Ухвала суду № 43262520, 18.03.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/188/15-ц 18.03.2015 18.03.2015 18.03.2015

Провадження №22-ц/784/730/15 Суддя першої інстанції: Біцюк А.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої - Крамаренко Т.В.,

суддів - Буренкової К.О., Царюк К.О.,

із секретарем судового засідання - Шпонарською О.Ю.,

за участю представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідачки - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_5

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 лютого 2015 року, постановлену за заявою ОСОБА_5 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Заводського районного суду від 30 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 за участю третьої особи - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіної Олени Геннадіївни про визнання договору купівлі - продажу недійсним,

в с т а н о в и л а:

В червні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 недійсним.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 9 листопада 2013 року, у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 квітня 2014 року вищевказані судові рішення залишені без змін.

15 січня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 жовтня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, якими на його думку, є те, що рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 вересня 2011 року на підставі якого за ним було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 скасоване.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 лютого 2015 року вказану заяву залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив ухвалу суду скасувати, а справу направити до місцевого суду на новий розгляд.

В запереченнях на апеляційну скаргу, відповідачка просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст. 361 ЦПК України та роз'яснень, викладених у пунктах 2, 3, 4, 9, 10, 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», підставою для перегляду рішення суду, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини (юридичні факти), які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Зокрема, як нововиявлені можуть розглядатися скасування судового рішення , яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду. Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Скасування судового рішення (пункт 3 частини другої статті 361 ЦПК) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору. Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв'язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв'язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 вересня 2011 року за ОСОБА_5 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та батька - ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).

На підставі, нотаріально посвідченого договору від 11 жовтня 2011 року ОСОБА_5 продав належну йому квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_6 купила вказану квартиру (а.с.11).

5 червня 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання зазначеного договору купівлі - продажу квартири недійсним з двох підстав, а саме, з підстав вчинення його у стані, коли через хворобливий стан, викликаний зловживанням алкогольних напоїв, він не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, та вчинення договору під впливом обману з боку відповідачки.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 9 листопада 2013 року у задоволенні вказаного позову ОСОБА_5 відмовлено (а.с. 77-78, 106-111)

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 квітня 2014 року вказані рішення залишені без змін (а.с.146-147).

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 вересня 2011 року на підставі якого за ОСОБА_9 визнано право власності на квартиру та ухвала апеляційного суду Миколаївської області від 25 грудня 2013 року, якої вказане рішення залишено без змін, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 жовтня 2014 року скасовані, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (а.с.158-159).

В подальшому ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 грудня 2014 року прийнята відмова представника ОСОБА_5 - ОСОБА_2 від позову ОСОБА_5 до Миколаївської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом та закрито провадження у справі (а.с.164).

Отже, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 вересня 2011 року було підставою для оформлення права власності ОСОБА_5 на спірну квартиру, яку в подальшому останній продав, уклавши нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу.

Рішення суду, яке ОСОБА_5 просить переглянути не ґрунтувалось на підставі скасованого рішення. Крім того, наслідком скасування судового рішення не є інше за змістом вирішення спору.

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 вересня 2011 року було не підставою для ухвалення рішення, яке ОСОБА_5 просив переглянути.

Правильно встановивши таке, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для застосування правил статті 361 ЦПК України та скасування вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами, а тому відмовив у задоволені заяви ОСОБА_5

Доводи ОСОБА_5 в апеляційній скарзі, які зводяться до іншого тлумаченням змісту та наслідків вказаного рішення, висновків місцевого суду не спростовують, а тому не можуть бути підставою для скасування правильної по суті ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: