Ухвала суду № 43258447, 18.03.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: № 22ц/790/2192/15 Головуючий 1-ої інстанції - Феленко Ю.А.

Справа: № 610/4439/14-ц Доповідач - Івах А.П.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Івах А.П.,

суддів - Хорошевського О.М., Пшенічної Л.В.,

при секретарі - Курносовій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданої в особі його представника ОСОБА_2 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 29 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" про розірвання кредитного договору,-

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ОСОБА_1, в особі свого представника ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом про розірвання кредитного договору.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що між ним та ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", був укладений кредитний договір №НАТОG 00000027, відповідно до якого останній зобов'язався надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі грошових коштів на умовах, визначених в договорі.

Взяті на себе зобов'язання Банк виконав, надав йому грошові кошти у розмірі 15623,79 доларів США на ремонт будинку та у розмірі 1897, 20 доларів США на сплату страхових платежів строком до 15 грудня 2017 року зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2% від суми наданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати.

Станом на 18.12.2007 р. за даними НБУ курс долару США до гривні складав 5,05 грн. за 1 долар США, що надавало ОСОБА_1 можливості безперешкодно сплачувати кредитні зобов'язання у строки та в розмірах, які визначені договором.

Протягом 2008 року по 2014 рік відбулася істотна зміна обставин, а саме: дуже змінився курс долару.

Крім того, на даний час він не працює, має непостійні доходи, як наслідок не може своєчасно та у повному обсязі виконувати взяті на себе зобов'язання за договором.

06 вересня 2014 року він звернулася до ПАТ КБ "ПриватБанк" з проханням внести зміни до кредитного договору шляхом зміни валюти кредиту з доларів США на національну валюту - гривню та шляхом застосування при такому перерахунку курсу, визначеного НБУ станом на дату укладання кредитного договору.

Відповідно до листа від 16 вересня 2014 року за №20.1.0.0.0\7-20140909\2060 Банк відмовив у внесенні відповідних змін до кредитного договору, у зв'язку з неможливістю внесення таких змін.

Вважаючи, що неодноразове значне зростання курсу долара США по відношенню до гривні України, відсутність постійного працевлаштування та постійних доходів позивача, загальне погіршення економічних показників держави, введення в дію Указом Президента України від 13.04.2014р. №405/2014 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" є істотними змінами обставин, якими сторони керувались при укладенні кредитного договору, просив суд розірвати спірний кредитний договір з дати набрання рішенням законної сили.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 29 січня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1, в особі свого представника ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про його скасування та ухвалення нового, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені сторонами у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

Відповідно до положень ст. ст. 3, 11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За положеннями ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та яким доказами вони підтверджуються;

- чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі.

Судом достеменно встановлено, що 18.12.2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк" укладений кредитний договір № НАТОСА00000027, відповідно до умов якого позивач отримав кредитні кошти в іноземній валюті у розмірі 15623,79 доларів США на ремонт будинку та у розмірі 1897.20 доларів США на сплату страхових платежів, з кінцевим терміном повернення 15.12.2017 року та зі сплатою процентів у розмірі 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Укладаючи спірний кредитний договір, позивач своїм підписом засвідчив факт та згоду з його умовами, підтвердив свої права та обов'язки за цим договором і погодився з ними, підтвердив свою здатність виконувати умови договору, та що всі умови йому цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього. Договір був підписаний обома сторонами, тобто за правилами ч. 1 ст. 638 ЦК України є укладеними, оскільки сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до п. 2.2.5 спірного кредитного договору міститься посилання на курс Міжбанківського валютного ринку України при визначенні банком валютного курсу на день операції.

Відповідно до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року N 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Укладаючи спірний кредитний договір № НАТООА00000027 від 18 грудня 2007 року в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог, а незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплено.

При цьому суд керувався роз'ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться в п. 16 постанови №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30 березня 2012 року.

З висновком суду першої інстанції судова колегія погоджується та находить таким, що відповідає вимогам ст. ст. 57, 58, 59, 60, 64 ЦПК України, положенням ст. ст. 652, 1046, 1054 ЦК України.

Отже, відповідно до вимог ст. ст. 1046, 1054 ЦК України, укладаючи спірний кредитний договір № НАТООА00000027 від 18 грудня 2007 року в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Посилання в апеляційній скарзі на обов'язок банків у разі надання кредитів в іноземній валюті під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язання несе споживач спростовується кредитним договором.

За вимогами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухваленні рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На виконання вимог діючого цивільно-процесуального законодавства позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про те, що змінилися істотні умови договору, що він не усвідомлював можливість настання підвищення курсу та про валютні ризики, які покладаються на нього як споживача.

Судова колегія, вважає, що розглядаючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд повно дослідив наявні у справі докази у їх сукупності, встановив фактичні обставини по справі, правильно визначився з юридичною природою правовідносин, що виникли між сторонами і законом, що їх регулює, вірно визначився з правовими підставами відмови у задоволенні позову, ухвалив рішення таке, що відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для задоволення доводів апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 29 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -