Рішення № 43245838, 17.03.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 р. Справа № 909/20/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.,

при секретарі судового засідання Попович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Полімердеталь", вул. Радянська, 1А, смт. Солоне, Солонянський район, Дніпропетровська область, 52400,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона", вул. Карпатська, 4/59, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018,

про стягнення коштів в сумі 602708 грн. 51 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Папірний О.В. - представник, довіреність № 1/07-14 від 17.07.2014 року,

від відповідача: представники не з"явилися,

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Полімердеталь" звернулося в господарський суд Івано-Франківської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" про стягнення коштів в сумі 612452 грн. 30 коп., в тому числі: 435600 грн. передоплати сплаченої за товар, 136850 грн. збитків, 4750 грн. 65 коп. відсотків річних, 35251 грн. 65 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки товару № 83/о11 від 27.07.2011 року відповідачем не передано позивачу товар, який останнім оплачено згідно платіжного доручення № 364 від 21.03.2014 року на суму 435600 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.01.2015 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 27.01.2015 року.

В судовому засіданні 27.01.2015 року, в порядку ст. 22 ГПК України, представником позивача подано суду письмові пояснення щодо позовних вимог вх. № 1080/15, згідно яких позивач просить стягнути з відповідача 435600 грн. передоплати сплаченої за товар, 136850 грн. збитків, 3786 грн. 23 коп. відсотків річних, 26472 грн. 28 коп. інфляційних втрат та покласти на відповідача судові витрати.

З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив заяву про зміну предмету позову і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.

Ухвалою суду від 27.01.2015 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 26.02.2015 року.

Ухвалою суду від 26.02.2015 року відкладено розгляд справи на 17.03.2015 року.

Представник позивача, в судовому засіданні 17.03.2015 року, позовні вимоги підтвердив, з підстав викладених у позовній заяві та заяві про зміну предмету позову. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки товару № 83/о11 від 27.07.2011 року, в частині поставки поліпропілену в кількості 22 тони, який оплачено позивачем, у встановлений сторонами строк. Просить суд позов задовольнити, стягнути з відповідача 435600 грн. передоплати сплаченої за товар, 136850 грн. збитків, 3786 грн. 23 коп. відсотків річних, 26472 грн. 28 коп. інфляційних втрат та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору і витрати на проїзд пов"язані з явкою в судове засідання.

Представник відповідача, в судовому засіданні 17.03.2015 року, позовні вимоги визнав частково в частині стягнення 435600 грн. передоплати сплаченої за товар, в задоволенні решти позовних вимог усно заперечує, відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

27.07.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Полімердеталь" (Покупець) укладено договір поставки товару № 83/о11 (далі Договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору Постачальник зобов"язується поставити Покупцю полімерну сировину, асортимент, найменування, кількість та ціна якого погоджується Сторонами у виставлених рахунках та/або Додатках до даного договору. Покупець зобов"язується прийняти поставку Товарів та оплатити вартість Товарів на умовах та у порядку, встановленому цим Договором.

21.03.2014 року ТзОВ "Компанія Рона" виставлено рахунок № 995 на оплату поліпропілену Sabic PP 500 Р, код товару 3902100000 в кількості 22 тони по ціні 19800 грн. за одну тону, в тому числі ПДВ, на загальну суму 435600 грн.

ТзОВ "Завод Полімердеталь" перераховано ТзОВ "Компанія Рона" грошові кошти в сумі 435600 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 364 від 21.03.2014 року.

Відповідно до гарантійного листа № 1408/14 від 08.04.2014 року ТзОВ "Компанія Рона" зобов"язалася поставити ТзОВ "Завод Полімердеталь" поліпропілен марки Teldene H03BPM в кількості 22 тони в термін з 15.04.2014 року по 17.04.2014 року.

Згідно гарантійного листа № 06/24-14-2 від 24.06.2014 року ТзОВ "Компанія Рона" зобов"язалася поставити ТзОВ "Завод Полімердеталь" поліпропілен в кількості 22 тони на загальну суму 435600 грн. в строк до 11.08.2014 року.

Проте, ТзОВ "Компанія Рона" зобов'язання з поставки поліпропілену в кількості 22 тони у встановлений сторонами строк не виконано.

Оскільки, товар за який здійснено передплату згідно з платіжним дорученням № 364 від 21.03.2014 року відповідачем не поставлено в обумовлений строк, позивач 23.06.2014 року звернувся до відповідача із претензію, якою повідомив про те, що внаслідок прострочення виконання зобов'язань з боку ТзОВ "Компанія Рона" - зобов'язання з постачання поліпропілену втратило інтерес для ТзОВ "Завод Полімердеталь", та звернувся до відповідача з вимогою повернути перераховану суму передоплати в розмірі 435600 грн. на рахунок п/р 26004201321382 в АТ "ОТП Банк" м. Київ МФО 300528 на протязі 7 днів з моменту отримання вимоги.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, зазначена вимога отримана відповідачем 29.07.2014 року.

Згідно з листом № 11/25-14 від 25.11.2014 року ТзОВ "Компанія Рона" зобов"язалося повернути ТзОВ "Завод Полімердеталь" кошти в сумі 435600 грн. у строк до 10.12.2014 року. Однак, зазначене зобов'язання також не виконано відповідачем.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що поставку товару в обумовлені сторонами строки, відповідачем не здійснено, вимоги про повернення суми передоплати в розмірі 435600 грн. на яку не здійснено поставку товару визнаються судом обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Внаслідок тривалого прострочення поставки товару з боку ТзОВ "Компанія Рона", з метою забезпечення стабільної роботи підприємства та своєчасного виконання зобов'язань перед своїми контрагентами, ТзОВ "Завод Полімердеталь" було вимушено купити поліпропілен у кількості 22 тони в інших постачальників, але за більш високою ціною, а саме: у ПП "Харків-Полімер" в кількості 1,5 тонн на підставі рахунку № 16 від 07.05.2014 року, на загальну суму 38700 грн., які сплачено відповідно до п/д № 603 від 07.05.2014 року та в кількості 2,5 тони на підставі рахунку № 68 від 23.05.2014 року, на загальну суму 66250 грн., які сплачено відповідно до п/д № 675 від 23.05.2014 року; у ТзОВ "Белтім полімери" в кількості 5 тонн на підставі рахунку № БП-0001529 від 21.05.2014 року, на загальну суму 128000 грн., які було сплачено відповідно до п/д № 687 від 28.05.2014 року; у ТзОВ "Дніпрохім" в кількості 10 тонн на підставі рахунку № 17/0600006 від 18.06.2014 року, на загальну суму 260000 грн., які сплачено відповідно до п/д № 803 від 18.06.2014 рроку і № 814 від 17.06.2014 року та в кількості 3 тони на підставі рахунку № 4/070000006 від 04.07.2014 року, на загальну суму 79500 грн., які сплачено відповідно до п/д № 1886 від 07.07.2014 року.

Загальна різниця між ціною, що була обумовлена для продажу поліпропілену між ТзОВ "Завод Полімердеталь" і ТзОВ "Компанія Рона", та ціною, за якою позивач був вимушений придбати поліпропілен під загрозою зупинення виробництва внаслідок прострочення зобов'язань з постачання поліпропілену відповідачем, становить 136850 грн.

Враховуючи вищенаведене, сума, витрачена позивачем на придбання поліпропілену у інших постачальників в розмірі різниці між ціною, що була обумовлена для продажу поліпропілену між ТзОВ "Завод Полімердеталь" і ТзОВ "Компанія Рона", та ціною, за якою позивач був вимушений придбати поліпропілен (136850 грн.), є збитками Позивача (у розумінні ст. 224, 225 ГК України), які спричинені неналежним виконанням зобов'язань збоку Відповідача та підлягають стягненню з останнього в повному об'ємі.

Окрім цього, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, за період з 05.08.2014 року по 17.12.2014 року позивачем нараховано відповідачу 3786 грн. 23 коп. відсотків річних і 26472 грн. 28 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно положень ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар (поліетилен Sabic PP 500 Р).

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.

З врахуванням наведеного, в стягненні 3786 грн. 23 коп. відсотків річних та 26472 грн. 28 коп. інфляційних втрат належить відмовити (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду від 16.09.2014 року у справі № 921/266/13-г/7).

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів сплати коштів в сумі 572450 грн. відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених вище обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 435600 грн. передоплати сплаченої за товар, 136850 грн. збитків, є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 11448 грн. 99 коп. витрат по сплаті судового збору. Також судом задоволено клопотання представника позивача про віднесення до судових витрат витрати на проїзд пов"язаних з явкою в судове засідання представника позивача в сумі 2873 грн. 51 коп., що підтверджені копіями проїзних документів, які долучено до матеріалів справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 547, 549, 610, 612, 625, 663, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Полімердеталь" до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" про стягнення коштів в сумі 602708 грн. 51 коп. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона", вул. Карпатська, 4/59, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, (ідентифікаційний код 31789757), на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Полімердеталь", вул. Радянська, 1А, смт. Солоне, Солонянський район, Дніпропетровська область, 52400, (ідентифікаційний код 20303576), 435600 (чотириста тридцять п"ять тисяч шістсот) грн. передоплати сплаченої за товар, 136850 (сто тридцять шість тисяч вісімсот п"ятдесят) грн. збитків, 11448 (одинадцять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 99 коп. судового збору, 2873 (дві тисячі вісімсот сімдесят три) грн. 51 коп. судових витрат.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.03.15

Суддя Деделюк Б.В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Козло П. М. 23.03.15