Рішення № 43246645, 25.02.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2015 р. Справа № 911/5580/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ФГ Груп”, м. Харків

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Старпласт”, с. Сошників, Бориспільський район

2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Елко Пак”, м. Чернівці

про стягнення 200000,00 грн.

суддя Лопатін А.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю “ФГ Груп”, (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Старпласт”, (надалі відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю “Елко Пак” (надалі відповідач-2), про стягнення 200000,00 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору від 10.06.2014 р. про реструктуризацію заборгованості за договором поставки № 130312 від 13.03.2012 р. укладеного між ТОВ “ФТ Груп” та ТОВ “Елко Пак”.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 28.01.2015 р

23.01.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

26.01.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача-1 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2015 р. розгляд справи відкладено на 25.02.2015 р. у зв’язку з неявкою представників учасників судового процесу.

06.02.2015 р. на адресу господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

У судове засідання 25.02.2015 р. з’явились представники позивача та відповідача-1. Представник відповідача-2 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. У зазначеному судовому засіданні представником позивача подано документи на вимогу ухвали суду від 26.12.2014 р. та відзив на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача-1, суд

встановив:

13 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ФГ Груп” (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Елко Пак” (відповідач-2, покупець) укладено договір поставки № 130312 відповідно до п. 1.1. якого на умовах цього договору та відповідно до замовлень покупця постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах DDP, Київ – згідно правил INCOTERMS 2010, пакувальні матеріали (надалі – товар), визначений у додатку № 1 до цього договору.

Згідно п. 2.1. договору загальна вартість товару,що постачається згідно договору не може перевищувати 10000000,00 грн. (десяти мільйонів гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ 20% протягом строку дії договору.

У п. 2.2. договору зазначено, що оплата товару за даним договором з моменту підписання договору до 31.12.2013 р.: у розмірі 100% вартості товару, визначеної у відповідному замовленні, здійснюється на 90 (дев’яностий) календарний день після відвантаження товару зі складу постачальника, за умови підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, надання вірнооформлених оригіналів рахунку, податкової і видаткової накладної на товар.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений відтисками печаток юридичних осіб.

10 червня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ФГ Груп” (позивач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Елко Пак” (відповідач-2, боржник) укладено договір про реструктуризацію заборгованості за договором поставки № 130312 від 13.03.2012 р. відповідно до п. 1.1. якого кредитор надає боржнику розстрочку по сплаті заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки № 130312 від 13.03.2012 р. укладеного між кредитором та боржником, на загальну суму 1371186,36 грн. (один мільйон триста сімдесят одна тисяча сто вісімдесят шість гривень 36 коп.).

Згідно з п. 2.1. договору кредитор надає боржнику розстрочку по сплаті заборгованості, а боржник зобов’язується сплачувати заборгованість у сумі 1371186,36 грн. (один мільйон триста сімдесят одна тисяча сто вісімдесят шість гривень 36 коп.) згідно такого графіку:

Період перерахування грошових коштів (дд.мм.рр.)

Сума грошових коштів, що підлягають перерахуванню (грн.)

12.06.2014 – 30.06.2014

171186,36

01.07.2014 – 31.07.2014

200000,00

01.08.2014 – 29.08.2014

200000,00

01.09.2014 – 30.09.2014

200000,00

01.10.2014 – 31.10.2014

200000,00

03.11.2014 – 28.11.2014

200000,00

01.12.2014 – 31.12.2014

200000,00

Крім того, 12 червня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ФГ Груп” (позивач, кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю “Старпласт” (відповідач-1, поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Елко Пак” (відповідач-2, боржник) укладено договір поруки № 120614, відповідно до п. 1.1. якого у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником грошового зобов’язання за договором, передбаченим ст. 2 цього договору.

Згідно з п. 2.1. договору, під основним договором у цьому договорі розуміють договір поставки № 130312 від 13.03.2012 р. з урахуванням змін та доповнень внесених договором про реструктуризацію заборгованості б/н від 12 червня 2014 р., укладених між кредитором та боржником (далі за текстом – основний договір).

09.12.2014 року представник позивача вручив відповідачу-1 вимогу від 04.12.2014 року, згідно якої позивач просить відповідача-1 виконати зобов’язання відповідно до договору поруки, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, відповідач-1 на дану вимогу відповіді не надав.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно частин першої та другої ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

06.02.2015 р. представником позивача надіслано заяву про збільшення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 400000,00 грн. основного боргу у зв’язку із простроченням наступного платежу за договором про реструктуризацію заборгованості.

Відповідно до частин четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити позовні вимоги.

З огляду на вищенаведену норму чинного законодавства України, судом прийнято заяву про збільшення позовних вимог від 06.02.2015 р., а тому, станом на дату винесення рішення позовними вимогами у даному спорі є стягнення у розмірі 400000,00 грн. основного боргу.

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що відповідачем-1 перераховано 10000,00 грн. відповідачу (оригінал платіжного доручення додається).

Також відповідач-1 вважає, що звернення позивача було передчасним. Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо отримання поручителем вимоги в розмірі 400000,00 грн.

До таких тверджень відповідача-1 суд ставиться критично, оскільки до заяви про збільшення позовних вимог додається копія вимоги із проханням сплатити заборгованість за період з 03.11.2014 р. по 28.11.2014 р. у розмірі 200000,00 грн. та за період з 01.12.2014 р. по 31.12.2014 р. у розмірі 200000,00 грн., а також копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 15.01.2015 р. у якому зазначено, що відповідач-1 отримав вищезазначену вимогу 22.01.2015 р.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Оскільки відповідач за отриманий товар не розрахувався, а також враховуючи норми статті 530 ЦК України, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, та у зв’язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов’язання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини, відповідно до яких позивач зобов’язався поставити відповідачу товар, а відповідач, в свою чергу, зобов’язався за нього розрахуватись. Оскільки, відповідач не розрахувався за поставлений товар, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, в зв’язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У п. 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Оскільки зобов’язання відповідача-1 щодо сплати позивачу 10000,00 грн. було припинено шляхом сплати відповідачем вказаного боргу, суд припиняє провадження у справі № 911/5580/14 у частині стягнення основного боргу у розмірі 10000,00 грн. у зв'язку з частковою сплатою заборгованості.

Оскільки заборгованість відповідачів перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, суд вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів основного боргу у розмірі 400000,00 грн. задовольняє частково, а саме у частині стягнення 390000,00 грн., оскільки відповідач частково погасив заборгованість 13.02.2015 р.(після подання позивачем позову).

Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Старпласт” (08363, Київська область, Бориспільський район, с. Сошників, вул. Іванова, буд. 3; код ЄДРПО України – 39020134) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Елко Пак” (58029, м. Чернівці, пр-т. Незалежності, буд. 129; код ЄДРПО України – 33056469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФГ Груп” (61172, м. Харків, вул. Роганська, буд 117; код ЄДРПО України – 37575589) – 390000 (триста дев’яносто тисяч) гривень 00 коп. основного боргу та 8000 (вісім тисяч) гривень 00 коп. судового збору.

3. Провадження у справі в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Старпласт” (08363, Київська область, Бориспільський район, с. Сошників, вул. Іванова, буд. 3; код ЄДРПО України – 39020134) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Елко Пак” (58029, м. Чернівці, пр-т. Незалежності, буд. 129; код ЄДРПО України – 33056469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФГ Груп” (61172, м. Харків, вул. Роганська, буд 117; код ЄДРПО України – 37575589) - 10000 (десять тисяч) гривень 00 коп. припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.03.2015 року.

Суддя А.В. Лопатін