Ухвала суду № 43242830, 24.03.2015, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2023/15-ц

Провадження № 6/591/138/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2015 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Бурда Б.В.

при секретарі Дворядкіній М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали за поданням старшого державного виконавця ВДВС Сумського міського управління юстиції про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Пшик Т.С. звернувся до суду з поданням, яке мотивує тим, що в провадженні ВДВС СМУЮ знаходяться виконавчі провадження про стягнення коштів з ТОВ Тригор, ТОВ Авто-Інг, ТОВ Мекса-Дор, ТОВ Карбон-Т, ТОВ Кт-Авто на користь держави. Керівником усіз вказаних підприємств боржників є ОСОБА_1 Посилаючись на те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, субєкт подання просить обмежити виїзд керівника підприємств боржника за кордон.

Державний виконавець в судовому засідання подання підтримала.

Суд, заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши подання державного виконавця та додані до нього копії документів виконавчого провадження, вивчивши надані для огляду виконавчі провадження, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вимог про сплату боргу (недоїмки) виданих ДПІ в м. Сумах були відкриті виконавчі провадження про стягнення коштів н користь держави з: ТОВ Тригор - 517684,87 грн.(виконавче провадження №44818772), ТОВ Авто-Інг - 1924745,93 грн. (виконавче провадження 44809969), ТОВ Мекса-Дор - 1977117,86 грн. (виконавче провадження №44809892), ТОВ Карбон-Т - 1979604,98 грн (виконавче провадження 44810090), ТОВ Кат-Авто - 808559,17 грн.(виконавче провадження 44810305).

Вказані виконавчі документи виконуються самостійно та у зведене виконавче провадження не обєднанні про що зазначив у своїх поясненнях державний виконавець.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

В той же час, згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, в тому числі якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

Статтею 377-1 ЦПК України передбачена можливість тимчасового обмеження боржника - фізичної особи (керівника боржника юридичної особи) у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень і вирішується це питання судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Зі змісту наведених норм вбачається, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України можливе лише за умов ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього за рішенням суду чи рішенням іншого органу.

Звертаючись до суду з поданням про обмеження боржника у праві виїзду за кордон, державний виконавець обґрунтовував вимоги наявністю заборгованості по виконавчим документам, невиконання рішення в добровільному порядку, неможливістю встановити місце знаходження боржника юридичної особи. Разом з цим ці доводи не є достатнім підтвердженням факту ухилення від виконання рішення.

В поданні державного виконавця відсутні посилання на обставини, які б свідчили про будь-які свідомі діяння боржника (керівника підприємства боржника), спрямовані на невиконання рішення при наявності реальної можливості його виконати.

Про це, зокрема, свідчить та обставина, що у наданих суду копіях матеріалів виконавчого провадження відсутні будь які докази на підтвердження обізнаності боржника та відповідно керівника підприємств боржника про відкриття такого виконавчого провадження.

За даних обставин суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні подання державного виконавця за його необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 209 210, 373, 377-1 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання за його необґрунтованістю.

Ухвала суду може бути оскаржена до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в пятиденний строк з дня її оголошення апеляційної скарги.

Суддя