Постанова № 43245637, 02.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2015р. Справа № 876/4286/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби, м.Золочів Львівської області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2013р. у справі №2а-8006/12/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Узлісся", с.Стрілки Перемишлянського району Львівської області

до Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби, м.Золочів Львівської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2012р. позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Узлісся" звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу від 02.08.2012р. №217, визнання протиправним та скасування направлення на перевірку від 02.08.2012р. №155, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2012р. №0000202321, №0000192321, №0000292333 та №0001421701.

Ухвалою судового засідання від 08.02.2013р. провадження у справі №2а-8006/12/1370 в частині визнання протиправним та скасування направлення на перевірку від 02.08.2012р. №155 закрито.

Позовні вимоги позивача обґрунтовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки повідомлення про перевірку не було вручено позивачеві за 10 днів до початку її проведення, акт перевірки підписано посадовою особою ДПІ, яка фактично не брала участі у перевірці, в позивача наявна відповідна первинна документація, яка спростовує висновки, зроблені податковим органом в акті перевірки.

В ході розгляду справи суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки погодився із доводами позивача щодо протиправності дій Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Узлісся" з 31.07.2012р. по 13.08.2012 р., що є підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 02.08.2012р. №217 відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): Золочівська міжрайонна державна податкова інспекція Львівської області Державної податкової служби оскаржив її в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, тому оскаржувана постанова повинна підлягати скасуванню в апеляційному порядку. Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що позивачем було занижено податок на прибуток за 2011р. в сумі 74589,50грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість в сумі 172070,20грн., занижено податок з доходів фізичних осіб за 2010р. в сумі - 306,47грн., а також не виконано щоденного друку фіскального звітного чеку за 02.11.2011р. та не збережено контрольної стрічки РРО "Марія-301МТМ" з фіскальними чеками з №1 по №157 за період з 10.08.2011р. по 05.09.2011р.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, колегія суддів, керуючись вимогами ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що 07.07.2012р. відповідачем видано наказ №168 про проведення планової виїзної документальної перевірки ТзОВ "Узлісся" відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок на ІІІ квартал 2012р. (липень місяць) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства з а період з 01.04.2010р. по 01.03.2012р. терміном 10 робочих днів з 19.07.2012р.

Про проведення перевірки керівником Золочівської МДПІ виписано повідомлення №4/8/23-025 від 05.07.2012р., яке було надіслано відповідачем на адресу позивача та отримано останнім 14.07.2012р.

Згідно із повідомленням та наказом від 07.07.2012р. №168 зазначено як дату початку перевірки 19.07.2012р.

Працівниками Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Узлісся" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2012р. За результатами перевірки органом державної податкової служби складено Акт №8/22-32568069 від 20.08.2012р.

Головний державний податковий ревізор-інспектор Дзюрман А.В. підписував Акт перевірки, однак, він з 01.08.12 по 17.08.2012р. перебував на листку непрацездатності, в той час як перевірка проводилася з 31.07.2012р. по 13.08.2012р.

Згідно з висновками Акта перевірки, було встановлено наступні порушення:

підпункту 135.5.4 п.135.5.5 ст.135 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2011р. в сумі 74589,50грн. в тому числі за 2 квартал 2011р. на суму 18653,50грн., за 4 квартал 2011р. 55936грн.;

підпункту 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість в сумі 172070,20грн., в тому числі: за березень 2012р. на суму 172070,20грн.;

статті 3, п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п.119.2, ст.119, Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено зниження податку з доходів фізичних осіб за 2010р. в сумі - 306,47грн.;

пункту 9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку за 02.11.2011р. РРО (фіскальний номер 1324000483), порушено п.10 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не зберігання контрольної стрічки РРО "Марія-301МТМ", фіскальний номер 1324000487, з фіскальними чеками з №1 по №157 за період з 10.08.2011р. по 05.09.2011р.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.08.2012р. №0000202321, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 172070,20грн.; №0000192321, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 74589,50грн.; №0000292333, яким застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 510,00грн. та №0001421701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2933,09грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 02.08.2012р. №217, оскільки під час перевірки ТзОВ "Узлісся" згідно з цим наказом до перевірки було правомірно залучено головного державного податкового ревізора-інспектора Майорчак-Хандій І.П. В даній частині оскаржувану постанову суду першої інстанції не оскаржено.

Що ж до задоволення судом першої інстанції позовної вимоги про визнання протиправними дій Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Узлісся" з 31.07.2012р. по 13.08.2012р., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з оскаржуваної постанови суду першої інстанції, підставами задоволення цієї позовної вимоги послужили порушення відповідачем норми п.77.4 ст.77 ПК України, яке проявилося у неврученні повідомлення про перевірку за 10 днів до початку їх проведення та відсутність у головного державного податкового ревізора-інспектора Дзюрман А.В. права підписувати акт перевірки, оскільки він фізично був відсутній під час її проведення (перебував на лікарняному).

Щодо першої підстави, судом першої інстанції вірно встановлено факт порушення відповідачем норми п.77.4 ст.77 ПК України, дана обставина підтверджується матеріалами справи.

Однак, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що відповідно до позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24.12.2010р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька, третя особа: Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Тобто, згідно із правовою позицією Верховного Суду України саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні податкової перевірки. А відтак, позов платника податків, спрямований на оскарження наказу про проведення виїзної перевірки, дій або бездіяльності податкового органу щодо призначення та/або проведення перевірки, може бути задоволений лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулось допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що невчасне надсилання повідомлення про початок перевірки не може послужити підставою для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки позивача в межах даної адміністративної справи.

Щодо другої обставини, то судом першої інстанції також правильно встановлено факт перебування головного державного податкового ревізора-інспектора Дзюрман А.В. на лікарняному під час проведення перевірки позивача, однак цій обставині було дано неправильну правову оцінку.

Встановлені Главою 8 розділу ІІ ПК України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні ПК України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Недотримання встановлених статтями 75-81 ПК України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Водночас, оцінку процедурним порушенням, які вчинені контролюючим органом при призначення та/або проведенні перевірки, суд може надати під час розгляду питання щодо правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом за результатами відповідної перевірки.

При цьому судам варто мати на увазі, що акт перевірки як носій доказової інформації не повинен розцінюватися як єдиний або виключний доказ наявності податкового правопорушення, виявленого за результатами спірної перевірки. Натомість основними доказами є первинні документи, що складені за результатами відповідних господарських операцій, показання свідків та інші належні та допустимі докази, як ті, на які є посилання в акті спірної перевірки, так і ті, що надані сторонами або витребувані судом на виконання приписів статті 11 КАС України щодо офіційного з'ясування обставин справи.

З урахуванням викладеного, процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки.

Натомість вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки відповідні порушення вплинули на можливість платника податків захистити свої права під час проведення спірної перевірки (зокрема, щодо надання відомостей про обставини спірних господарських операцій тощо), чи призвели порушення процедури призначення та/або проведення перевірки на встановлені обставини щодо відображення тих чи інших господарських операцій в податковому обліку тощо.

Відповідна правова позиція відображена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.07.2014р. по справі №К/800/19335/13.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вищевказане процедурне порушення, вчинене одним із працівників ДПІ, саме по собі не може послужити підставою для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки позивача, оскільки жодних доказів впливу цієї обставини на об'єктивність висновків податкового органу в акті перевірки позивачем не представлено.

За таких обставин, оскільки інших підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки позивача матеріали справи не містять, то колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні цієї позовної вимоги.

Оскільки факт задоволення позовної вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2012р. №0000202321, №0000192321, №0000292333 та №0001421701 судом першої інстанції поставлено виключно в залежність від задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Узлісся" з 31.07.2012р. по 13.08.2012р., то за умови безпідставності останньої вимоги, необхідно перевірити факт законності та обґрунтованості прийняття кожного з податкових повідомлень-рішень з урахуванням фактичних обставин їх прийняття.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції було надано правову оцінку правомірності прийняття кожного з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, зокрема:

Щодо прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 22.08.2012р. №0000192321, то судом першої інстанції було правильно встановлено, що 25.10.2011р. між ТзОВ "Узлісся" та ОСОБА_3 укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги. Згідно з п.1.1 цього Договору засновник надає Підприємству поворотну фінансову допомогу, а Підприємство зобов'язується повернути грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором. Пунктом 1.2 Договору визначено, що сторони погодили, що в цьому Договорі поворотна фінансова допомога це - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

На виконання Договору в 4-му кварталі 2011р. ТзОВ "Узлісся" отримано поворотну фінансову допомогу в розмірі 243200грн., що була оформлена прибутковими касовими ордерами: від 28.10.2011р. прибутковий касовий ордер за №889 на суму 121000грн.; від 08.11.2011р. прибутковий касовий ордер за №913 на суму 112000грн.; від 11.11.2011р. прибутковий касовий ордер за №920 на суму 5500грн.; від 15.11.2011р. прибутковий касовий ордер за №928 на суму 4700,00грн.

Громадянин ОСОБА_3 є засновником ТзОВ "Узлісся".

З моменту підписання Договору між ТзОВ "Узлісся" та ОСОБА_3 до дня підписання Акта перевірки не спливло 365 календарних днів.

