Рішення № 43242689, 23.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3215/15

Головуючий у першій інстанції Сивоконь Т. І.

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого- Гірняк Л.А.

Суддів- Заїкін А.П., Доценко Л.І.

При секретарі - Томашевська К.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одесі апеляційну скаргу представника ПАТ КБ "Приватбанк" на заочне рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 09 квітня 2014 року по справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_5

- про звернення стягнення на майно, виселення

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. Вимоги обґрунтовують тим,що 1 лютого 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_5 укладено кредитний доювір № ODT0GA00000006, згідно з умовами якого остання отримала кредит в розмірі 10 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12 % на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14 лютого 2028 року. На забезпечення взятих зобов'язань за кредитним договром між сторонами укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_5 передала ПАТ' КБ "ПриватБанк" нерухоме майно (квартиру № 6 загальною площею 47,50 кв. м, житловою площею 26,10 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.). У зв'язку із неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань за кредитним договором станом на 7 листопада 2013 року у ОСОБА_5 10.В. виникла заборгованість, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 9 465,79 дол. США, заборгованості із процентів за користування кредитом в розмірі 1 480,85 дол. США, заборгованості з комісії в розмірі 23,15 дол. СІНА, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 294,42 дол. США, штрафу (фіксована частина) в розмірі 31,29 дол. США, штрафу (процентна складова) в розмірі 563,21 дол. США. 1 ому ПАТ КБ "ГІриватБанк" просило в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити відповідача зі спірної квартири.

Заочним рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 9 квітня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" де ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселенні задоволено частково. Звернуто стягнення на квартиру № 6 загальною площею 47,50 кв. м, житловою площею 26,10 кв. м, яка розташована по вул. Пушкіна, 9 в м. Татарбунари Одеської області, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки (на підставі договору іпотеки від 14 лютого 2008 року № ODT0GA00000006) ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням вії імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням з державного реєстру речових прав н нерухоме майно, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень для здійснення продажу. Стягнуто зі ОСОБА_5 на користь ПАТ Ю "ПриватБанк" судовий збір в розмірі 1 291 грн 61 коп. У задоволенні інше частини позовних вимог ГІАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить змінити рішення татарбунарського суду одеської області від 09.04.2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо виселення та задовольнити в цій частині позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи. Зокрема посилається на те, що відповідачу було направлено вимогу щодо звільнення з спірного будинку, однак ОСОБА_5 добровільно не звільняє житловий будинок у передбачений законом строк.

В судове засідання сторони не з'явились,про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до вручення поштового відправлення ОСОБА_5 за місцем реєстрації не проживає.

В силу ст.74 ч.5 абз.5 ; 305 ч.2 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.

Відмовляючи у вимогах щодо виселення відповідачки з будинку АДРЕСА_2 районний суд виходив з того. що позивачем не надано доказів щодо наявності осіб зареєстрований у предметі іпотеки.

Проте з таким судженням районного суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених эконом.

Статтею 39 Закону "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

В частинах 2 і 3 ст. 40 цього ж Закону законодавець встановлює певний порядок дій банку: після зийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове зиміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника збровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня гримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у становлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення іійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. З ст. 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону № 898-IV.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_5 зареєстрована в будинку АДРЕСА_2, та 30.09.2013 року та позивачем направлено їй вимогу, згідно з вимогами ст. 40 Закону "Про іпотеку" про добровільне звільнення іпотечного майна, котре нею отримане 14.10.2013 року( а.с.17-23).

Виходячи з того, що добровільно відповідачка не звільняє житлове приміщення на котре звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотеко держателя то вимоги щодо її виселення підлягають задоволенню.

За таких підстав, районний суд прийшов до помилкового висновку щодо відсутності доказів реєстрації осіб є підставою для відмови у виселенні відповідачки, а тому в силу ст.309 ч.1 п.3,4 ЦПК України рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову та виселення ОСОБА_5 з іпотечного майна- будинку АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відтак, попередньо ставки судового збору обраховуються виходячи від мінімальної заробітної плати у розмірі 1218 грн., який встановлений станом на 01.12.2013 та діяв станом на 01.01.2014 .

Відповідно до ставки судового збору п.8 ст.4 Закону "Про судовий збір" держмито немайнового характеру при подачі апеляційної скарги сплачується в розмірі 121 грн.80 коп.

Як вбачається з платіжного доручення від 14.05.2014 року позивачем сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі-645.81 грн.

Виходячи з того, що ПАТ КБ "ПриватБанк" надмірно сплатив судовий збір то сума (645.81-121.80)= 524 грн.01 коп. підлягає поверненню відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року м№ 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, а сума 121 грн.80 коп. стягується з відповідача з підстав ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ПАТ КБ "Приватбанк" задовольнти.

Заочне рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 09 квітня 2014 року в частині відмови в позові ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_5 про виселення-скасувати.

Виселити ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_2.

В іншій частині заочне рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 09 квітня 2014 року по справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_5 про звернення стягнення на майно залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" судовий збір в сумі 121 грн.80 коп.

Повернути ПАТ КБ "ПриватБанк" 524 грн.01 коп., як надмірно сплачене державне мито згідно платіжного доручення від 14.05.2014 року відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена на протязі 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Голодуючий суддя - Л.А.Гірняк

Судді Л.І.Доценко

А.П.Заїкін