА_1 площею 0,25га для обслуговування житлового будинку і площею 0,06га для введення підсобного господарства, на яку спадкодавець державний акт отримати не встиг.
ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_7, яка за життя фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка у вигляді 1/12 частини спірного будинку та 1/3 частини земельної частки (паю). Також їй належала на праві власності ? частина цього будинку та ціла земельна частка (пай) розміром 7,28 умовних кадастрових гектарах, яка знаходиться в колективній власності СП «Хлібороб».
Після її смерті, ОСОБА_9 відмовився від належної йому частки спадкового майна після смерті матері на користь брата ОСОБА_6, який прийняв відповідним чином спадщину.
На ім'я ОСОБА_6 було видано свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_7, на цілий жилий будинок АДРЕСА_1 та всю земельну частку (пай), після смерті ОСОБА_8.
На земельну частку (пай), належну ОСОБА_7 свідоцтво на ім'я ОСОБА_6 видано не було, у зв'язку з повторним оформленням ним правовстановлюючого документу - сертифіката, після смерті спадкодавці, так як остання не встигла отримати замість зданого нею сертифіката державний акт.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 11 вересня 2013 року визнано частково недійсними (на 1/3) видані на ім'я ОСОБА_6 свідоцтва про право на спадщину за законом, та за відповідачем ОСОБА_5, після смерті його батька ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6, визнано право на спадщину на 1/3 частину житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1 і 1/3 частину земельної ділянки площею 7,28 умовних кадастрових га, належну ОСОБА_8.
30 липня 2008 року ОСОБА_6 залишив заповіт на все належне йому майно на ім'я позивача ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.
Після смерті ОСОБА_6, мати відповідача ОСОБА_5 подала в його інтересах заяву до Арбузинської державної нотаріальної контори про прийняття ним спадщини за законом як спадкоємцем другої черги.
В той же час, 9 вересня 2009 року позивачем ОСОБА_2 направлена на адресу держнотконтори в простої формі заява про прийняття ним спадщини за заповітом, після смерті заповідача ОСОБА_6.
На вимогу нотаріуса підтвердити належним чином свою підпис, позивач 17 липня 2012 року надіслав нотаріально посвідчену заяву про прийняття ним спадщини за заповітом, таким чином підтвердив своє волевиявлення, викладене у заяві від 9 вересня 2009 року.
Оспорюючи факт прийняття позивачем спадщини за заповітом, відповідач посилався на знаходження ОСОБА_2 на момент вересня 2009 року за межами міста Миколаєва, що унеможливлювало, на його думку, направлення письмової заяви про прийняття спадщини, але не підтвердив ці обставини належними доказами.
Також, вважаючи за можливе використати висновок судової почеркознавчої експертизи як підставу для відмови у задоволенні позову, відповідач не звернув уваги на те, що експерт не зміг надати категоричної відповіді щодо особи, яка виконала підпис у заяві від 9 вересня 2009 року, у зв'язку з простою формою її виконання, та за наявності розбіжностей та співпадінь при виконання зразка, що ним досліджувався, а тому не спростував факт особистої подачі позивачем ОСОБА_2 відповідної заяви про прийняття ним спадщини.
Інших доказів, які спростували б, особисте виконання позивачем підпису в поданої ним заяві, відповідачем у судових засідання не надано.
За такого суд, з'ясувавши обставини спору, перевіривши доводи сторін, проаналізувавши зібрані докази і дав їм належну правову оцінку, обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_2, так як наявні підстави, передбачені статтею 549 ЦК УРСР, статтями 1216-1218, частинами 2-3 статті 1225, статтями 1233, 1269 ЦК України, положеннями частин 1-3 пункту 207 розділу 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом №20/5 Мінюсту України від 3 березня 2004 року, для визнання права на спадщину та спадкове майно у порядку спадкування за заповітом, а також відмову в скасуванні свідоцтва та витягу, видані на підставі рішення апеляційного суду на ім'я відповідача.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом дана невірна оцінка судової почеркознавчої експертизи, є безпідставними, оскільки вона досліджена судом поряд з іншими доказами, а такі доводи апелянта стосуються їх переоцінки та не впливають на обґрунтовані висновки суду.
При встановлені зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального закону та правильно застосовано норми матеріального права.
Окрім цього, в апеляційної скарзі відсутні посилання на докази, які суд не дослідив.
За таких обставин рішення суду першій інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 30 січня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуюча Судді
Судове рішення № 43262533, Апеляційний суд Миколаївської області було прийнято 25.03.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 467/1507/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: