Рішення № 43250799, 26.02.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1014/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Бурлай О.Б.,

представника позивача - Петерчук Л.Р.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно одержаних коштів, -

у с т а н о в и в :

26.12.2014 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення безпідставно одержаних коштів. Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 11.07.2014р. листом №825 Управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва для вирішення питання про відшкодування переплати пенсії (безпідставно одержаних коштів) пенсіонера ОСОБА_2. Переплата пенсії за період з 08.04.2014р. по 30.06.2014р. в сумі 26 255 грн. 67 коп. виникла в зв'язку з неправомірним призначенням пенсії. 08.04.2014 року відповідач (ІНФОРМАЦІЯ_1) звернувся до Управління із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про статус народного депутата України" за півтора року до досягнення віку, встановленого абз. 10 частини 12 ст. 20 цього Закону (за півтора року до досягнення віку - 61 рік). Позивач зазначає, що у заяві відповідач зазначив, що не працює, про прийнятгя на роботу, звільнення з роботи та інші обставини, що можуть вплинути на його пенсійне забезпечення, зобов'язується своєчасно протягом 10 днів повідомити органи, що призначають та виплачують пенсію Згідно копії трудової книжки, довідок СПОВ за 2014р., ОСОБА_2 не працює з 08.04.2014 року Управлінням гр. ОСОБА_2 призначено пенсію за віком з 08.04.2014р відповідно до Закону України "Про статус народного депутата України". Згідно абзацу 10 частини 12 ст. 20 Закону України "Про статус народного депутата України" після закінчення строку депутатських повноважень народному депутату, який має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за його бажанням може бути достроково призначено пенсію згідно з цим Законом, але не раніше ніж за півтора року до досягнення віку, встановленого цією частиною. Достроково призначена згідно з цим Законом пенсія до досягнення віку, встановленого цією частиною, працюючому народному депутату не виплачується. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата" від 28.02.12014р. №836-УІІ, який набрав чинності 12.03.2014р. абзац 10 частини 12 ст. 20 Закону України "Про статус народного депутата України" виключено. На виконання зазначених змін Управлінням припинено виплату пенсії та закритий особовий рахунок гр. ОСОБА_2 з 08.04.2014р У листопаді 2014 року при надходженні на гр. ОСОБА_2 індивідуальних відомостей про застраховану особу з відділу персоніфікованого обліку Управлінням було виявлено, що гр. ОСОБА_2 в квітні 2014 року продовжував працювати в Київському університеті права національної академії наук України, працював за сумісництвом директором у Пр-во "Хална-Дуна Солгалтато", хоча не мав права працювати до досягнення віку, встановлено абз. 1 ч. 12 ст. 20 Закону України "Про статус народного депутата України" (до досягнення 61 року). Оскільки гр. ОСОБА_2 не повідомив Управління про факт роботи на момент написання заяви від 08.04.2014р., це призвело до призначення пенсії, на яку він не мав права. Відповідач отримав пенсію за віком згідно Закону України "Про статус народного депутата України" без достатньої правової підстави за період з 08.04.2014р. по 30.06.2014р. в сумі 26255 грн. 67 коп. і, на думку позивача, має повернути вказані кошти Управлінню, тож позивач просить стягнути з гр. ОСОБА_2 безпідставно одержані кошти у розмірі 26255 грн. 67 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позовної заяви з підстав викладених у ній, просить позов задовольнити і додатково пояснила суду, що на момент призначення пенсії Управлінню не було відомо про зміни у законодавстві та про те, що пенсії на яку претендує відповідач вже не існує, однак якщо б відповідач у своїй заяві зазначив, що працює, то пенсія йому призначена б не була.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просить відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю з підстав викладених у письмових запереченнях, які приєднано до матеріалів справи і додатково пояснив суду, що він не мав жодного наміру повідомляти неправдиву інформацію і йому також не було відомо про зміни у чинному законодавстві. Також відповідач зазначає, що звертався до позивача з пропозицією укласти мирову угоду, однак позивач відмовив посилаючись на те, що в нього немає таких прав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно листа №825 від 11.07.2014 року ГУ ПФУ в м. Києві просило Дніпровський УПФ вирішити питання про утримання переплати пенсії з відповідача за період з 08.04.2014 року по 30.06.2014 року у сумі 26255,67 грн., яка виникла у зв'язку з неправомірним призначенням пенсії (а.с. 3).

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2014 року відповідач звернувся до позивача з заявою про призначення пенсії, зазначивши, що він не працює. При цьому, відповідач зобов'язався, зокрема, повідомити органи, які призначають та виплачують пенсію про прийняття на роботу та інші обставини, що можуть вплинути на його пенсійне забезпечення (а.с. 4).

За змістом наданої відповідачем копії трудової книжки, станом на час звернення до позивача з заявою про призначення пенсії, він дійсно не працював (а.с. 5).

Однак, за даними персоніфікованого обліку та за змістом довідки №05 від 08.10.2014 року відповідач продовжував працювати (а.с. 6-8).

Відповідно до положень абз. 10 ч. 12 ст. 20 Закону України "Про статус народного депутата", в редакції чинній до 12.03.2014 року, після закінчення строку депутатських повноважень народному депутату, який має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за його бажанням може бути достроково призначено пенсію згідно з цим Законом, але не раніше ніж за півтора року до досягнення віку, встановленого цією частиною. Достроково призначена згідно з цим Законом пенсія до досягнення віку, встановленого цією частиною, працюючому народному депутату не виплачується.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" від 28.02.2014 вказану норму закону виключено.

Отже, станом на час призначення відповідачу пенсії, такого виду пенсії вже не існувало і недбалість працівників позивача фактично сприяла призначенню пенсії та незаконному її отриманню. Однак, суд приходить до висновку, що оцінка дії працівників позивача лежить в межах їх індивідуальної відповідальності та значення для вирішення спору по суті не має, оскільки у разі зазначення відповідачем у своїй заяві про призначення пенсії даних про те, що він працює призначення б пенсії не відбулось, або її призначення за таких умов мали б інший результат для відповідача. Тож, суд приходить до висновку, що відповідач не повідомив належним чином, шляхом вказання у своїй заяві про призначення пенсії даних про продовження роботи за сумісництвом, що призвело до безпідставного призначення та виплати йому пенсії.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Статтею 1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абз. 2 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенси, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Статтею 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" установлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Враховуючи встановлені обставини справи та викладені норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність задоволення позову, оскільки відповідач безпідставно набув грошові кошти, які виплачували йому як непрацюючому пенсіонеру, при цьому, відповідач був працевлаштований та не повідомив про це позивача у порядку встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст. 1215 ЦК України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд, -

в и р і ш и в :

Позов Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно одержаних коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва безпідставно одержані кошти у розмірі 26255 (двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн. 67 коп. на розрахунковий рахунок 2560830126 в Головному управлінні ОЩАДБАНКу м. Києва, МФО 322669, ЄДРПОУ 22869069, отримувач Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -