ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2707/14
Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Танасогло Т.М.,
суддів - Бойка А.В.,
- Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "Океан" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації до Публічного акціонерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "Океан", третя особа Державна податкова інспекція у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, про анулювання дозволів,
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2014 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації (далі НКРЗІ) звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) "Миколаївський суднобудівний завод "Океан", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у Корабельному районі Головного управління (далі ДПІ у Корабельному районі ГУ) Міндоходів у Миколаївській області, про анулювання дозволу від 24 травня 2011 року № БС 150-48-0008116 на експлуатацію радіоелектронних засобів (далі РЕЗ) аналогового ультракороткохвильвового радіотелефонного зв'язку сухопутної рухомої радіослужби та дозволу від 31 травня 2011 року № МР-48-0011123 на експлуатацію РЕЗ радіозв'язку берегових та суднових станцій морської рухомої радіослужби, видані відповідачу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що відповідачем порушено вимоги Закону України "Про радіочастотний ресурс України", а саме: не було надано розрахунки збору за користування радіочастотним ресурсом України, починаючи з грудня 2013 року, а станом на 01 травня 2014 року він має відповідний податковий борг у сумі 261,49 грн., тому надані відповідачу дозволи на експлуатацію РЕЗ повинні бути анульовані.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року позов - задоволено. Анулювано дозвіл від 24 травня 2011 року № БС150-48-0008116 на експлуатацію РЕЗ аналогового ультракороткохвильвового радіотелефонного зв'язку сухопутної рухомої радіослужби та дозвіл від 31 травня 2011 року №МР-48-0011123 на експлуатацію РЕЗ радіозв'язку берегових та суднових станцій морської рухомої радіослужби, видані відповідачу. Стягнуто з відповідача на користь позивача сплачений згідно квитанції №805 від 11 серпня 2014 року судовий збір в сумі 73,08 грн.
В апеляційній скарзі ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "Океан" ставиться питання про скасування постанови в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "Океан", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
24 травня 2011 року відповідачу видано дозвіл № БС 150-48-0008116 на експлуатацію радіоелектронних засобів аналогового ультракороткохвильвового радіотелефонного зв'язку сухопутної рухомої радіослужби, з присвоєнням радіочастоти - 150,1625 МГц, терміном дії до 22 лютого 2015 року.
31 травня 2011 року відповідачу видано дозвіл №МР-48-0011123 на експлуатацію РЕЗ радіозв'язку берегових та суднових станцій морської рухомої радіослужби, з присвоєнням радіочастоти - 157,5000 МГц, терміном дії до 25 лютого 2015 року.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача наявна заборгованість по збору за користування радіочастотним ресурсом України, тому оскаржувані дозволи мають бути анульованими.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України, Закону України "Про радіочастотний ресурс України".
В апеляційній скарзі ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "Океан" вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» позивач не мав правових підстав для здійснювати нарахування збору за користуванням відповідним радіочастотним ресурсом, тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
НКРЗІ відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» є органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України.
Згідно п.1 ч.2 ст. 30 вказаного Закону користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів або випромінювальних пристроїв - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг. Також відповідно до пункту 3 частини другої статті 30 Закону користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів (РЕЗ) або випромінювальних пристроїв (ВП) спеціальними користувачами, технологічними користувачами та радіоаматорами.
Статтею 42 зазначеного Закону передбачено, що видачу дозволів на експлуатацію здійснює державне підприємство «Український державний центр радіочастот», яке утворюється відповідно до Закону та належить до сфери управління НКРЗІ.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 травня 2011 року та 31 травня 2011 року відповідачу видано дозвіл № БС 150-48-0008116 на експлуатацію радіоелектронних засобів аналогового ультракороткохвильвового радіотелефонного зв'язку сухопутної рухомої радіослужби, з присвоєнням радіочастоти - 150,1625 МГц, терміном дії до 22 лютого 2015 року, та дозвіл №МР-48-0011123 на експлуатацію РЕЗ радіозв'язку берегових та суднових станцій морської рухомої радіослужби, з присвоєнням радіочастоти - 157,5000 МГц, терміном дії до 25 лютого 2015 року, відповідно.
Відповідно ст. 57 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі. На момент виникнення спірних правовідносин збір за користування радіочастотним ресурсом України встановлювався Податковим кодексом України.
Згідно пп.318.1.4 п.318.1 ст. 318 ПК України загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі дозволу на експлуатацію РЕЗ та ВП є платниками збору.
Пунктом 5 ч.2 ст. 6 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» користувачі радіочастотного ресурсу України зобов'язані вносити платежі та збори, передбачені законом.
Відповідно до п.322.1 та п.322.2 ст. 322 ПК України збір сплачувався платниками збору у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації, а у разі несплати збору або сплати його в неповному обсязі платниками збору протягом шести місяців контролюючі органи подавали інформацію про таких платників збору до НКРЗІ для вжиття до них заходів згідно із законодавством.
Частиною 3 ст. 58 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» визначено, що у разі несплати щомісячного збору протягом шести місяців відповідна ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України, а також дозволи на експлуатацію РЕЗ анулюються без компенсації збитків користувачу радіочастотного ресурсу України зі стягненням суми заборгованості в судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що у ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "Океан" наявна заборгованість по збору за користування відповідним радіочастотним ресурсом України, що підтверджується карткою особового рахунку платника.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що оскільки дії відповідача є такими, що порушують вищевказані норми законодавства України у сфері користування радіочастотним ресурсом, то НКРЗІ відповідно до п.322.2 ст. 322 ПК України та ч.3 ст. 58 Закону правомірно вжило заходів щодо анулювання дозволів на експлуатацію РЕЗ шляхом звернення до суду.
Що стосується доводів апелянта щодо протиправності нарахування позивачем збору за користування радіочастотним ресурсом України в межах виділеної смуги радіочастот загального користування на підставі, зокрема, дозволу на експлуатацію РЕЗ та ВП у грудні 2013 року та січні 2014 року, то колегія суддів вважає за неохідне зазначит наступне.
Відповідно п.41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.
Пунктом 41.2 ст. 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Згідно з п.41.4 ст. 41 ПК України інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначені доводи апелянта щодо протиправності нарахування позивачем відповідного збору є необґрунтованими, оскільки НКР3І не здійснює адміністрування збору за користування радіочастотним ресурсом України, контроль за достовірністю, повнотою його нарахування та сплати до бюджету суб'єктами господарювання, в тому числі відповідачем, так як дана інформація надходить до НКРЗІ від контролюючих органів, які подають інформацію про таких платників збору до НКРЗІ для вжиття до них заходів згідно із законодавством.
У даному випадку відповідні нарахування несплати збору здійснені ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів в Миколаївській області, що бере участь у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Враховуючи все вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки у ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "Океан" наявна заборгованість по збору за користування відповідним радіочастотним ресурсом України.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "Океан" залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.М. Танасогло
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Яковлєв
Судове рішення № 43252018, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.03.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/2707/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: