Рішення № 43246641, 19.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2015Справа №910/811/15-гСуддя Плотницька Н.Б., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Грейнфорс Трейдинг"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Волари"простягнення 420 000 грн 00 коп.Представники: від позивача: Косован А.В. - представник за довіреністю від 06.02.2015від відповідача: не з'явилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.01.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнфорс Трейдинг" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волари" стягнення 420 000 грн 00 коп. заборгованості за договором позики № 21/01-01 від 21.01.2009.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов договору позики № 21/01-01 від 21.01.2009 не виконує взяті на себе зобов'язання щодо повернення позики, у зв'язку із чим за останнім утворилась заборгованість в сумі 420 000 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2015 порушено провадження у справі № 910/811/15-г, розгляд справи призначений на 09.02.2015.

06.02.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов лист про неможливість участі у розгляді справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 розгляд справи відкладено на 02.03.2015, у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання та неподанням сторонами витребуваних доказів.

02.03.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача у судове засідання 02.03.2015 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 3281746 0.

У судове засідання 02.03.2015 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 розгляд справи відкладено на 19.03.2015, у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання та неподанням сторонами витребуваних доказів.

17.03.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли пояснення по справі.

19.03.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

В судове засідання 19.03.2015 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 19.03.2015 не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 19.03.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волари" (Україна) (відповідач, позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Валари" (Російська федерація) (позикодавець) було укладено договір позики № 21/01-01, згідно якого позикодавець надає позичальнику грошові кошти в сумі 30 000 000 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути вказану суму позики на умовах, в порядку та у строк, встановлені договором (п. 1.1. договору позики).

15.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волари" (Україна) (відповідач, позичальник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Волари-Агро" (Україна) (новий позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Валари" (Російська федерація) (позикодавець) було укладено додаткову угоду №3 та додаткову угоду б/н до договору позики № 21/01-01 від 21.01.2009.

Відповідно до додаткової угоди №3 від 15.07.2013 позичальник зі згоди позикодавця передає, а новий позичальник приймає всі права та обов'язки за договором позики № 21/01-01 від 21.01.2009.

Додатковою угодою б/н від 15.07.2013 сторони встановили, що позичальник компенсує новому позичальнику витрати, понесені останнім у зв'язку із прийняттям на себе обов'язків позичальник за договором позики № 21/01-01 від 21.01.2009 в сумі 111 340 068 грн 04 коп., що еквівалентно 13 929 696 долл США 99 центів. За умовами додаткової угоди вказана сума повинна бути оплачена у строк до 14.05.2014.

Крім того, сторони обумовили, що подальші відносини позичальника та нового позичальника з приводу виплати компенсації будут регулюватись ними на підставі двосторонніх угод на власний розсуд та повідомлення позикодавця за договором позики № 21/01-01 від 21.01.2009 не вимагається.

Статтею 520 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно статті 521 Цивільного кодексу України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, а саме - правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Судом встановлено, що вкзані вимоги закону сторонами при укладенні додаткових угод до договору позики № 21/01-01 від 21.01.2009 №3 від 15.07.2013 та б/н від 15.07.2013 було дотримано.

15.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волари-Агро" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнфорс трейдинг" (новий кредитор) було укладено договір №15/05-01, відповідно до якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги, яке виникло на підставі договору позики № 21/01-01 від 21.01.2009 та додаткових угод до нього №3 від 15.07.2013 та б/н від 15.07.2013 до ТОВ "Волари" (боржник), в обсягах та на умовах, встановлених цим договором (п. 1. договору №15/05-01).

Відповідно до п. 2. договору №15/05-01 новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання зобов'язань, а саме - сплатити первісному кредитору компенсацію за взяття первісним кредитором на себе фінансових зобов'язань боржника в розмірі 420 000 грн 00 коп.

Згідно статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Статтею 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 Цивільного кодексу України).

16.05.2014 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому повідомив про відступлення йому Товариством з обмеженою відповідальністю "Волари-Агро" права вимоги за договором №15/05-01 від 15.05.2014 в розмірі 420 000 грн 00 коп., а також вимагав сплатити заборгованість, що виникла за договором позики № 21/01-01 від 21.01.2009 та додатковими угодами до нього №3 від 15.07.2013 та б/н від 15.07.2013.

Відповідач листом від 22.05.2014 повідомив про наявність заборгованості по вказаним правочинам, також просив позивача відстрочити сплату заборгованості у зв'язку із скрутним фінансовим становищем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору № 21/01-01 від 21.01.2009 Товариством з обмеженою відповідальністю "Валари" було надано Товариством з обмеженою відповідальністю "Волари" грошові кошти в загальній сумі 13 929 696 долл США 99 центів, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками з банківських рахунків, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач в порушення умов договору позики з додатковими угодами та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з компенсації Товариству з обмеженою відповідальністю "Волари-Агро" переведеного боргу, право вимоги якої перейшло до позивача на підставі договору про відступлення права вимоги.

На виконання вимог ухвали суду позивачем було направлено відповідачеві акт звірки взаєморозрахунків, однак відповідач станом на час розгляду справи звірку не провів, контррозрахунку заборгованості суду не надав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач письмово повідомив суду про наявність заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Волари-Агро" в сумі 111 340 068 грн 04 коп. та про обізнаність щодо відступлення права вимоги на користь позивача в розмірі 420 000 грн 00 коп. Також відповідач вказує, що жодних розрахунків з позивачем не проводилось.

З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання відповідачем обов'язку з компенсації Товариству з обмеженою відповідальністю "Волари-Агро" переведеного боргу, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми компенсації в розмірі 420 000 грн 00 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на це, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волари" (04050, м.Київ, вул. Пимоненка, буд. 13 ,корп. 6А, оф. 51, ідентифікаційний код 35745650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнфорс Трейдинг" (01021, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 9, ідентифікаційний код 38726887) заборгованість в розмірі 420 000 (чотириста двадцять тисяч) грн 00 коп. та витрати оплаті судового збору у розмірі 8 400 (вісім тисяч чотириста) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 24.03.2015.

Суддя Н.Б. Плотницька