Ухвала суду № 43244540, 23.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 березня 2015 року Справа № 902/1448/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді: Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І.розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "ТАУ-Поділля" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.02.2015р.

у справі №902/1448/14 господарського суду Вінницької області

за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Вінницяелектротехнологія"

до Приватного підприємства "ТАУ-Поділля"

про стягнення 54 103,60 грн.

В С Т А Н О В И В:

Подана Приватним підприємством "ТАУ-Поділля" касаційна скарга на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.02.2015р. у справі №902/1448/14 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Постановою правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Відповідно до п. 3.8. вказаної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Скаржником в якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано платіжне доручення від 12.02.2015р. №13516, в якому у графі "Призначення платежу" зазначено: "22030004; судовий збір Вищий господарський суд України; 070, символ звітності 254; за подання касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного г Без ПДВ".

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаного платіжного доручення не містить відомостей про те, по якій саме справі сплачено судовий збір.

З огляду на викладене, додане до касаційної скарги платіжне доручення від 12.02.2015р. №13516 не можна вважати належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 86, 111, 1111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "ТАУ-Поділля" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.02.2015р. у справі №902/1448/14 повернути скаржнику.

Головуючий суддя Т.Б. Дроботова

Суддя (доповідач) І.В. Алєєва

Суддя Л.І. Рогач