З врахуванням вищевикладеного, зважаючи на вимоги абз.4 п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, згідно з яким положення пункту 135.5 Податкового кодексу України (інші доходи включають) не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 22.08.2012р. №0000192321 в частині висновків відповідача про заниження доходів позивачем за 4 квартал 2011р. в розмірі 243200,00грн.

Актом перевірки також встановлено завищення задекларованих ТзОВ "Узлісся" показників у рядку 06.6 Декларації "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011р.) за період з 01.04.2011р. по 31.03.2012р. в сумі 81102грн. в тому числі за 2-й квартал 2011р.

ТзОВ "Узлісся" 06.08.2011р. о 17:13:45год. було надіслано відповідачеві податкову декларацію з податку на прибуток за ІІ кв. 2011р.. Одночасно 06.08.2011р. о 17:16:35год. позивач надіслав відповідачеві розрахунок податкових зобов'язань за період, в якому виявлено помилку (ки), з якого вбачається, що у І кварталі 2011р. витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування становили 81102грн., відтак сума об'єкта оподаткування становила - 81102грн.

Відповідно до вимог п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем при проведенні перевірки не було враховано даних розрахунку податкових зобов'язань за період, в якому виявлено помилку (ки) від 06.08.2011р., а тому податкове повідомлення-рішення від 22.08.2012р. №0000192321 в частині висновків відповідача про заниження доходів позивачем за 2 квартал 2011р. на суму 81102грн. є неправомірним.

Відтак, правильно проаналізувавши вищенаведені фактичні обставини справи та застосувавши до них відповідні норми матеріального права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість в цілому прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 22.08.2012 року №0000192321 та необхідності його скасування.

Щодо прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 22.08.2012р. №0000202321, то воно було прийнято у зв'язку з порушенням позивачем пп.14.1.181 п.14.1. ст.14, п.198.1., п.198.2. ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, які проявилися в завищенні від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість в сумі 172070,20грн., в тому числі, за березень 2012р. на суму 172070,20грн.

Такий висновок відповідача ґрунтується на тому, що при перевірці отриманих та виданих податкових накладних за період, що перевіряється, встановлено, що оригінали зазначених у Акті перевірки накладних, які вказані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних - відсутні. Це відповідає поясненні до акта перевірки, наданому директором ТзОВ "Узлісся" Височанським В.М. від 20.08.2012р.

Відповідно до вимог п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно із вимогами п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Заперечення на Акт перевірки у встановлені законодавством строки до прийняття податкового повідомлення-рішення позивачем не подано. Також позивач не скористався визначеними законодавством правами, не надав податкових накладних за березень 2012р.

Згідно із нормами п.198.6. ст.198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відтак, судом першої інстанції було правильно встановлено, що ТзОВ "Узлісся" не було дотримано вимоги ПК України щодо віднесення до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зокрема не представлено оригіналів податкових накладних, оформлених згідно з вимогами ст. 201 ПК України. За таких обставин, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від 22.08.2012р. №0000202321 є законним та обґрунтованим, тому скасуванню не підлягає.

Відносно прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 22.08.2012р. №0000292333, як правильно встановлено судом першої інстанції, згідно з книгою обліку розрахункових операцій РРО (фіскальний номер 1324000483), що використовується в кафе-барі за адресою: Львівська обл., с.Стрілки, ур. Ріпи, 1, не виконано Z-звіт за 02.11.2011р., чим порушено п.9 ст.2 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Позивач не представив суду жодних доказів на обґрунтування цієї позовної вимоги, з огляду на що колегія суддів вважає, що підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0000292333 від 22.08.2012р. відсутні.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 22.08.2012р. №0001421701, як вбачається з акту перевірки, позивачем не відображено у формах №1-ДФ за 1-4 квартали 2011р. та 1 квартал 2012р. виплати за надані послуги СГ-фізичними особами, чим порушено вимоги п.119.2 ст.119 ПК України.

Оскільки доказів на обґрунтування цієї позовної вимоги матеріали справи не містять, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0001421701 від 22.08.2012р. відсутні.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 9 КАС України передбачено, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позову в частині визнання протиправними дій Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Узлісся" з 31.07.2012р. по 13.08.2012р. та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби від 22.08.2012р. №0000202321, №0000292333 №0001421701, оскільки до таких висновків суд першої інстанції прийшов з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи, однак постановив судове рішення з порушенням норм матеріального права, що потягло за собою неправильне вирішення справи. Оскільки доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, то оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2013р. у справі №2а-8006/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Узлісся" до Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволити частково.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2013р. у справі №2а-8006/12/1370, - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити частково.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби від 22.08.2012р. №0000192321.

4. У задоволенні решти позовних вимог позивача відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга